ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2018 р. м. Харків
Справа № 820/4119/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 06.11.2017 року (суддя Біленський О.О.) (10:39:42 год.) (повний текст складено 07.11.2017 року) по справі № 820/4119/17
за позовом ОСОБА_1
до Волинської митниці ДФС
про визнання незаконними дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1Е.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд визнати незаконними дії Волинської митниці ДФС з відмови у завершенні митного режиму тимчасового ввезення до 1 року щодо транспортного засобу марки IVEKO з реєстраційним номером LU0997Т, ввезеного ОСОБА_1 на територію України 09.09.2014 року через митний пост “Ягодин” Волинської митниці ДФС.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 року по справі № 820/4119/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання незаконними дій - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 року по справі № 820/4119/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначив, що 09.09.2014 року позивачем ввезено на територію України через митний пост “Ягодин” Волинської митниці ДФС транспортний засіб марки IVEKO з реєстраційним номером LU0997Т, митний режим - тимчасове ввезення до 1 року. Вказаний транспортний засіб використовувався для потреб роти патрульної служби міліції особливого призначення “Харків-2” Головного управління МВС України в Харківській області за місцем несення служби - в зоні проведення Антитерористичної операції на території ОСОБА_2 та Луганської областей. 04.06.2015 року у населеному пункті Мар'їнка Донецької області транспортний засіб було суттєво пошкоджено під час участі у проведенні оперативно-розшукових заходів з метою виявлення та знешкодження незаконних збройних формувань та їх посібників внаслідок бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою незаконних збройних формувань. Вказує, що пошкоджений транспортний засіб відновленню не підлягає. Позивачу було видано довідку БПСПОП “Харків” ГУНП в Харківській області про знищення транспортного засобу в ході бойового зіткнення. З огляду на викладене, транспортний засіб, що перебуває під митним контролем “тимчасове ввезення” строком 1 рік, було знищено.
Посилаючись на положення ст. 112 Митного кодексу України, розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012 року. Зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 02.10.2012 року за № 1669/21981, вказує, що звернувся до ОСОБА_2 митниці ДФС (митний орган, в зоні діяльності якого перебувають залишки транспортного засобу) з метою отримання письмового підтвердження отримання даної заяви із зазначенням причин непроведення огляду території, яке засвідчується підписом керівника митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Отримання відповідної заяви підтверджене ОСОБА_2 митницею ДФС листом від 20.07.2017 року за №4124/Д/05-70-67-01. Разом з тим, відповідачем листом від 01.08.2017 року за №666/19/03-70-20-03 відмовлено позивачу у припиненні митного режиму “тимчасове ввезення” щодо знищеного транспортного засобу, оскільки позивачем не було надано доказів аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними установами. На думку відповідача, позивач повинен засвідчити форс-мажорні обставини непереборної сили відповідно до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”. Позивач вважає, що вказана позиція відповідача є хибною, оскільки Торгово-промислові палати України можуть засвідчувати форс-мажорні обставини за зверненнями фізичних осіб лише щодо податкових органів або ж щодо договірних зобов'язань. Вважає, що відповідач повинен був прийняти рішення про припинення режиму тимчасового ввезення через повне знищення транспортного засобу.
Представник відповідача, у надісланому запереченні на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 року по справі № 820/4119/17 – залишити без змін. Зазначив, що у відповідача відсутні підстави для припинення (завершення) митного режиму “тимчасового ввезення” щодо автомобіля марки IVEKO з реєстраційним номером LU0997Т. Також зазначив, що позивачем, в порушення п.4 ст.380 МК України, тимчасово ввезений транспортний засіб особистого користування передано у користування та розпорядження іншим особам. Вказує, що зазначений транспортний засіб ОСОБА_1 повинен був вивезти за межі митної території України в термін до 08.09.2015 року, однак відповідно до АСМО “Інспектор” автомобіль марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, станом на 28.09.2017 року за межі митної території України не вивезено. Разом з тим, ОСОБА_1 щодо неможливості вивезення транспортного засобу до митних органів із письмовою заявою до закінчення строку тимчасового ввезення не звертався, про аварію або дії обставин непереборної сили та обставини події, місцезнаходження даного автомобіля не повідомляв, документи, що підтверджують неможливість доставити вищевказаний транспортний засіб (до закінчення строку тимчасового ввезення) до органів доходів і зборів не надавав.
