АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-кп/796/494/2018 Головуючий у І-й інст.: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва кримінальне провадження № 12017100080004448 від 25.05.2017 щодо обвинуваченого за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва,
зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Святошинського
районного суду м. Києва від 09.12.2016 за ч.1 ст. 185 КК України до
покарання у виді 850 грн. штрафу,
за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 25 травня 2017 року приблизно о 09 год. 10 хв., знаходячись в салоні маршрутного таксі № 720 біля зупинки громадського транспорту ЖК «Волошкове» по вул. Волошковій, 30 у Києво-Святошинському районі Київської області, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючі таємно, повторно, намагався викрасти у потерпілої ОСОБА_9 її мобільний телефон «iPhone 5S» вартістю 5922 грн. з сім картою та грошима на рахунку, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий пасажирами та затриманий разом з викраденим майном.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить врахувати його визнання вини, щире каяття та стан здоров`я і застосувати до нього ст. 75 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (ст.ст. 71, 72 КК України) та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.). Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2016 за ч.1 ст. 185 КК України виконувати самостійно.
Заслухавши доповідь судді, сторін кримінального провадження, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за обставин викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються наявними у ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорювалися раніше і не оспорюються тепер, а тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин,кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, є правильною.
Покарання ОСОБА_6 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, і є правильним.
Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, що характеризують особу винного, його неодноразові попередні судимості, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, у тому числі щире каяття, і правильно призначив йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, з яким колегія суддів погоджується, як з необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується доводу апеляційної скарги ОСОБА_6 про його щире каяття, то дана обставина врахована судом при призначенні покарання.
Доводи апеляційної скарги щодо стану здоров`я ОСОБА_6 документально нічим не підтверджені, а тому не можуть бути узяті до уваги колегії суддів.
Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_6 , підстав для пом`якшення призначеного судом першої інстанції покарання, про що просить в апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосуванням судом 1-ї інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.ст. 71, 72 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони нічим не підтверджені, а матеріали кримінального провадження не містять в собі відповідних доказів - копії вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2016 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.1 ст. 185 КК України, врахувати який просить апелянт, та відсутні дані щодо його виконання.
Отже, з урахуванням того, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції не допущено, підстав для висновку про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та м`якість призначеного ОСОБА_6 покарання, як вказується в апеляційних скаргах, колегією суддів не встановлено, а тому вирок суду щодо ОСОБА_6 має бути залишений без зміни, а апеляційні скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2017 року відносно ОСОБА_6 , - без зміни.
Касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді _______________ ______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
