АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 607/7810/17
Головуючийу 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження№ 22-ц/789/167/18
Доповідач- Парандюк Т.С.
Категорія-
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2018 року м. Тернопіль
Апеляційний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
з участю секретаря - Коваль О.І.
та сторін - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2; представника ПАТ"ВФ Україна" -Ліпенка Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/7810/17 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про скасування боргу по оплаті за послуги мобільного зв"язку та зобов"язання відновити надання послуг мобільного зв"язку, апеляційний суд,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ "ВФ Україна" (надалі ПрАТ "ВФ Україна") про скасування боргу по оплаті за послуги мобільного зв"язку у сумі 19739, 99 грн. та зобов"язання відновити надання послуг мобільного зв"язку згідно договору від 29.01.2005 року №2084404/1.11123852, укладеного із відповідачем з урахуванням додаткової угоди від 21.12.2015 року №10249969 за номером телефону НОМЕР_1.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 29.01.2005 року між ним та ПрАТ "МТС Україна" було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2084404/1.11123852. 21.12.2015 року було укладено ще додаткові угоди №2084404 та №10249969 до Договору, в яких встановлено строк їх дії та санкції за невиконання зобов'язань. В травні 2017 року відповідачем на його мобільний термінал НОМЕР_3 надіслано повідомлення про необхідність сплатити вартість послуг мобільного зв'язку в розмірі 19739,99 грн. за користування послугами інтернету у роумінгу. Звернувшись із заявами до відповідача, отримав відповіді від 24.05.2016 року та 01.06.2016 року, що вартість послуг в розмірі 19739,99 грн. нарахована за користування послугами передачі даних (інтернет - доступ) на території Угорщини, що мало місце 04.05.2016 року. Одночасно наголосив, що в разі несплати боргу впродовж 3-х місяців поспіль за ним зберігається вказаний номер. Після збігу даного строку відповідач припинив надання послуг щодо вхідних дзвінків з 27.08.2016 року, а щодо вихідних дзвінків - з 06.05.2016 року.
Вважає нарахування заборгованості в розмірі 19739,99 грн. безпідставною, оскільки додатковим платним сервісом в мережі роумінг-оператора під час поїздки в Угорщину 04.05.2016 року він не користувався, а тому в силу вимог п.64 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року відповідач не вправі був стягувати з нього плату за послугу, яку він як споживач не замовляв та не надавав своєї згоди на її отримання, відтак і припинення надання відповідачем послуг мобільного зв'язку є незаконним.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано заборгованість ОСОБА_1 перед Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" за надані послуги мобільного зв"язку у сумі 19739,99 грн., яка утворилась за користування послугою передачі даних (інтернет-доступ) 05.05.2016 року в режимі Міжнародного роумінгу під час перебування на території Угорщини.
Зобов"язано Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (01601, м. Київ, вул.Лейпцизька,15, код ЄДРПОУ 14333937) відновити надання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) послуг мобільного зв"язку за номером телефону НОМЕР_1, згідно укладеного 29.01.2015 року договору №2084404/1.11123852 з урахуванням додаткової угоди №10249969 від 21.12.2015 року.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м. Київ, вул.Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 640,00 (шістсот сорок) гривень судового збору в доход держави.
В апеляційній скарзі ПАТ "ВФ Україна" просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що з 29.01.2005 року позивачу надаються послуги мобільного зв"язку за номером АДРЕСА_2, з 07.04.2010 року абонентом було замовлено надання послуг Міжнародного роумінгу, а з 03.10.2014 року підключено послугу Мобільний GPRS/EDGE інтернет. Згідно довідкової інформації про надані послуги у період з 01.10.2014 року по 26.08.2016 року за вказаним номером телефону зафіксовано три події користування передачею даних у роумінгу, зокрема: 05.05.2016 року передача даних Роумінг HUN 128.64 Mb, Роумінг-оператор HUNH1 HUN Pannon (Угорщина), загальною тривалістю інтернет сесії 4 год. 4 хв.13 сек.(05.05.2016 - 0:01 до 05.05.2016-4:04) вартістю 19739,99 грн. Після перетину кордону із Угорщиною 05.05.2016 року на номер позивача були надіслані повідомлення з вартістю послуг роумінгу, включно з даними про вартість Інтернет-доступу за кордоном та додатково направлено SMS повідомлення про використання абонентом Мобільного Інтернету у роумінгу. Зазначене свідчить про те, що оператором мобільного зв"язку в установленому порядку було повідомлено позивача про старт Інтернет-сесії та про вартість такої послуги. Рішення щодо подальшого користування сервісом у даному випадку залишається за абонентом. Починаючи з 30.08.2015 року позивач користується тарифним планом "Смартфон 3G" у якому передача даних (3G/2G Інтернет) так само як і вхідні і вихідні дзвінки є основною послугою. Відтак нарахування позивачу оплати за надані телекомунікаційні послуги є правомірними, а наведені у позовній заяві порушення допущені відповідачем є помилковими та не підтверджені належними доказами.
