Справа № 234/13091/17
Провадження № 2/234/241/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2018 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Данелюк О.М.,
за участю секретаря Аксеніної В.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист немайнових прав,-
Обставини справи:
30.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист немайнових прав.
Із позову вбачається, що в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області розглядається справа за позовною заявою ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_6.
23 серпня 2017 року відбулось чергове засідання по справі. Під час судового засідання до залу судових засідань ввірвалась раніше нікому із присутніх невідома особа (окрім позивача). Ця особа почала без погодження із будь ким з присутніх проведення відеозйомки. ОСОБА_1 одразу попросив його особисто не знімати, але ця особа тільки похитала головою, що не буде виконувати це прохання, і продовжила відеозйомку. Тоді позивач сказав, що забороняє відеозйомку та попросив головуючого по справі забезпечити порядок у судовому засіданні. Але головуючий не зміг забезпечити захист його немайнових прав від незаконної відеозйомки його особи та припинити відеозйомку. Ця особа надала головуючому по справі посвідчення журналіста ‘‘Радіо Свобода”. А після закінчення судового засідання на вимогу позивача було також пред'явлено посвідчення на ім'я ОСОБА_4 “Радіо Свобода”. На запитання позивача - із ким він перебуває у основних трудових відносинах та чиє виконував завдання? - ОСОБА_4 повідомив, що з телеканалу “ДоТеБе”. Так як, позивач згоди на відеозйомку не надавав, а був категорично проти відеозйомки, вважає, що були порушені його особисті немайнові права. Він не знає куди буде використано це відео, для яких цілей проводилось збирання відомостей про його особу, тому потрібно визнати дії по збору інформації щодо нього неправомірними, так як це є втручанням в його особисте життя. Просить суд зобов’язати відповідачів знищити фото-, зображення, аудіо-. Відео-записи, що містять відомості про позивача у будь-якому вигляді, які були отримані внаслідок недозволеної відео зйомки, що відбулась 23 серпня 2017 року.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04.09.2017 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист немайнових прав відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 21.09.2018 року.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21.09.2018 надано письмове доручення Печерському районному суду м. Києва допитати в якості відповідача –представника ОСОБА_3 та провадження по справі зупинено до виконання доручення.
28.02.2018 року судом винесено ухвалу про поновлення провадження по справі та продовження розгляду в порядку загального провадження.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція» у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно судового доручення до Печерського районного суду м. Києва, представник ОСОБА_3 не з’явився, але надали письмові заперечення, в яких вказали, що жодних матеріалів, які містять будь-які фото,- відео зображення ОСОБА_1 у ОСОБА_4 та в редакції ОСОБА_3 немає, жодного журналістського матеріалу з інформацією із судового засідання 23.08.2017 року не публікувалося.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Із пояснень позивача вбачається, що в провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області розглядається справа за позовною заявою ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації до ОСОБА_6.
23 серпня 2017 року відбулось чергове засідання по справі. Під час судового засідання до залу судових засідань ввірвалась раніше нікому із присутніх невідома особа. Ця особа почала без погодження із будь ким з присутніх, проведення відеозйомки. ОСОБА_1 одразу попросив його особисто не знімати, але ця особа продовжила відеозйомку. Тоді позивач сказав, що забороняє відеозйомку, та попросив головуючого по справі забезпечити порядок у судовому засіданні. Але головуючий не зміг забезпечити захист його немайнових прав від незаконної відеозйомки його особи та припинити відеозйомку. Ця особа надала головуючому по справі посвідчення журналіста ‘‘Радіо Свобода”. А після закінчення судового засідання на вимогу позивача було також пред'явлено посвідчення на ім'я ОСОБА_4 “Радіо Свобода”.
Судом встановлені такі правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно ст.270 ЦК України одним з видів особистих немайнових прав фізичної особи є право на повагу до гідності та честі.
Згідно ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
Згідно ч.4 ст.32 Конституції України, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.п.3, 4 Постанови Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Відповідно до п. 15 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно до положень п.16 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що у відповідачів існують будь-які матеріали, які містять будь-які його фото, -відеозображення та що у них мається будь-який журналістський матеріал з інформацією із судового засідання, яке відбулося 23.08.2017 року у Добропільському міськрайонному суді, а тому відсутній предмет спору про зобов’язання знищити фото, -відео зображення, аудіо, - відеозаписи, оскільки їх існування не доведене.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, підтверджуючих існування фото, -відео зображення, аудіо, - відеозаписи у відношенні нього, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Крім того, у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.60, 201, 277, 297 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» в особі філії ОСОБА_2 Акціонерне Товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Донецька регіональна дирекція», ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про захист немайнових прав – залишити без задоволення.
Згідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Краматорського
міського суду: ОСОБА_7
