06.04.2018 Справа № 363/4656/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2018 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Котлярової І.Ю.,
при секретарі - Палій Л.О.,
за участі:
прокурора Кривошеї С.В.,
представника відповідача
ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2,
«Вищедубечанське лісове
господарство» Кілічава Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області який діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ну, намалюй», треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_66, ОСОБА_27. ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо» про визнання недійсними розпоряджень, державних актів та витребування земельних ділянок,-
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся із вказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Дефо» під розміщення садівницького товариства» від 15.03.2005 року № 127, затверджено проект землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки даному товариству, вилучено із земель державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 9,5870 га та зазначену земельні ділянку надано TOB «Дефо» в оренду на 49 років під розміщення садівницького товариства.На підставі вказаного розпорядження між Вишгородською РДА та TOB «Дефо» 15.03.2005 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 28.03.2005 року зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040534200003.В подальшому, розпорядженням Вишгородської РДА від 26.07.2005 року №410 було затверджено матеріали технічноїдокументації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки членам садівничого товариства ТОВ «Дефо» та передано 79 його членам земельні ділянки у власність, у тому числі:ОСОБА_67, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_57, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30, ОСОБА_51, ОСОБА_32, ОСОБА_33., ОСОБА_52., ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_53, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, які згодом отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. В свою чергуОСОБА_64, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_57, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_20., ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_59, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_51, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_52, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37., ОСОБА_38., ОСОБА_39, ОСОБА_53, ОСОБА_41, ОСОБА_42., ОСОБА_43., ОСОБА_44, ОСОБА_45 на підставі договорів купівлі-продажу від 11.11.2005 № 5869 - 5902, 5904 - 5908 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_54, на підставі чого останній 14.12.2005 року видані державні акти на право власності на земельні ділянки:серії НОМЕР_1, що посвідчує право власності 5 земельнихділянок загальною площею 4,0523 га, а саме: площею 1,1738 га з кадастровим номером НОМЕР_2; площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3; площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 га з кадастровим номером НОМЕР_6, серії НОМЕР_7 на 1,3619 га від 39/79, що посвідчує право
власності на частини 4-ох земельних ділянок: площею 1,1988 га з кадастровим номером НОМЕР_8; площею 0,0559 га з кадастровим номером НОМЕР_9; площею 0,0910 га з кадастровим номером НОМЕР_11; площею 0,0162 га з кадастровим номеромНОМЕР_10. В подальшому, ОСОБА_54 на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2006 року відчужила належні їй земельні ділянки площею 0,4993 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,1738 га з кадастровим номеромНОМЕР_2 та площею 0,5 га, що є частиною від земельної ділянки площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, на користь ОСОБА_5, а земельні ділянки площею 0,6745 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,1738 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6776 га, що є частиною від земельної ділянки площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 га з кадастровим номером НОМЕР_6 на користь ОСОБА_4 Олександровича.Таким чином, у результаті укладеного правочину ОСОБА_5 став власником двох земельних ділянок площею 0,4993 га з кадастровим номером НОМЕР_13 та площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_12, право на які посвідчено державним актом серії НОМЕР_14 від 25.04.2006 року. Відповідно, ОСОБА_4 став власником п'яти земельних ділянок площею 0,6745 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 газ кадастровим номером НОМЕР_6.У свою чергу ОСОБА_4 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,5898 га з кадастровим номером НОМЕР_5 на користь ОСОБА_55 та останньою здійснено її поділ, внаслідок чого утворились земельні ділянки: площею 0,0591 га з кадастровим номером НОМЕР_15, площею 0,0861 га з кадастровим номером НОМЕР_16, площею 0,0139 га з кадастровим номером НОМЕР_17, площею 0,0376 га з кадастровим номером