У судовому засіданні представник ПАТ "ВФ Україна" - Ліпенко Ю.К. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим і пояснили, що посилання представника відповідача на те, що 07.04.2010 року на підставі заяви ним замовлено послуги Міжнародного роумінгу за даним номером. Однак даної заяви він не підписував і не замовляв послуги інтернету у ромінгу. Крім того, до його відома, як абонента не була доведена детальна інформація про умови надання мобільного інтернету в роумінгу, базові тарифи на дзвінки та інтернет в роумінгу.
Відзив на апеляційну скаргу надійшов після відкриття провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Згідно зі ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено його позовні вимоги, а відповідачем без будь-яких правових підстав нараховано заборгованість в сумі 19739,99 грн за послуги мобільного зв'язку та подальшого припинення надання послуг за його номером.
Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.
Частина 1 cт.11 ЦК України - підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є, серед іншого, договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 29.01.2005 року між ОСОБА_1 та ПрАТ "МТС Україна", яке 23.05.2017 року змінило своє найменування на ПрАТ "ВФ Україна", було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку №2084404/1.11123852 за номером телефону НОМЕР_4(контрактна форма). Відповідно до умов договору позивачем обрано тарифний пакет GSM "UMC Новорічний 25" та наступні послуги: UMC-Область; UMC-сім"я; SMS; переадресування дзвінка; голосова пошта; Додатковий пакет мережі.
Із ліцензії Національної комісії вбачається, що вона здійснює державне регулювання у сфері зв"язку та інформатизації №000813 від 10.07.2017 року ПрАТ "ВФ Україна" здійснює надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв"язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв"язку на всій території України.
07.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до оператора мобільного зв"язку із заявою про надання послуги Мобільний GPRS/EDGE Інтернет за номером телефону НОМЕР_4, а не про підключення послуг Міжнародного роумінгу, як відображено в заяві.
В травні 2017 року ПрАТ "ВФ Україна" на мобільний термінал ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність оплатити вартість наданих послуг мобільного зв"язку у сумі 19739,99 грн.
Згідно наданого відповідачем рахунку за телекомунікаційні послуги вартість наданих позивачу послуг мобільного зв"язку за період з 01.05. по 31.05.2016 року становить 20052,85 грн., з яких за послуги Міжнародного роумінгу 15719,20 грн., що із врахуванням ПДВ та внеску у Пенсійний фонд України становить 19739,99 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, що надання послуг мобільного зв"язку за номером телефону НОМЕР_4, яким користується позивач, припинено з 06.05.2016 року щодо вихідних дзвінків та з 27.08.2016 року щодо вхідних дзвінків.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
У статтях 1, 32, 37 ч.2 Закону України "Про телекомунікації" № 1280-IV від 18.11.2003 року (надалі-Закон №1280-IV) визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: 1) державний захист своїх прав; 5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; 6) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.
Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.
Стаття 39 Закону №1280-IV вказує, що оператори телекомунікацій зобов'язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.
Відповідно до вимог ч.ч.1,9 ст.15 Закону №1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Згідно ст.21 Закону №1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року(надалі-Правила) надано ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв'язку - послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв'язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.
Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).
Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).
Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв'язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.
Припинення надання послуг - остаточне припинення оператором, провайдером надання споживачеві послуг внаслідок припинення дії чи зміни умов договору в частині скорочення переліку послуг, а також у випадках, встановлених законом.
