Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/98/18 Справа № 707/1711/17 Категорія: ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.343 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 з участю прокурораОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_13 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 05.10.2017 року, якою повернуто обвинувальний акт стосовно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.343 ч.2 ст.205, ч.2 ст.364 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 05 жовтня 2017 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Суд першої інстанції повернув обвинувальний акт прокурору з підстав невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, зокрема обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме обвинувальний акт складений та направлений до суду прокурором за відсутності у нього повноважень для прийняття такого процесуального рішення внаслідок закінчення загального (граничного) строку розслідування кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України, тобто прокурором було перевищено свої повноваження при складанні, підписанні та затвердженні обвинувального акту. відсутнє формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим. Крім того, обвинувальний акт містить невірні анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також не містить анкетних даних потерпілої сторони.
В порушення вимог ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт затверджений прокурором, який не мав на це повноважень згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 та ч. 3 ст. 291 КПК України, адже вказаний обвинувальний акт самостійно складений начальником 6-го відділу управління процесуального керівництва, підтримання обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , разом з тим обвинувальний акт був затверджений тим же прокурором, який його складав самостійно. В порушення вимог ст. 109 КПК України, доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вказаним вимогам закону, так як не містить проведених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень. В реєстрі відсутні наступні процесуальні дії: проведення тимчасового доступу до речей та документів від 15.05.2013 року; відсутні допити ряду свідків; відсутня заява ПАТ КБ «Актив-Банк» від 22.07.2013 року. Відсутні процесуальні рішення: про призначення прокурора у кримінальному провадженні, про призначення групи слідчих, про призначення групи прокурорів. Не зазначені заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: тимчасовий доступ до речей та документів від 03.04.2013 року та від 05.04.2013 року; арешт майна від 13.04.2013 року та рішення Подільського районного суду м. Києва. Також до реєстру не внесено відомості про санкціонування та проведення негласних слідчих дій та ухвали від 03.08.2017 року та від 26.05.2017 року.
У витязі з Реєстру досудових розслідувань від 07.07.2017 року відсутнє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Фабула не містить даних про причетність до вчинення цього злочину працівників Генеральної прокуратури України чи працівників прокуратури Київської області. До обвинувального акту прокурором не було додано розписку обвинуваченого ОСОБА_13 про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Також, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить конкретне формулювання обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у вчинених кримінальних правопорушеннях.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду прокурор, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до ухвали суду обвинувальний акт складений та направлений до суду прокурором за відсутності у нього повноважень для прийняття такого процесуального рішення внаслідок закінчення загального (граничного) строку розслідування кримінального провадження, передбаченого п. З ч. 2 ст. 219 КІЖ України. Разом з тим згідно із ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено упродовж дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 3 ст. 219 КПК України).
Так, 19.05.2016 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 364 КК України. За результатами досудового розслідування 17.03.2017 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надано доручення детективу в порядку ст. 290 КПК України на відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування. В цей же день детективом стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження. З 17.03.2017 по 23.08.2017 сторона захисту знайомилась із матеріалами досудового розслідуванням у передбаченому ст. 290 КПК України порядку.
При цьому у зв`язку із зволіканням сторони захисту у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчий за погодженням із прокурором чотири рази 20.04.2017, 10.05.2017, 28.07.2017, 10.08.2017 звертався до слідчого судді із клопотанням у порядку ч. 10 ст. 290 КПК України про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування. За результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення від 20.04.2017 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва 03.05.2017 винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання на встановлення строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.
Основним мотивом слідчого судді було те, що згідно редакції ч. 3 ст. 219 КПК України, яка діє з 16.03.2017, згідно якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається в строки, передбачені цією статтею. Зміни до ч. 3 ст. 219 КПК України щодо неврахування строків ознайомлення у строки досудового розслідування стали підставою для прийняття ухвал слідчими суддями Солом`янського районного суду міста Києва від 26.05.2017 та 27.07.2017 про відмову у встановленні строків для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.
У зв`язку із зволіканням у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва 19.08.2017 встановлено стороні захисту строк ознайомлення із матеріалами до 23.08.2017. З моменту прийняття прокурором відповідного рішення та надання доступу до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України досудове розслідування вже є завершеним в розумінні ст. 219 КПК України. відомості щодо обвинувачених та потерпілих зазначені у обвинувальному акті (на 1 та 2 сторінці). При цьому зазначення в акті місця реєстрації (як то вказує у клопотанні сторона захисту і зазначено в ухвалі суду ) взагалі не передбачено ст. 291 КПК України.
Викладені у обвинувальному акті відомості в повній мірі дають суду можливість встановити особи учасників кримінального провадження, здійснити судовий розгляд та виклик учасників процесу, що судом і зроблено. Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. П. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлює обов`язковим зазначення дати та місця затвердження обвинувального акту, незалежно від суб`єкта його складання. За таких обставин кримінальне процесуальне законодавство надає прокурору повноваження на самостійне складання обвинувального акту. При цьому конструкція ч. 1 ст. 291 КПК України встановлює обов`язок затверджувати прокурором обвинувальний акт, у тому числі у випадку самостійного його складання, що підтверджується усталеною судовою практикою. Відповідно до ухвали в реєстрі матеріалів досудового розслідування нібито відсутні деякі процесуальні дії та процесуальні рішення про призначення прокурора та слідчих у кримінальному провадженні.
