ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"19" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3627/17
За позовом Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області
до Малого колективного підприємства “ВІТА”
про внесення змін до договорів оренди землі
секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.12.2017 р.)
Суддя В.М. Бабкіна
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2018 р. у даній справі було задоволено позовні вимоги Вишгородської міської рад и Вишгородського району Київської області, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 р., укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством «ВІТА», посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за № 2513, виклавши п.п. 6, 8 договору в наступній редакції: « 6. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки»; « 8. Орендна плата вноситься щомісячно один раз на місяць до 15 числа наступного місяця рівними частинами», внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 р., укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством «ВІТА», посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за № 2608, виклавши п. 9 договору в наступній редакції: « 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься щомісячно один раз на місяць до 15 числа наступного місяця рівними частинами», внесено зміни до договору оренди землі № 318 від 01.03.2006 р., укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством «ВІТА», виклавши п. 9 договору в наступній редакції: « 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки». Окрім того, з Малого колективного підприємства «ВІТА» на користь Вишгородської міської ради стягнуто 4800,00 грн. судового збору.
11.04.2018 р. до господарського суду Київської області поштою від представника позивача надійшла заява б/н від 06.04.2018 р. (вх. № 7120/18 від 11.04.2018 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, за змістом якої позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл понесених Вишгородською міською радою судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., а також вказану заяву розглянути у відсутності позивача.
Так, заявник зазначає, що позивач у відповіді на відзив надав попередній розрахунок судових витрат та повідомив суд, що докази оплати витрат на правову допомогу будуть надані пізніше. У даному випадку доказами надання правничої допомоги є договір, акт виконаних робіт, платіжний документ про оплату по договору, які надаються суду.
Судове рішення у даній справі постановлено 05.04.2018 р. Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява запишається без розгляду. Поряд з цим, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України питання про судові витрати може бути вирішено у додатковому рішенні.
На підставі викладеного позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат - витрат на правничу допомогу, та вказану заяву розглянути у відсутність позивача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2018 р. заяву представника Вишгородської міської ради б/н від 06.04.2018 р. (вх. № 7120/18 від 11.04.2018 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат було призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2018 р.
19.04.2018 р. до господарського суду Київської області представником відповідача було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення б/н від 18.04.2018 р. (вх. № 7802/18 від 19.04.2018 р.), за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення зазначеної заяви позивача, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до платіжного доручення № 17 від 29.01.2018 р. Вишгородська міська рада перерахувала кошти в сумі 7000,00 грн. ОСОБА_3 як суб’єкту підприємницької діяльності, а не як адвокату. Однак, фізична особа - підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Окрім того, відповідач зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, однак представником позивача цього зроблено не було.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у прийнятті додаткового рішення у справі № 911/3627/17 про розподіл судових витрат – витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 19.04.2018 р. представник відповідача підтримував заперечення проти ухвалення судом додаткового рішення у даній справі, представник позивача до суду не з’явився. Водночас, судом враховано заявлене позивачем клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали заяви представника Вишгородської міської ради про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та заперечення Малого колективного підприємства «ВІТА» на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення останньої, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено в ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень частини 5 тієї ж статті 129 Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено у ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 ГПК України).
Суд констатує, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування поважності причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Поряд з цим, на підтвердження понесення позивачем у даній справі витрат на правову допомогу адвоката, Вишгородською міською радою долучено до матеріалів справи засвідчені копії договору № 9 від 25.01.2018 р. про надання правничої допомоги, укладеного між Вишгородською міською радою та адвокатом ОСОБА_3, предметом якого згідно з пунктом 1.2 є здійснення адвокатом процесуальних дій від імені та в інтересах довірителя, представництво в суді першої інстанції в господарському суді Київської області по господарській справі № 911/3627/17; акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 29.01.2018 р., згідно якого повірений здав, а довіритель прийняв правничу допомогу відповідно до договору № 9 від 25.01.2018 р. про надання правничої допомоги на суму 7000,00 грн.; платіжного доручення № 17 від 29.01.2018 р. про сплату Вишгородською міською радою на користь СПД ОСОБА_3 7000,00 грн. згідно договору № 9 від 25.01.2018 р. та акту № 1 від 29.01.2018 р.
З огляду на ту обставину, що платіжним дорученням № 17 від 29.01.2018 р. підтверджено сплату позивачем 7000,00 грн. на рахунок суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, а не адвоката ОСОБА_3, слід дійти висновку, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують здійснення витрат на отримання правничої допомоги від ОСОБА_3 саме як адвоката - самозайнятої особи.
Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Частина 3 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Поряд з цим, поняття самозайнятої особи визначено у пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Водночас, згідно з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Податкового кодексу України для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.
Виходячи з наведеного, фізична особа - адвокат, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватись фізичною особою - підприємцем.
Також судом враховано, що, всупереч приписам ч. 3 статті 126 ГПК України, якою встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, заявником не подано до матеріалів справи опису наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку підстав для задоволення заяви позивача про покладення на відповідача у справі № 911/3627/17 витрат в сумі 7000,00 грн., сплаченій Вишгородською міською радою на користь СПД ОСОБА_3 згідно договору № 9 від 25.01.2018 р. про надання правничої допомоги, та про ухвалення відповідного додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Заяву Вишгородської міської ради б/н від 06.04.2018 р. (вх. № 7120/18 від 11.04.2018 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат залишити без задоволення.
2. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 20.04.2018 р.
Суддя В.М. Бабкіна