Представник відповідача також зазначив, що позивач, відповідно до положень ст. 192 МК України, повинен був терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу, та, в порушення ст. 485 МК України, використовував товар, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним повідомлені про дату, час і місце судового засідання, можливість вирішити справу на підставі наявних доказів, колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, номер кузова ZCFA75А1002300335, ввезено на митну територію України ОСОБА_1 09.09.2014 року через м/п “Ягодин” Волинської митниці ДФС в митному режимі “тимчасове ввезення” терміном до 1 року згідно ст.380 Митного кодексу України.
07.07.2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 митниці ДФС з заявою про повне знищення транспортного засобу, що знаходився на території України в митному режимі тимчасового ввезення. У заяві позивач зазначав, що вказаний транспортний засіб використовувався ним для потреб роти патрульної служби міліції особливого призначення “Харків-2” Головного управління МВС України в Харківській області за місцем несення служби - в зоні проведення Антитерористичної операції на території ОСОБА_2 та Луганської областей. 04.06.2015 року у населеному пункті Мар'їнка Донецької області транспортний засіб було суттєво пошкоджено внаслідок зіткнення диверсійно-розвідувальних формувань, відновленню пошкоджений транспортний засіб не підлягає. Наведені обставини підтверджуються довідкою БПСПОП “Харків” ГУНП в Харківській області. Надати пошкоджений транспортний засіб для огляду можливості не має, оскільки його залишки знаходяться в зоні проведення Антитерористичної операції на території ОСОБА_2 та Луганської областей. Метою вказаного звернення є складання митним органом, у зоні діяльності якого перебуває транспортний засіб, що потрапив в аварію або під дію обставин непереборної сили, акту огляду місця події встановленої форми або отримання позивачем письмового підтвердження отримання даної заяви із зазначенням причин непроведення огляду території, яке засвідчується підписом керівника митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.
20.07.2017 року на адресу позивача ОСОБА_2 митницею ДФС надано відповідь, якою повідомлено, що з моменту дії обставин непереборної сили до моменту звернення позивача в ОСОБА_2 митницю ДФС пройшов тривалий час і в заяві не міститься точних даних про поточне місцезнаходження знищеного транспортного засобу (місця пригоди), ОСОБА_2 митниця ДФС не має можливості дістатися до місця пригоди для проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач 14.07.2017 року звернувся до Волинської митниці ДФС з заявою щодо неможливості виконання зобов’язання про зворотнє вивезення транспортного засобу у зв'язку із його механічними пошкодженнями внаслідок зіткнення диверсійно-розвідувальних формувань в зоні проведення АТО.
За наслідками розгляду зазначеної заяви Волинською митницею ДФС позивачу надано відповідь №666/19/03-70-20-03 від 01.08.2017 року, якою повідомлено, що підстави для припинення (завершення) митного режиму “тимчасове ввезення” щодо автомобіля марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, номер кузова ZCFA75А1002300335 на даний час на Волинській митниці ДФС відсутні.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконними дій.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 380 Митного кодексу України (далі по тексту – МК України), тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватись на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб.
Слід зазначити, що статтею 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Згідно з частиною 6 статті 380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.
Згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, ще переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118, обставини непереборної сили - смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події\
Крім цього, відповідно до п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.
Пунктом 3 розділу VIII вказаного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Пунктом 5 розділу VIII вищезазначеного Порядку визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Таким чином, з системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що у випадку неможливості прибуття транспортного засобу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили до органу доходів і зборів призначення позивач, у визначений законодавством строк, зобов'язаний повідомити орган доходів і зборів про такі обставини, а згодом надати і підтверджуючі цей факт документи.