При прийнятті рішення про повернення обвинувального акта в цій частині суд не перевірив належним чином доводи обвинуваченого та, як наслідок, прийняв необгрунтоване та невмотивоване рішення. В рішенні суду не вказані конкретні процесуальні дії та процесуальні рішення, що, нібито, не зазначені стороною обвинувачення. Всі наведені у клопотанні обвинуваченого документи стосуються інших кримінальних правопорушень, які були виділені в окремі провадження відповідними рішеннями прокурора від 24.02.2017, 15.03.2017 (що вказано в п.п. 111, 208, 209, 218 в Розділі «процесуальних рішень» реєстру матеріалів досудових розслідувань) та на теперішній час перебувають у іншому кримінальному провадженні. Згідно ухвали обвинувальний акт не містить конкретне формулювання обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки обвинувальний акт містить відомості, які передбачені п. п. 1-4, 6-9 ч.2 ст.291 КПК України, а також, відповідно до п.5 цього закону, в ньому є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються дана особа, саме у тій формі, які прокурор вважав встановленими, правова кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (щодо ОСОБА_14 сторінки 38-58; ОСОБА_13 сторінки 58-69; ОСОБА_15 сторінки 69-84 обвинувального акта).
До того ж, питання, які безпосередньо стосуються змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, правової кваліфікації діяння, виходячи із завдань підготовчого провадження, не підлягають розгляду при підготовчому судовому засіданні, тобто суд на цій стадії лише встановлює відповідність процесуальної форми, зазначеної в ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення, а тому не вправі пропонувати слідчому, прокурору зазначати інші обставини події та (або) ставити під сумнів правильність правової кваліфікації діяння.
Обвинувачений ОСОБА_13 в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу районного суду змінити шляхом доповнення її мотивувальної частини такими невідповідностями обвинувального акта вимогам КПК України, як безпідставне зазначення в обвинувальному акті в якості потерпілого ОСОБА_17 , а також пред`явлення Колеснику обвинувачення за ч.2 ст.343 та ч.1 ст.366 КК України в порушення ст.3, 216, 291 КПК України прокурором, який не мав на це повноважень. Згідно реєстру матеріалів кримінального провадження до обвинувального акта, а також матеріалів кримінального провадження з якими здійснено ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, ОСОБА_17 заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а також заяву про залучення останнього як потерпілого не подавав. Отже, в порядку ч. 2 ст. 55 КПК України ОСОБА_18 статусу потерпілого у кримінальному провадженні не набув. За таких підстав, обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам п. З ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки містить неповні анкетні відомості про ОСОБА_17 як потерпілого, хоч ОСОБА_17 в такому процесуальному статусі у кримінальному провадженні не перебуває. Крім цього, згідно неконкретного формулювання обвинувачення ОСОБА_14 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 343 та ч.1 ст. 366 КК України. При цьому, як в реєстрі матеріалів кримінального провадження до обвинувального акта, так і в матеріалах кримінального провадження з якими здійснено ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, відсутні будь-яке рішення прокурора з приводу визначення підслідності злочинів за ст. 343 та ст. 366 КК України за детективами НАБУ у відповідності до ч. 10 ст. 216 КПК України. За таких підстав, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42013110000000284 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить формулювання обвинувачення ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 343 та ч. 1 ст. 366 КК України, висувати яке прокурор, без прийняття рішення про підслідність, не мав повноважень.
В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_13 просить в задоволенні апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні відмовити. Вважає, що доводи апеляційної скарги не відповідають матеріалам кримінальної справи, що є фактично намаганням перекласти юридичну відповідальність за допущені порушення прокурором у кримінальному провадженні положень та вимог КПК України на суд. Жодна з навелених прокурором в апеляційній скарзі підстав та їх обґрунтування для скасування Оскаржуваної ухвали не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та положеннях кримінального процесуального закону, зокрема ст.396 КПК України.
В запереченні на апеляційну скаргу, захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 вважає, що приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції не допустив порушень кримінального процесуального законодавства, висновки суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Просить ухвалу районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Генеральної прокуратури без задоволення.
В запереченні на апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_14 вважає, що обвинувальний акт складений з порушенням норм кримінального процесуального закону, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурорів які підтримали апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, доводи обвинуваченого ОСОБА_13 в підтримку своєї апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору в порядку ст. 314 КПК України, а висновки суду про порушення органами досудового розслідування вимог ст. 291 КПК України є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Колегія суддів вважає, що посилання місцевого суду на той факт, що обвинувальний акт затверджений прокурором, який не мав на це повноважень є безпідставними, оскільки вказаний обвинувальний акт складений та затверджений одним і тим же прокурором. Згідно ч.1 ст. 291 КПК України передбачено повноваження прокурора на самостійне складання обвинувального акту, при цьому норма статті встановлює обов`язок затверджувати прокурором обвинувальний акт, у тому числі у випадку самостійного його складання, що підтверджується усталеною судовою практикою.
Посилання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт направлявся до суду прокурором за відсутності у нього повноважень для прийняття такого процесуального рішення внаслідок закінчення загального (граничного) строку розслідування кримінального провадження, є необґрунтованим.
Згідно із ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено упродовж дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. З ст. 219 КПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 364 КК України. За результатами досудового розслідування 17.03.2017 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надано доручення детективу в порядку ст. 290 КПК України на відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування. В цей же день детективом стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
З 17.03.2017 по 23.08.2017 сторона захисту знайомилась із матеріалами досудового розслідуванням у передбаченому ст. 290 КПК України порядку.
При цьому у зв`язку із зволіканням сторони захисту у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування слідчий за погодженням із прокурором чотири рази 20.04.2017, 10.05.2017, 28.07.2017, 10.08.2017 звертався до слідчого судді із клопотанням у порядку ч. 10 ст. 290 КПК України про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.
Так, за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення від 20.04.2017 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва 03.05.2017 винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання на встановлення строку для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.
Основним мотивом рішення слідчого судді було те, що згідно редакції ч. 3 ст. 219 КПК України, яка діє з 16.03.2017, згідно якої строк ознайомлення з
матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження
в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається в строки,
передбачені цією статтею.
Зміни до ч. З ст. 219 КПК України щодо неврахування строків ознайомлення у строки досудового розслідування стали підставою для прийняття ухвал слідчими суддями Солом`янського районного суду міста Києва від 26.05.2017 та 27.07.2017 про відмову у встановленні строків для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування про що вказує в апеляційній скарзі прокурор і що не було спростовано в ході судового розгляду.
У зв`язку із тривалим ознайомленням із матеріалами досудового розслідування слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва 19.08.2017 встановлено стороні захисту строк ознайомлення із матеріалами до 23.08.2017.
Також, ст. 219 КПК України встановлює обов`язок закінчити досудове
розслідування в межах визначених нею строків. Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України
обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яке приймається у передбаченому ст. 291 КПК України порядку. При цьому, згідно ст. 283, 290-291 КПК України звернення до суду із обвинувальним актом є формою закінчення досудового розслідування та окремою стадією кримінального провадження, порядок здійснення якої визначений параграфом З Глави 24 КПК України та включає в себе відкриття матеріалів іншій стороні, складання обвинувального акту. Колегія суддів вважає, що саме з моменту прийняття прокурором відповідного рішення та надання доступу до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України досудове розслідування вже є завершеним в розумінні ст. 219 КПК України.
Таким чином за логікою ухвали суду першої інстанції, прокурор у даній ситуації взагалі немає права направляти вказаний обвинувальний акт до суду, що на думку колегії суддів буде суперечить діючому законодавству.
Посилання суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт, нібито, містить невірні анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також не містить анкетних даних потерпілої сторони не заслуговують на увагу.
Відповідно до обвинувального акту (а.к.п. 1-2 сторінки) зазначені відомості щодо обвинувачених чітко у відповідності до відомостей, що містяться в повідомленні про підозру. Разом з тим, зазначення місця реєстрації обвинувачених не передбачено ст.291 КПК України , тому не є перешкодою для призначення кримінального провадження до розгляду та підставою повернення обвинувального акту.
Крім того, вказівка суду першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору щодо відсутності в реєстрі деяких процесуальних дій та процесуальних рішень про призначення прокурора та слідчих у кримінальному провадженні є безпідставною, яка спростовується матеріалами кримінального провадження, так як всі наведені у рішенні суду документи стосуються інших кримінальних правопорушень, які були виділені в окремі провадження відповідними рішеннями прокурора від 24.02.2017, 15.03.2017 (що вказано в п.п. 111, 208, 209, 218 в Розділі «процесуальних рішень» реєстру матеріалів досудових розслідувань) та на теперішній час перебувають у іншому кримінальному провадженні.
Недоліки додатку до обвинуваченого реєстру матеріалів досудового розслідування самі по собі не можуть бути достатніми підставами для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
Разом з тим, до єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості у відповідності до ст. 214 КПК України, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Враховуючи спільну участь у вчиненні злочину декількох осіб відомості про правопорушників внесені до ЄРДР в одному кримінальному правопорушенні, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність у витягу з Реєстру досудових розслідувань від 07.07.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, фабула не містить даних про причетність до вчинення цього злочину працівників Генеральної прокуратури України чи працівників прокуратури Київської області - є безпідставними.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 містить фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення з посиланням на відповідний закон і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при складанні обвинувального акту органами досудового розслідування дотримано вимоги ст.291 КПК України, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_13 задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи є підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною і обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження поверненню до суду першої інстанції з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст.ст. 405,407, 409 КПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_13 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 05.10.2017 року, якою повернуто обвинувальний акт прокурору стосовно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.343 ч.2 ст.205, ч.2 ст.364 КК скасувати.
Призначити новий розгляд справи відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Головуючий :
Судді :
