Єдиний унікальний номер 234/13091/17 Номер провадження 22-ц/775/838/2018
Єдиний унікальний номер 234/13091/17 Головуючий у 1 інстанції Данелюк О.М. Номер провадження 22-ц/775/838/2018 Суддя-доповідач ОСОБА_1
Категорія 40
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2018 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дундар І.О.,
суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О.
за участю секретаря судового засідання Ситнік Д.Л.,
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу № 234/13091/17 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про захист немайнових прав
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2018 року, ухвалене в залі суду в місті Краматорську Донецької області о 10-36 годині, -
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказав, що Добропільським міськрайонноим судом Донецької області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_6, в якій він приймав участь в якості представника відповідача. 23 серпня 2017 року під час проведення судового засідання, ОСОБА_7, увірвався до зали судового засідання та без погодження із будь ким з присутніх став проводити відео зйомку. Так як він не надавав згоди на відео зйомку, а був категорично проти, про що повідомив і оператора , і головуючого по справі, вважає, що були порушені його особисті немайнові права. Просив суд зобов’язати відповідачів знищити фото-, відео-зображення, аудіо-, відео-записи, що містять відомості про ОСОБА_2 у будь-якому вигляді, які були отримані внаслідок недозволеної відео зйомки 23 серпня 2017 року, відео оператором якої був ОСОБА_4
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4В, про захист немайнових прав, залишено без задоволення; судові витрати залишено за позивачем.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 02 квітня 2018 року виправлено описку у заочному рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2018 року – вважати правильним абзац 10 та 11 мотивувальної частини судового рішення такого змісту : «Згідно ст. 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають певні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, зобов’язати відповідачів знищити фото-, відео-зображення, аудіо-, відео-записи, що містять відомості про ОСОБА_2 у будь-якому вигляді
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд не встановив обставини на доказах, що містилися у справі, а прийшов до висновку на припущеннях, які суперечать дійсним фактам, також суд допустив порушення норм матеріального права. Суд першої інстанції помилково послався на роз’яснення Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року. Однак, позивач не звертався із позовом про захист честі або репутації, а звертався із позовом про захист немайнових прав, а саме: за захистом щодо інформаційних ідентифікуючих даних про приватну особу. Суд не надав відповідної оцінки доказам, які були подані із клопотанням від 02 жовтня 2017 року, а саме листуванню із відповідачами та висновку поліції, яким було встановлено факт відео зйомки та встановлено особу, яка проводила відео зйомку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити.
Інші учасники справи до суду не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать підписи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Указом Президента "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29 грудня 2017 року № 452/2017 ліквідовано апеляційний суд Донецької області, утворено Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область, з місцезнаходженням у містах Бахмуті, Донецьку і Маріуполі. Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
За змістом п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області розглядалась справа за позовною заявою ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_6, 23 серпня 2017 року під час чергового засідання по справі журналіст ОСОБА_3 ОСОБА_4 без погодження із будь-ким з присутніх, провів відеозйомку. ОСОБА_2 попросив його особисто не знімати, а головуючого по справі забезпечити порядок у судовому засіданні. Але головуючий не зміг припинити відеозйомку.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що у відповідачів існують будь-які матеріали, які містять які-небудь його фото-, відео зображення та що у них мається будь-який журналістський матеріал з інформацією із судового засідання, яке відбулося 23 серпня 2017 року у Добропільському міськрайонному суді, а тому відсутній предмет спору про зобов’язання знищити фото, відео зображення, аудіо-, відеозаписи, оскільки їх існування не доведене.
Але таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 посилався на порушення його особистих немайнових прав, передбачених ст. 307, 308 ЦК України.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з аналізу норм ст.32 Конституції України, ст.201, 270, 275 , 277, 297 ЦК України, тобто суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню та взагалі не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, якими обґрунтовувались позовні вимоги.
Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
На підставі ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, ч.2 - неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Виходячи з викладеного рішення підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Розглядаючи справу по суті, апеляційний суд приходить до таких висновків.