Однак, позивачем, до закінчення встановленого строку тимчасового ввезення, такого повідомлення (заяви) до митного органу не надано.
Лише 07.07.2017 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 митницю ДФС про дію обставин непереборної сили, тобто більше, ніж через півтора роки після закінчення встановленого строку тимчасового вивезення ТЗ з митної території України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Волинською митницею ДФС було роз’яснено позивачу, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані. Залишки або відходи товарів, транспортних засобів, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, повинні бути в установленому порядку задекларовані у відповідний митний режим.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження зазначених обставин надано довідку, видану Командиром БПСПОП «Харків» ГУНП в Харківській області підполковником поліціцї В.А. ОСОБА_3, зі змісту якої вбачається, що 04.06.2015 року під час участі в проведенні оперативно-розшукових заходів з метою виявлення та знешкодження незаконних збройних формувань та їх посібників, у населеному пункті Мар'їнка Донецької області відбулось бойове зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою незаконних збройних формувань, в результаті якого вищевказаний автомобіль був суттєво пошкоджений та відновленню не підлягає.
Крім того, на підтвердження повного знищення транспортного засобу позивача, останнім надано Акт списання транспортних засобів від 10.06.2015 року, виданий Головним управлінням МВС України в Харківській області, з висновків якого вбачається, що 04.06.2015 року під час участі в проведенні оперативно-розшукових заходів, з метою виявлення та знешкодження незаконних збройних формувань, біля с. Мар’їнка Донецької області відбулось бойове зіткнення з незаконними збройними формуваннями, в результаті якого вищевказаний автомобіль був пошкоджений та відновленню не підлягає. Відсутня можливість перевезення залишків автомобіля (територія Донецької області підконтрольна незаконним формуванням та завершити митний режим автомобіля “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, шляхом вивезення за межі митної території України неможливо).
Колегія суддів вказує, що згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція належить м. Мар’їнка, Мар’їнського району, Донецької області.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не було в повному обсязі досліджено документи, подані ОСОБА_1Е разом з повідомленням про дію обставин непереборної сили, а тому висновки, викладені у відповіді Волинської митниці ДФС №666/19/03-70-20-03 від 01.08.2017 року, прийнятої за наслідками розгляду зазначеної заяви позивача, якою повідомлено, що підстави для припинення (завершення) митного режиму “тимчасове ввезення” щодо автомобіля марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, номер кузова ZCFA75А1002300335 на даний час на Волинській митниці ДФС відсутні, є передчасними.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, повідомляючи ОСОБА_1 про відсутність підстав для припинення (завершення) митного режиму “тимчасове ввезення” щодо автомобіля марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, номер кузова ZCFA75А1002300335 №666/19/03-70-20-03 від 01.08.2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.
Враховуючи передчасність відмови відповідача, відповідно до вимог ст. 245 КАС України у поєднанні із ч.2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання Волинської митниці ДФС повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2017 року про припинення митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 року по справі № 820/4119/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
У відповідності до ч. ч. 1, 6, 7 ст. 139 КАС України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII, який діє з 15.12.2017 року), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем згідно з квитанцією № ПН2527284 від 12.09.2017 року сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 640,00 грн. (а.с. 4) та за подання апеляційної скарги в розмірі 704,00 грн. згідно з квитанцією № ПН 2645585 від 21.11.2017 року (а.с.89).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем при подачі адміністративного позову та апеляційної скарги було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1344, 00 гривень, відповідно до положень ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС витрати зі сплати судового збору у розмірі 1344,00 грн.
Керуючись ст.ст. ч.4 ст.241, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 по справі № 820/4119/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Волинську митницю ДФС повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2017 року про припинення митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу марки “IVEKO”, реєстраційний номер LU0997Т, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (61067, м. Харків, вул. Новий Побут, 57) судові витрати в розмірі 1344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
ОСОБА_4
Судді
ОСОБА_5 ОСОБА_6