НОМЕР_18 площею 0,0506 га з кадастровимномером НОМЕР_19, площею 0,0338 га з кадастровим номером НОМЕР_20, площею 0,0877 га з кадастровим номером НОМЕР_21, площею 0,0392 га з кадастровим номером НОМЕР_22, площею 0,0215 га з кадастровимномером НОМЕР_23, площею 0,0286 га з кадастровим номером НОМЕР_25, площею 0,0205газ кадастровим номером НОМЕР_24, площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_26, площею 0,0612 га з кадастровим номеромНОМЕР_27.Окрім того, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2007 року № 4871 відчужив земельну ділянку площею 0,4993 га з кадастровим номером НОМЕР_13 на користь ОСОБА_6, а ОСОБА_54 на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2006 року відчужила належні їй 39/79 частини 4-ох земельних ділянок загальною площею 1,3619 га, з кадастровими номерамиНОМЕР_28; НОМЕР_9; НОМЕР_11;НОМЕР_10 на користь ОСОБА_4, на підставі чого останньому видано державний акт серії НОМЕР_29 на чотири земельні ділянки загальною площею 0,5683 га. А інша частина членів садового товариства, а саме, ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_56, яка у свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1, а останньою в свою чергу здійснено її поділ і внаслідок чого утворились шість земельних ділянок: з кадастровим номеромНОМЕР_30 площею 0,0892 га; НОМЕР_31 площею0,0441 га; НОМЕР_32 площею 0,0575 га; НОМЕР_34 площею 0,994 га; НОМЕР_35 площею 0,0567 га; НОМЕР_33 площею 0,013 га. Зазначив, що вилучення спірних земель та їх подальша передача у власність проведена з порушенням вимог законодавства.Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах. У зв'язку із чим звернувся до суду та 06.12.2017 року уточнивши позовні вимоги просив визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 15.03.2005 № 127; визнати недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.07.2005 року № 410, в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_57, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_20, ОСОБА_58, ОСОБА_22, ОСОБА_59, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_50, ОСОБА_60, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_51, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_52, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_53, ОСОБА_41, ОСОБА_42., ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_62, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48; визнати недійсними державні акти на право власності серії: НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41 на земельні ділянки площами: 0,6777 га кадастровий номер НОМЕР_3, 0,6759 га кадастровий номер НОМЕР_2, 0,9444 га кадастровий номерНОМЕР_44, 0,1664 га кадастровий номерНОМЕР_43, 0,0910 га кадастровий номерНОМЕР_42, 0,0560 га кадастровий номерНОМЕР_45, видані 14.06.2012 ОСОБА_4; НОМЕР_46 на земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер НОМЕР_12, виданий 11.01.2008 ОСОБА_5; НОМЕР_47 на земельну ділянку площею 0,4993 га кадастровий номер НОМЕР_13, виданий 11.01.2008ОСОБА_6; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України в постійне користування державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» з незаконного володіння: ОСОБА_4 земельні ділянки площами: 0,6777 га кадастровий номер НОМЕР_3, 0,6759 га кадастровий номер НОМЕР_2,0,9444га кадастровий номерНОМЕР_6, 0,1664 гакадастровийномерНОМЕР_48,0,0910 га кадастровий номер НОМЕР_11, 0,0560га кадастровий номер НОМЕР_9; ОСОБА_1 земельні ділянки площами: 0,0892 га з кадастровим номером НОМЕР_30, 0,0441 га зкадастровим номером НОМЕР_31, 0,0575 га з кадастровим номером НОМЕР_32, 0,994 га з кадастровим номеромНОМЕР_49, 0,0567 газкадастровимномером НОМЕР_35, 0,013 га з кадастровим номеромНОМЕР_50; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер НОМЕР_12; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,4993 га кадастровий номер НОМЕР_13; ОСОБА_55 земельні ділянки площами: 0,0591 газ кадастровим номером НОМЕР_15, 0,0861 га з кадастровим номером НОМЕР_16, 0,0139 га з кадастровимномером НОМЕР_17, 0,0376 га з кадастровим номером НОМЕР_18, 0,0506 га з кадастровим номером НОМЕР_19, 0,0338 га з кадастровим номером НОМЕР_20, 0,0877 га з кадастровим номером НОМЕР_21, 0,0392 га з кадастровим номером НОМЕР_22, 0,0215 га з кадастровим номером НОМЕР_23, 0,0286 га з кадастровим номером НОМЕР_25, 0,0205 га з кадастровим номером НОМЕР_24, 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_26, ТОВ «Ну, намалюй» земельну ділянку площею 0,0612 га з кадастровим номером НОМЕР_27, які розташовані на території Лебедівської сільськоїради Вишгородського району Київської області та загальна вартість якихскладає 243689 грн. Крім того, просив стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області витрати по сплаті судового збору.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, надав аналогічні пояснення викладеним у позові, у зв'язку із чим просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Кабінету Міністрів України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ДП «Вищедубечанське лісове господарство» - адвокат Кілічава Т.М. у судовому засіданні просила вирішити позов з урахуванням вимог чинного законодавства, зазначила, що розпорядженням Вишгородської РДА від 15.03.2005 року № 127 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Дефо» та вилучено із земель ДП «Вищедубечанське ЛГ» на території Лебедівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 9,5870 га. На дане вилучення лісовим господарством було надано погодження згідно чинного законодавства, в наслідок вилучення були відшкодовані відповідні збитки. Відповідно до ч. 5 ст. 149 ЗК України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Вишгородська РДА була наділена повноваженнями щодо вилучення земельних ділянок із державної власності, які перебувають у постійному користуванні. Крім того, зазначила, що 03.07.2006 року всі документи, щодо спірної земельної ділянки та інші документи були вилучені за протоколом виїмки та огляду.
Представник Вишгородської районної державної адміністрації будучи присутнім у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав їх необґрунтованості та таких, що не базуються на нормах закону, спрямовані на позбавлення права власності добросовісних набувачів. Вишгородська РДА була наділена повноваженнями щодо вилучення земельних ділянок із державної власності. В подальшому до суду не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, пояснив, що Вишгородська РДА була повноважним органом державної влади щодо вилучення із землекористування Вищедубечанського державного лісового господарства земельної ділянки, площею 9, 5870 га. Крім того, просив застосувати до позовних вимог прокурора строки позовної давності, оскільки інформація про передачу земельних ділянок ТОВ «Дефо» відповідно до розпорядження Вишгородської РДА, стала відома позивачу ще в липні 2009 року, а посилання прокурора на те, що про порушення Вишгородською РДА інтересів держави стало відомо у 2015 році під час вивчення даних Національної кадастрової карти України, є необґрунтованим, оскільки не зазначено хто саме, коли та з яких підстав саме в 2015 році вивчав дані кадастрової карти, чому відповідні обставини не були вивчені або які об'єктивні причини перешкоджали такому вивченню з 01.01.2013 року - з дати коли почала функціонувати Національна кадастрова карта.
Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не з'являвся, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує, просив відмовити у його задоволенні та застосувати до заявлених вимог строки позовної давності.
Відповідач ОСОБА_55 в судові засідання також не з'являлась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечує, просила застосувати строки позовної давності.
Представник відповідача ТОВ «Ну, намалюй» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, в подальшому подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, застосувати до позовних вимог строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).
Відповідно до статей 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Судом встановлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Дефо» під розміщення садівницького товариства» від 15.03.2005 року № 127, затверджено проект землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки названому товариству, вилучено із земель державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» на території Лебедівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 9,5870 га та зазначену земельні ділянку надано TOB «Дефо» в оренду на 49 років під розміщення садівницького товариства. (т. 1, а.с. 23-24).
15.03.2005 року між Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ «Дефо» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,5870 га із запасу земель Вищедубечанського ДЛГ» під розміщення садівницького товариства. Договір укладеного на 49 років (т. 1 а.с. 25-26).
Розпорядженням Вишгородської РДА від 26.07.2005 року № 410 було затверджено матеріали технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки членам садівничого товариства ТОВ «Дефо» та передано 79 його членам земельні ділянки у власність (т.1,а.с.27). На підставі зазначеного розпорядження вищевказаним громадянам видані державні акти на право власності на земельні ділянки.
11.11.2005 року на підставі договору купівлі - продажу ОСОБА_64, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_57, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_59, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_50, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_51, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_52, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_53, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_54, на підставі чого останній 14.12.2005 року видано державні акти на право власності на земельні ділянки: серії НОМЕР_1, що посвідчує право власності 5 земельних ділянок загальною площею 4,0523 га, а саме: площею 1,1738 га з кадастровим номером НОМЕР_2; площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3; площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 га з кадастровим номером НОМЕР_6, серії НОМЕР_7 на 1,3619 га від 39/79, що посвідчує право власності на частини 4-ох земельних ділянок: площею 1,1988 га з кадастровим номером НОМЕР_8; площею 0,0559 га з кадастровим номером НОМЕР_9; площею 0,0910 га з кадастровим номером НОМЕР_11; площею 0,0162 га з кадастровим номером НОМЕР_10 (т. 1 а.с. 34-37, 105-110).