Відповідо до п.14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших нормативно-правових актів.
Згідно із п.15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема:тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв'язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.
Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.
У п.35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
Згідно п.п.27, 39 Правил оператори, провайдери зобов'язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв'язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.
Пункт 2.3.1 договору передбачено, що абонент має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного звязку UMC, а у разі замовлення абонентом послуг міжнародного роумінгу користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких UMC уклало договори роумінгу. (а.с.27 зворот).
Таким чином, зі змісту даного договору вбачається, що право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.
Відповідно до п.2.3 затверджених Національною комісією з питань регулювання зв'язку України "Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг" від 29.11.2012 року, зареєстрованого в МЮУ 24.12.2012 р. за №2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв".
В апеляційній інстанції представник відповідача не надав доказів щодо повідомлення абонента про суму коштів на особовому його рахунку для отримання міжнародного роумінгу, а також чи з операторами Угорщини укладено договори роумінгу. Крім того, не доведено тривалість Інтернет-сесії протягом 4 год.4 хв.13 сек., оскільки як вбачається із довідкової інформації про надання послуг (а.с.48) є початок сесії о 0:01 05.05.2016 р., але не має її закінчення, а тільки зазначено 128,46 Mb вартістю 15482,35 грн. В детальній інформації про розрахунки за телекомунікаційні послуги уже зазначена сума вартості послуги міжнародного роумінгу 15719,20 грн., без вказівки тарифного плану, тривалості послуги. Крім того, представник відповідача в судовому засідання не зміг назвати конкретно, яку ж послугу було надано позивачу в оспорюваний період, а сказав - "можливо телефон абонента обновився сам".
Відповідно до п.3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою KM України № 295 від 11.04.2012 р., роумінг - послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв'язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора.
Таким чином, за наявності замовленої абонентом послуги міжнародний роумінг телекомунікаційні послуги в мережах іноземних операторів надаються абонентові в тому ж самому обсязі, що і у мережі ПрАТ "ВФ Україна".
Що ж стосується посилань заявника на те, що після перетину кордону на номер НОМЕР_1 були надіслані повідомлення з вартістю послуг роумінгу, включно з даними про вартість Інтернет-доступу за кордоном, а також те, що за цим номером використовується Інтернет в роумінгу, тобто оператором було повідомлено про старт Інтернет-сесії та про вартість такої послуги, колегія до уваги не приймає, оскільки ці повідомлення були надіслані пізніше, ніж почалась сесія.
Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв - п.п.4 п.64 Правил. Колегією суддів встановлено, що згідно до умов договору відсутня відмітка навпроти послуги "міжнародний роумінг," що свідчить про те, що дана послуга ним не замовлялася.
Представником відповідача не надано жодних доказів щодо вартості отриманих послуг позивачем, які нібито надавались йому іноземним оператом в роумінгу, оскільки ними не доведено факту розрахунку з іноземним оператором за ці ж послуги.
Проаналізувавши матеріали справи, норми чинного законодавства, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що в рамках договору про надання послуг мобільного зв'язку, який за своїх змістом є договором приєднання, оператори, провайдери мобільного зв'язку зобов'язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.
Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до переконання про відсутність у ПАТ "ВФ Україна" будь-яких правових підстав для нарахування ОСОБА_1 заборгованості у сумі 19739,99 грн. за користування послугою міжнародного роумінгу якої він не замовляв, оскільки така послуга не передбачалася укладеним договором та подальшого припинення надання послуг за номером телефону НОМЕР_1.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що згідно довідки інформації про надані послуги у період з 01.10.2014р. по 26.08.2016р. за номером телефону АДРЕСА_2 зафіксовано дві події користування передачею даних у роумінгу, зокрема: 02.08.2015р., 04.12.2015р., які абонентом оплачено, оскільки позивач не знав, так як у нього контрактна форма абонентнської плати, відповідно до якої, останній повинен вносити кошти авансом для користування даних послуг, які йому надані згідно договору.
За змістом п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Ухвалою апеляційного суду від 05 січня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційній інстанції, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на сторони понесені ними під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 лютого 2018 року.
Головуючий: Парандюк Т.С.
Судді: Дикун С.І.
Храпак Н.М.
