УХВАЛА
20 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2103/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "БАРА"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду у складі Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О. від 23 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області у складі Байбак О.І. від 28 серпня 2017 року
за позовом Селянського (фермерського) господарства "БАРА"
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Борщівської сільської ради Печенізького району Харківської області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Селянське (фермерське) господарство "БАРА" 26 грудня 2017 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2017 року у даній справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) Суд зазначає , що подана скарга встановленим вимогам не відповідає з огляду на таке.
За приписами пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України № 3674 - VI (в редакції чинній на час звернення з даною касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складала 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру (станом на день подання позову у даній справі) ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2017 році становило 1 600 грн.
Таким чином, для касаційного оскарження судових рішень, що прийняті за результатами розгляду однієї вимоги немайнового характеру, розмір судового збору складає 3 200 грн. (200% * 1 600 грн.).
В порушення наведених положень до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, що в силу приписів частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням строку на усунення виявлених недоліків.
Суд наводить належні платіжні реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів:УК у Печерському районі код отримувача (код за ЄДРПОУ):38004897банк отримувача:ГУ ДКСУ у м.Києві код банку отримувача820019рахунок отримувача31213207700007код класифікації доходів бюджету22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Крім цього Судом встановлено, що касаційна скарга подається скаржником із пропуском, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
Так згідно з підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно з частиною 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана постанова прийнята апеляційним господарським судом 23 листопада 2017 року і набрала законної сили того ж дня, отже останнім днем строку на касаційне оскарження постанови було 13 грудня 2017 року.
Скаржником пропущено встановлений процесуальним законом строк касаційного оскарження, однак разом з цим ним заявлено клопотання по поновлення цього строку.
Вказане клопотання мотивоване тим, що повний текст постанови скаржником отримано лише 06 грудня 2017 року, а відсутність повного тексту завадила скаржникові вчасно підгодовувати і відповідно подати касаційну скаргу, а тому причини пропуску слід визнати поважними, а строк поновити.
Однак Суд не вважає наведені обґрунтування такими, що дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Станом на день винесення цієї ухвали до Суду передано іншу касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "БАРА" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2017 року, що подавалася скаржником до Вищого господарського суду України і при цьому подана вона була ще 13 грудня 2017 року, що відповідно спростовує усі наведені скаржником обґрунтування щодо необізнаності із змістом постанови апеляційного суду та неможливості вчасного звернення до касаційного суду.
Однак скаржником свідомо не вказані наведені обставини, що не свідчить про добросовісність користування ним своїми процесуальними правами і може бути розцінено Судом зловживанням із наступним застосуванням санкцій за такі дії.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, Суд вважає за можливе надати скаржникові також строк для наведення інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "БАРА" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 28 серпня 2017 року у справі № 922/2103/17 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги та наведення інших підстав поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Чумак Ю.Я.