В подальшому, ОСОБА_54 на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2006 року відчужила належні їй земельні ділянки площею 0,4993 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,1738 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 0,5 га, що є частиною від земельної ділянки площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, на користь ОСОБА_5, а земельні ділянки площею 0,6745 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,1738 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6776 га, що є частиною від земельної ділянки площею 1,1776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 га з кадастровим номером НОМЕР_6 на користь ОСОБА_4. Таким чином, у результаті укладеного правочину ОСОБА_5 став власником двох земельних ділянок площею 0,4993 га з кадастровим номером НОМЕР_13 та площею 0,5 га з кадастровим номером НОМЕР_12, право на які посвідчено державним актом серії НОМЕР_14 від 25.04.2006 року. Відповідно, ОСОБА_4 став власником п'яти земельних ділянок площею 0,6745 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6776 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,5899 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,1664 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,9446 га з кадастровим номером НОМЕР_6.У свою чергу ОСОБА_4 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,5898 га з кадастровим номером НОМЕР_5 на користь ОСОБА_55 та останньою здійснено її поділ, внаслідок чого утворились земельні ділянки: площею 0,0591 га з кадастровим номером НОМЕР_15, площею 0,0861 га з кадастровим номером НОМЕР_16, площею 0,0139 га з кадастровим номером НОМЕР_17, площею 0,0376 га з кадастровим номером
НОМЕР_18 площею 0,0506 га з кадастровим номером НОМЕР_19, площею 0,0338 га з кадастровим номером НОМЕР_20, площею 0,0877 га з кадастровим номером НОМЕР_21, площею 0,0392 га з кадастровим номером НОМЕР_22, площею 0,0215 га з кадастровим номером НОМЕР_23, площею 0,0286 га з кадастровим номером НОМЕР_25, площею 0,0205 га з кадастровим номером НОМЕР_24, площею 0,05 га з кадастровим номером НОМЕР_26, площею 0,0612 га з кадастровим номером НОМЕР_27. Окрім того, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2007 року № 4871 відчужив земельну ділянку площею 0,4993 га з кадастровим номером НОМЕР_13 на користь ОСОБА_6, а ОСОБА_54 на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2006 року відчужила належні їй 39/79 частини 4-ох земельних ділянок загальною площею 1,3619 га, з кадастровими номерами НОМЕР_8; НОМЕР_9; НОМЕР_11; НОМЕР_10 на користь ОСОБА_4, на підставі чого останньому видано державний акт серії НОМЕР_29 на чотири земельні ділянки загальною площею 0,5683 га. А інша частина членів садового товариства, а саме, ОСОБА_46, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_56, яка у свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2007 року відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1, а останньою в свою чергу здійснено її поділ і внаслідок чого утворились шість земельних ділянок: з кадастровим номером НОМЕР_30 площею 0,0892 га; НОМЕР_31 площею 0,0441 га; НОМЕР_32 площею 0,0575 га; НОМЕР_34 площею 0,994 га; НОМЕР_35 площею 0,0567 га; НОМЕР_33 площею 0,013 га. (т. 1 а.с. 38-104, т. 2 а.с. 186-194).
Згідно договору купівлі - продажу від 21.05.2016 року ОСОБА_55 відчужила належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0, 0612га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, СТ «Київська Рів'єра», земельна ділянка 25, кадастровий номер НОМЕР_27, для індивідуального садівництва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ну, Намалюй».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.149 ЗК України ( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частиною п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених ст.150 ЗК України.
Таким чином ЗК України було передбачено право КМУ вилучати земельні ділянки площею понад 10 гектарів, проте розпорядженням Вишгородської РДА вилучалась земельна ділянка площею менше ніж 10 гектарів.
Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їх території наадають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, а земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва відносяться до земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, твердження позивача, що Вишгородська РДА при прийнятті порушила чине законодавство не відповідає вимогам ст.17,35,93,118,120,121,124,201 та розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, що також підтверджено висновком державної земельної експертизи.
Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» є правонаступником Вище-Дубечанського держлісгоспу, таким чином ДП «Вищедубечанське лісове господарство» могло узгодити проект відведення земельної ділянки ТОВ «Дефо», оскільки вони мали для цього необхідний обсяг дієздатності.
Згідно ст.330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього. Статтею 338 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 року, заява №29979/04 ЄСПЛ визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції, зокрема державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «Належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а ц потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.
З матеріалів справи вбачається, що первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державним органом, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державної власністю. В подальшому майно набуто у власність за відплатними правочинами осіб, які мали право на його відчуження, про що свідчить нотаріальний порядок укладання правочинів та їх визнання державними органами, про що свідчить державна реєстрація цих правочинів.
