ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2019 р. м.Київ Справа№ 911/3627/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.12.2019 року у справі №911/3627/17 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Малого колективного підприємства «ВІТА»
на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019, повний текст якого складено 19.07.2019.
у справі № 911/3627/17 (суддя - Мальована Л.Я.)
за позовом Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області
до Малого колективного підприємства «ВІТА»
про внесення змін до договорів оренди землі.
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2018 року Вишгородська міська рада Вишгородського району Київської області (далі-позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Малого колективного підприємства «ВІТА» (далі-відповідач) про внесення змін до договорів оренди землі, в якому просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за №2513 Голуб Л.А., виклавши п.6 договору в наступній редакції: « 6.Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки.»; внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за № 2608 Голуб Л.А., виклавши п.9 договору в наступній редакції: « 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки.»; внести зміни до договору оренди землі №318 від 01.03.2006, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", виклавши п.9 договору в наступній редакції: « 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки.».
Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від внесення змін до договорів оренди земельної ділянки щодо річної орендної плати.
05.01.2018 позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за №2513 Голуб Л.А., виклавши п.п.6, 8 договору в наступній редакції: « 6. Річна оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки.», « 8.Орендна плата вноситься щомісячно один раз на місяць до 15 числа наступного місяця рівними частинами.»; внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за №2608 Голуб Л.А., виклавши п.9 договору в наступній редакції: « 9.Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься щомісячно один раз на місяць до 15 числа наступного місяця рівними частинами.»; внести зміни до договору оренди землі №318 від 01.03.2006, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА", виклавши п.9 договору в наступній редакції: « 9.Річна оренда вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% від її нормативної грошової оцінки.».
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.04.2019 у справі №911/3627/17 позовні вимоги задоволено повністю.
Приймаючи зазначене судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що оскільки рішення Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 та № 19/48 від 23.12.2016 не скасовані та є чинними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Вишгородської міської ради Київської області є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 апеляційну скаргу Малого колективного підприємства "ВІТА" задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2019 у справі №911/3627/17скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 22.06.2005 та договір оренди землі №318 від 01.03.2006 та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні вимог в зазначеній частині. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 у справі № 911/3627/17 в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 залишено без змін.
Приймаючи вказане судове рішення суд апеляційної інстанції вказав, що позовні вимоги в частині внесення змін до договору оренди від 24.03.2006, укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Малим колективним підприємством "ВІТА" є обґрунтованими, натомість прийняття Вишгородською міською радою рішень №12/64 від 14.07.2016 та №19/48 від 23.12.2016 не може бути підставою для внесення змін до договору оренди від 22.06.2005 та Договору №318 оренди землі від 01.03.2006, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині внесення змін до вказаних договорів не підлягають задоволенню, а факт чинності вказаних рішень не скасовує факту наявності принципу свободи договору.
Постановою Верховного Суду від 21.11.2018 касаційні скарги Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області та Малого колективного підприємства "ВІТА" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 05.04.2018 у справі № 911/3627/17 скасовано, а також справу №911/3627/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Скасовуючи вказані судові рішення суд касаційної інстанції зазначив, що хоча судом апеляційної інстанції на противагу суду першої інстанції, було вірно застосовано норми права до спірних правовідносин, однак, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, зроблено передчасний висновок про часткове задоволення позовних вимог у даній справі та залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006, внаслідок чого постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду даної справи, рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки саме рішенням Вишгородської міської ради №12/64 від 14.07.2016 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" встановлено розмір орендної плати за землю у місті Вишгороді, а рішенням Вишгородської міської ради Київської області №19/48 від 23.12.2016 було встановлено річну орендну плату безпосередньо для МКП "ВІТА", а також оскільки зазначені рішення не скасовані та є чинними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Вишгородської міської ради Київської області є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог в зазначеній частині.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019, справу №911/3627/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3606/19 від 11.09.2019 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/3627/17.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.09.2019, справу №911/3627/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3627/17 за апеляційною скаргою Малого колективного підприємства «ВІТА» на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 та розгляд апеляційної скарги призначено на 23.10.2019 о 13 год. 45 хв.
15.10.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення та зазначає про її необґрунтованість, а також наголошує на тому, що розмір орендної плати як місцевий податок у складі податку на майно самостійно визначається та затверджується органом місцевого самоврядування і стає обов'язковим для орендаря після внесення відповідних змін у договори оренди земельних ділянок у встановленому законом порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у складі колегії суддів: головуючого судді - Тарасенко К.В., суддів: Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А., заяву суддів Тарасенко К.В. (суддя-доповідач) та Іоннікової І.А. про самовідвід у справі №911/3627/17 задоволено та передано матеріали цієї справи для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 ГПК України.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/3627/17, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.
29.11.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представником скаржника подано письмові пояснення, в яких посилається на те, що задовольняючи позовні вимоги в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 судом першої інстанції порушено п.п.9, 22 вказаного договору, а також прицип свободи договору встановлений ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «ВІТА» на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П., розгляд апеляційної скарги Малого колективного підприємства «ВІТА» на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 призначено на 04.12.2019 о 10:20 год.
04.12.2019 у судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог в зазначеній частині.
Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також нез'явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначеного вище учасника справа.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог в зазначеній частині, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2006 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки від 24.03.2006, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за № 2513 Голуб Л.А., відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області №149 від 10.03.2006 в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення торгівельно-побутового комплексу, яка знаходиться в межах Вишгородської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі вулиць Набережної та Дніпровської, загальною площею 0,45 га (а.с.13 т.1).