За змістом позовної заяви виходить, що третя особа ОСОБА_4 без згоди позивача проводив його відео зйомку під час судового засідання (арк..спр.1-2).
Сторонами не заперечується, що судове засідання, під час якого проводилась відео зйомка було відкритим.
На підставі ст. 11 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.
Аналогічно дані норми закону викладені в ст. 11 ЦПК України.
За змістом п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" згідно з частиною восьмою статті 6 ЦПК учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої без дозволу суду, додержуючись при цьому належного порядку. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Ці дії повинні здійснюватися за ухвалою суду на визначених судом місцях у залі судового засідання і з урахуванням думок учасників процесу можуть бути обмежені в часі.
Сторонами не оспорюється, що відео зйомка проводилась портативним пристроєм.
Отже, третя особа ОСОБА_4 діяв в межах, передбачених законом.
Посилання позивача на порушення його немайнових прав необґрунтоване.
На підставі ст. 307 ЦПК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Проте, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
При цьому відносини, що складаються в зв’язку з відправленням правосуддя (та участю особи у відповідному процесуальному статусі (позивач, відповідач, третя особа, обвинувачений тощо) за своєю правовою природою не є цивільними відносинами, а є по суті відносинами зі здійснення державної влади: фізична особа не перебуває з судом у цивільних відносинах.
Так, на підставі ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, процес здійснення правосуддя відбувається в порядку, який передбачений процесуальним законодавством.
Особа, яка приймає участь у справі, в залежності від процесуального статусу наділяється обсягом процесуальних прав та обов’язків, які здійснює та яких дотримується у порядку, який визначений правилами того чи іншого різновиду судочинства.
Тому, особа, яка бере участь у справі під час її розгляду в порядку цивільного судочинства не вступає з судом чи з будь – якими особами у цивільні майнові чи особисті немайнові правовідносини, а підкоряється публічно – правовому процесуальному порядку захисту порушеного, невизнаного, оспорюваного права.
В розрізі окреслених норм права, закон регламентує порядок здійснення відео фіксації судового процесу, як процесу відправлення правосуддя, а не окремої фізичної особи. Цим самим будь – які посилання фізичної особи на порушення її особистих немайнових прав виключаються.
Посилання в позовній заяві на порушення прав ОСОБА_2, передбачених Законом України від 01 червня 2010 року № 2297-VI "Про захист персональних даних" не може бути підставою для задоволення позову, оскільки за змістом п.2 ч.2 ст. 25 даного Закону дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється: виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.
Під час розгляду даної справи не було встановлено жодної обставини, яка б свідчила про те, що порушено право позивача на повагу до його особистого життя.
На підставі викладеного доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення його права на приватність, на втручання в його особисте життя, не ґрунтуються на законі.
Крім того, за змістом ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, ч.2 - збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було доведено належними доказами, що у відповідачів наявні будь-які його фото-, відео зображення.
Із заперечень відповідача ОСОБА_3 (арк..спр.12-15) вбачається, що жодних матеріалів, які містять будь-які фото-, відео- зображення ОСОБА_2 не існує.
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про допит свідків в обґрунтування даних обставин, заявлене під час розгляду справи в апеляційній інстанції було відмовлено, оскільки відсутні передбачені для цього підстави.
Так, на підставі ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ОСОБА_2 обґрунтував дане клопотання необхідністю спростування висновків суду першої інстанції, а не неможливості їх подання з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доводи апеляційної скарги про те, що таким доказом є висновок Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області від 23 серпня 2017 року, безпідставні.
Дійсно, в матеріалах справи наявні висновки пом. о/у СКП Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області від 23 серпня 2017 року, затверджені начальником Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області за повідомленням ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (арк..спр.30, 31), зі змісту яких вбачається, що під час судового засідання проводилась відео зйомка, та був знятий весь судовий процес, що не свідчить про наявність на відеозапису зображення саме позивача по даній справі.
Виходячи з викладеного, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4В, про захист немайнових прав належить відмовити.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2018 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про захист немайнових прав відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді :
Повний текст судового рішення складений 21 травня 2018 року
Головуючий