Відповідно до положення ст.256 та ст.257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Виходячи зі змісту статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлено в три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється.
Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-ІУ від 20.12.11р., пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено.
При цьому, п. 5 Перехідних положень вищевказаного Закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» набрав чинності 15.01.2012 року, а отже, саме з цієї дати почався відлік трьохрічного строку, який сплинув 15.01.2015 року.
Таким чином, державі в особі Кабінету Міністрів України та утвореним ним органам, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення.
Разом із тим, уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов'язків щодо усунення вказаних порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту.
Тобто, Кабінет Міністрів України в силу наділених повноважень через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин, що здійснюють контроль за використанням та охороною земель, міг довідатися про порушене право з моменту прийняття Вишгородською РДА оспорюваного розпорядження - 15 березня 2005 року.
Крім того, з листа Київського обласного управління лісового та мисливського господарства від 23.07.2009 року вих. № 01-04/1021 на вх. № 07/4-1775 від 03.07.2009 року, адресованого заступнику прокурора Київської області старшому раднику юстиції ОСОБА_65 вбачається, що Київське обласне управління лісового та мисливського господарства направляло останньому інформацію щодо погодження та вилучення земель лісогосподарського призначення для не лісогосподарських потреб за рахунок земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств, підпорядкованих управлінню за період з 2000 по 2009 рік (т. 3 а.с. 12), що спростовує доводи прокурора в тій частині, що з приводу даних земельних ділянок прокурору стало відомо лише у 2015 році під час вивчення Національної кадастрової карти України та їх звірки з матеріалами лісовпорядкування ДП «Вищедубечанське лісове господарство».
Таким чином, на час звернення Першого заступника прокурора Київської області з вказаним позовом вже не діяли положення ч. 4 ст. 268 ЦК України, а отже строк позовної давності сплив.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256,257,261,268 ЦК України, ст.38 ЗК України, ст.ст. 4, 81, 258, 263-265,268,271-273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області який діє в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» - відмовити.
Повний текст рішення буде виготовлений 13.04.2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення, за приписами ч. 1 ст.354 ЦПК України.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд.
Позивачі: Перший заступник прокурора Київської області, (01601, м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2), Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).
Відповідачі: Вишгородська районна державна адміністрації Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1); ОСОБА_4 (01001, АДРЕСА_18); ОСОБА_5 (01001, АДРЕСА_1); ОСОБА_6 (01001, АДРЕСА_1); ОСОБА_1 (08325, АДРЕСА_19), ОСОБА_7 (14026, АДРЕСА_2); Товариство з обмеженою відповідальністю «НУ, Намалюй» ().
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, 1).
Треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 (01001, АДРЕСА_3), ОСОБА_9 (01001, АДРЕСА_4), ОСОБА_10 (01001, АДРЕСА_4), ОСОБА_11 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_12 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_13 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_14 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_15 (АДРЕСА_5), ОСОБА_16 (АДРЕСА_5), ОСОБА_17 (01001, АДРЕСА_21), ОСОБА_18 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_19 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_20 (01001, АДРЕСА_22), ОСОБА_21 (01001, АДРЕСА_23), ОСОБА_22 (01001, АДРЕСА_6), ОСОБА_23 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_24 (01001, АДРЕСА_11), ОСОБА_25 (01001, АДРЕСА_7), ОСОБА_26 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_66 (01001, АДРЕСА_22), ОСОБА_27 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_28 (АДРЕСА_8), ОСОБА_29 (АДРЕСА_9), ОСОБА_30 (01001, АДРЕСА_10), ОСОБА_31 (01001, АДРЕСА_11), ОСОБА_32 (01001, АДРЕСА_24), ОСОБА_33 (АДРЕСА_12), ОСОБА_34 (01001, АДРЕСА_24), ОСОБА_35 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_36 (01001, АДРЕСА_13), ОСОБА_37 (01001, АДРЕСА_24), ОСОБА_38 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_39 (01001, АДРЕСА_14), ОСОБА_40 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_41 (01001, АДРЕСА_25), ОСОБА_42 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_43 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_44 (АДРЕСА_15), ОСОБА_45 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_46 (01001, АДРЕСА_20), ОСОБА_47 (01001, АДРЕСА_16), ОСОБА_48 (01001, АДРЕСА_17), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дефо» (м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-А).
Суддя І.Ю. Котлярова