Згідно з п.6 договору оренди від 24.03.2006 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки, що становить 5 032,00 грн на рік.
У відповідності до п.9 договору оренди від 24.03.2006 розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 "Про орендну плату за землю у м. Вишгороді" затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (а.с.100-115 т.1).
Відповідно до п. 7.8 Положення ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) становить 6% від грошової оцінки землі.
Рішенням Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 встановлено відповідачу, зокрема, річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,45 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі вулиць Набережної та Дніпровської, що орендована ним згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2006, в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.19-20 т.1).
Листом від 31.01.2017 позивачем направлено відповідачу копії рішення Вишгородської міської ради №19/48 від 23.12.2016 та два примірники договору про внесення змін до договору оренди земельної длянки від 24.03.2006 (а.с.21 т.1).
Договір про внесення змін до договору оренди земельної длянки від 24.03.2006 сторонами не підписано.
Відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно із п.п. 34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодекса України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч.ч.1 та 2 ст.21 ЗУ "Про оренду землі").
У відповідності до п.3 ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Виходячи зі змісту статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.
Згідно із п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішення міської ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі №910/7905/17.
Суд касаційної інстанції направляючи справу №911/3627/17 на новий розгляд до суду першої інстанції вказав, що оскільки у даній справі розглядаються подібні правовідносини, визначальним для встановлення наявності чи відсутності підстав для внесення змін, зокрема, до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 на підставі рішення місцевої ради є наявність чи відсутність застереження щодо такої підстави для зміни договорів у тексті самого договору відповідно до принципу свободи договору.
Вказані висновки суду касаційної інстанції в силу ч.5 ст.310 ГПК України є обов'язковими для суду в межах даної справи.
Як встановлено вище, пунктом 9 договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Тобто, умовами договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 не передбачено такої підстави для зміни розмірів орендної ставки, як прийняття рішення про зміну розмірів орендної ставки сесією Вишгородської міської ради, тому висновок суду першої інстанції в цій частині є безпідставним та не відповідають фактичним обставинам справи.
В свою чергу, позивач посилається у відзиві на апеляційну скаргу на те, що підставою для зміни розміру орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 є рішення Вишгородської міської ради №12/65 від 14.07.2016 «Про встановлення ставок земельного податку в м.Вишгороді на 2017 рік», відповідно до п.9.1 якого податок з земельні ділянки, які перебувають у користування (крім оренди) підприємств, установ та організації недержавної та не комунальної власності: за земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі справляється у розмірі 6 % від їх нормативної грошової оцінки. Тобто, як стверджує позивач, має місце зміна розміру земельного податку, що, відповідно, і стало підставою для зміни розміру орендної плати.
Колегія суддів не погоджується з вказаними аргументами позивача та визнає їх безпідставними, оскільки п.9 рішення міської ради №12/65 від 14.07.2016, яким встановлений розмір податку за земельні ділянки містить застереження щодо його застосування на земельні ділянки, що перебувають в оренді підприємств, установ та організацій недержавної та не комунальної власності. Тобто, вказаний пункт рішення міської ради не може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006.
Крім того, у відповідності до п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
Пунктом 7 рішення Вишгородської міської ради №12/65 від 14.07.2016 «Про встановлення ставок земельного податку в м.Вишгороді на 2017 рік» визначено, що ставка податку на земельні ділянки встановлюється у розмірі 2% від їх нормативної грошової оцінки. Вказаний пункт рішення міської ради не містить застережень.
Пунктом п.6 договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки, що становить 5 032,00 грн на рік.
Тобто, ставка орендної орендної плати встановлена в договорі оренди земельної ділянки від 24.03.2006 не була меншою за розмір земельного податку.
З огляду на що, колегія суддів дійшла висновку, що зміна розміру земельного податку у даному випадку не відбулася, а орендна плата, встановлена у договорі оренди земельної ділянки від 24.03.2006 відповідає як положенням Податкового кодексу України так і пункту 7 рішення Вишгородської міської ради №12/65 від 14.07.2016 «Про встановлення ставок земельного податку в м.Вишгороді на 2017 рік».
Посилання позивача на правові висновки, викладені Верховним Судом у справі №911/3626/17 відхиляються, оскільки викладені у заначеній справі висновки щодо застосування норм права ґрунтуються на інших фактичних обставинах, ніж у даній справі, тому правовідносини у цій справі з даною справою не є подібними.
Таким чином, доводи, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 - скасуванню з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог в зазначеній частині, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
При цьому, апеляційна скарга підлагає частковому задоволенню, оскільки доводи скаржника з приводу порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду даної справи судом апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частинні задоволення позовних вимог про внесення зміни до договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 та до договору оренди землі №318 від 01.03.2006 не переглядається, оскільки останнє у цій частині не було оскаржено, а тому залишається без змін.
Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «ВІТА» на рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в позовних вимогах в цій частині відмовити.
3. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі №911/3627/17 залишити без змін.
4.Здійснити перерозподіл судових витрат (судовий збір) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
5. Стягнути з Малого колективного підприємства «ВІТА» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пр-т І. Мазепи, 1А, код 13711234) на користь Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 04054866) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 400,00 (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок).
6.Стягнути з Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 04054866) на користь Малого колективного підприємства «ВІТА» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пр-т І. Мазепи, 1А, код 13711234) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400,00 (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок).
7.Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
8.Матеріали справи №911/3627/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 10.12.2019.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир
