Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.03.2018
м. Івано-Франківськ
Справа № 909/6/18
Господарський
суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області
(вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Пониполяка Юрія Михайловича
(АДРЕСА_1, 78731)
про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки відходами у розмірі 899 316, 00 гривень,
за участю:
від позивача: Сворак І. Б. - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного сектору (довіреність від 04.01.2018 № 02-19/33; посвідчення від 08.07.2016 № 049),
від позивача: Кульбанський О. Ю. - начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів (довіреність від 05.02.2018 № 02-19/273; посвідчення від 01.03.2016 № 004),
від відповідача: фізична особа - підприємець Пониполяк Ю. М. (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 27 листопада 1998 року Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно з приписами статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І . СУТЬ СПОРУ
1. У січні 2018 року Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Пониполяка Юрія Михайловича про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки відходами у розмірі 899 316, 00 гривень.
ІІ . ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. 02.01.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/6/18 (протокол від 02.01.2018), суд у складі судді Михайлишина В. В. відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
3. 20.02.2018 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 01.03.2018.
4. 01.03.2018 розгляд справи відкладено на 22.03.2018.
ІІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ, АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Яблуницької сільської ради Верховинського району виявлено факт засмічення земель у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі річки Білий Черемош відходами деревини Фізичною особою-підприємцем Пониполяком Ю. М., чим спричинено шкоду у розмірі 899 316, 00 гривень. Сума шкоди проведена розрахунковим методом згідно з Методики визначення шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Мінприроди від 04.04.2007 № 149. Матеріально-правовою підставою позову визначені статі 153, 224 Господарського кодексу України, 58 - 63, 96, 164, 211 Земельного кодексу України, 88, 89 Водного кодексу України, 12, 20-2, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель". При цьому, у відповіді на відзив позивач вказав на те, що в силу вимог природоохоронного законодавства усунення наслідків порушення не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної державі та навколишньому природному середовищу засміченням земель.
6. Відповідач проти позову заперечив, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. У відзиві на позовну заяву вказав на те, що:
1. Земельна ділянка, на якій було виявлено факт засмічення, знаходиться у його користуванні на підставі угод про використання земельної ділянки укладених між ним та Яблуницькою сільською радою 26.01.2015, 26.01.2016, 25.01.2017.
2. Після проведеної позивачем перевірки ним вжито заходів щодо усунення виявлених порушень та в повному обсязі проведено очистку земельної ділянки від тирси і кускових відходів, в підтвердження чого до відзиву приєднав листи Яблуницької сільської ради від 31.10.2016 № 290 та від 27.07.2017 № 208.
3. Претензія від 09.12.2016 № 124/16 була надіслана Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області вже після усунення виявлених порушень.
7. Представник позивача та відповідач в судовому засіданні надали аналогічні пояснення.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.
8. Відповідно до наказу від 08.07.2016 № 261 Державною екологічною інспекції в Івано-Франківській області здійснювався державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Яблуницької сільської ради Верховинського району.
9. 15.07.2016, за результатами здійснення державного нагляду (конролю) складено акт № 312, в якому зафіксовано, що при натурному обстеженні території села Яблуниця Верховинського району виявлено факт засмічення земельної ділянки прибережної захисної смуги річки Білий Черемош відходами деревини (тирса деревинна) та твердими побутовими відходами фізичною особою - підприємцем Пониполяком Ю. М.
10. Даний акт складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області Кульбанським О. Ю., у присутності голови Яблуницької сільської ради Федорчука П. П., із залученням фізичної - особи підприємця Пониполяка Ю. М. та підписаний останніми без зауважень.
11. Також вказаними особами була підписана карта - схема засміченості території с. Яблуниця Верховниського району громадянином Пониполяком Ю. М.
12. Як вбачається із матеріалів справи, засміченою є земельна ділянка в першій економіко планувальній зоні (землі водного фонду) на відстані 1 м. від урізу води річки Білий Черемош, площею 360 кв. м., загальним об'ємом 720 куб. м.
13. Дана земельна ділянка перебуває у відповідача на праві користування на підставі Угод про використання земельної ділянки укладених між Яблуницькою сільською радою та фізичною особою - підприємцем Пониполяком Ю. М. від 26.01.2015, від 26.01.2016 та від 25.01.2017.
14. Згідно письмових пояснень фізичної - особи підприємця Пониполяка Ю. М. від 15.07.2016 останній підтвердив факт складання ним відходів деревини у водоохоронній зоні річки Білий Черемош.
15. Державною екологічною інспекцією проведено розрахунок заподіяної шкоди в розмірі 899 316, 00 гривень. Сума шкоди проведена розрахунковим методом згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149.
16. 09.12.2016 позивач надіслав відповідачу претензію № 124/16 з вимогою в місячний строк відшкодувати заподіяну шкоду.
17. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
18. Водночас, відповідно до листа від 08.12.2016 № 60/8/2-12817, який адресований Державній екологічній інспекції в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області повідомило про те, що за результатами вивчення актів дотримання природоохоронного законодавства на території с. Яблуниця Верховинського району матеріали перевірки скеровано в обласну прокуратуру, якою 04.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016090000000234 та № 42016090000000235 внесено відомості про кримінальні правопорушення за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364 та частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України стосовно службових осіб лісопильного цеху ФОП Пониполяка Ю. М.
19. Отже, стягнення з відповідача шкоди в розмірі 899 316, 00 гривень є предметом позову у даній справі.
V. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
20. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, Водним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
21. Відповідно до преамбули Закону України "Про відходи", цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
22. Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
23. Згідно з приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
24. Статтею 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.
25. Статтею 61 Земельного кодексу України та статтею 89 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
26. Відповідно до статті 33 України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
27. В силу приписів пунктів "в" та "и" статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.
28. Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
29. Згідно з приписами статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
30. Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" закріплено, що на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
31. Пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
32. Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
33. У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
34. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
VI. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
35. При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно з пунктом 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методики), затвердженої наказом Мінприроди України від 04.04.2007 № 149, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пункт 5.1 Методики). Відповідно до пункту 3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
36. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Пониполяк Ю. М. є фізичною особою - підприємцем, видом діяльності якого є "16.10 Лісопильне та стругальне виробництво".
37. Матеріалами справи підтверджується, що фізична особа - підприємець Пониполяк Ю. М. в процесі здійснення господарської діяльності допустив засмічення орендованої ним земельної ділянки водоохоронної зони річки Білий Черемош відходами деревини, що відображено в акті від 15.07.2016 № 312 результатів здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Вказаним актом встановлено, що виявлені діяння свідчать про порушення вимог статті 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 17 Закону України " Про відходи", статті 35 Закону України "Про охорону земель", статей 125, 126 Земельного кодексу України.
38. Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
39. Зважаючи на це, акт Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 15.07.2016 № 312 результатів здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства є належним доказом у справі, який встановлює факт засмічення відповідачем визначеної земельної ділянки.
40. Крім цього, факт засмічення вказаної земельної ділянки визнано і самим відповідачем.
41. Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
42. Наведеним підтверджується наявність у даному випадку усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у засміченні земельної ділянки, безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди. При цьому, відповідачем не доведено відсутності його вини.
43. Відповідно до пункту 5.5 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою Рш = А*Б*Гоз*Пдз*Кзз*Кнв*Кег, де Рш - розмір шкоди, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 Методики; Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5 Методики; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 Методики.
44. Судом встановлено, що головними показниками, які вплинули на розрахунок є: площа засміченої земельної ділянки (Пдз), нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення (Гоз) та коефіцієнт еколого-господарського значення земель (Кег).
45. Коефіцієнт перерахунку (Б) - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. В розрахунку шкоди, який оцінюється, коефіцієнт перерахунку дорівнює 10, що вказує на засмічення земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами.
46. Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, для розрахунку, що оцінюється, визначено - 4. При цьому даний показник у відповідності до додатку 6 визначається із врахуванням площі засмічення земельної ділянки та відповідає ступеню засмічення 6 при об'ємі відходів понад 100 куб. м. Беручи дані з акта перевірки та карти - схеми, які є носіями доказової інформації, об'єм відходів по засміченій ділянці становить понад 100 куб. м.
47. Пунктом 5.3. Методики визначено, що відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами. Коефіцієнт небезпеки відходів (Кнв) у розрахунку, визначений згідно додатку 5, як малонебезпечні, і дорівнює 1, тобто має найнижчий показник.
48. Коефіцієнт еколого-господарського значення земель (Кег), визначено за додатком 2, і дорівнює 5, 5, тобто має найвищий показник, оскільки мова йде про прибережну захисну смугу вздовж річки Білий Черемош.
49. Відповідно до пункту 5.6. та 5.8.2. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення (Гоз) та про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням (Кег) надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
50. Як встановлено судом Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області при здійсненні розрахунку визначення шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, керувалася листом Відділу Держгеокадастру у Верховинському районі Івано-Франківської області від 27.09.2016 № 8-28-0.4-641/2-16, відповідно до якого нормативно-грошова оцінка (1 м. кв.) земельних ділянок, які знаходяться на території Яблуницької сільської ради с. Яблуниця в першій економіко планувальній зоні становить: землі водного фонду - 22, 71 грн. за 1 м. кв.
51. Перевіривши розрахунок шкоди у розмірі 899 316, 00 гривень, суд вважає його обґрунтованим та правомірно нарахованим.
52. Що стосується посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення з нього заявленої шкоди у зв'язку із тим, що на момент направлення позивачем претензії та розгляду даної справи в суді ним усунуто виявлені порушення та проведено очистку земельної ділянки від деревини, суд виходить з того, що шкоду нараховано за сам факт засмічення земельної ділянки, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди спричиненої таким засмічення.
53. Усунення наслідків правопорушення є обов'язком правопорушника і не звільняє особу від відшкодування заподіяної ним шкоди.
Висновки за результатами розгляду справи
54. За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.
55. Разом із цим, судом враховано те, що відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 7 частини 3 статті 29 та пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України, розмір шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50 % до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, 20 % до спеціального фонду обласного бюджету, 30 % до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судові витрати
56. Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
57. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
58. Позивач як судові витрати визначив судовий збір у розмірі 13 489, 74 гривень.
59. Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до Фізичної особи - підприємця Пониполяка Юрія Михайловича про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки відходами у розмірі 899 316, 00 гривень.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пониполяка Юрія Михайловича (АДРЕСА_1, 78731; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) - 899 316, 00 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч триста шістнадцять) гривень шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами, яку перерахувати у фонд навколишнього природного середовища села Яблуниця Верховинського району на аналітичний р/р 33111331700078, ідентифікаційний код 37638341, УК у Верховинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014, розподіливши кошти наступним чином:
- 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Яблуницької сільської ради в сумі 449 658, 00 (чотириста сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень,
- 20 відсотків до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету в сумі 179 863, 20 гривень (сто сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні двадцять копійок),
- 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 269 794, 80 гривень (двісті шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні вісімдесят копійок).
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пониполяка Юрія Михайловича (АДРЕСА_1, 78731; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014, р/р 35213078081073 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 37952307) - 13 489, 74 гривень (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень сімдесят чотири копійки) сплаченого судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.03.2018
Суддя В. В. Михайлишин
