Справа № 484/3221/17
Провадження № 2/484/106/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2018р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді - Літвіненко Т.Я.
секретар судового засідання - Лянгорт З.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку на звернення із заявою про прийняття спадщини
В С Т А Н О В И В:
26.09.2017р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. в м. Первомайськ Миколаївської області, вказуючи, що після смерті останньої відкрилась спадщина на майно, що належало померлій. Спадкоємцями першої черги за законом є він та його сестра - ОСОБА_5 Із заявою про прийняття спадщини за законом він не звертався, оскільки домовився з ОСОБА_5, що саме остання прийме спадщину за законом. Крім того, за життя ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого, квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, гараж АДРЕСА_2 в м. Первомайськ Миколаївської області та легковий автомобіль ВАЗ-2106, заповіла в рівних долях йому та ОСОБА_5 Однак із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контри в шестимісячний строк він не звернувся, оскільки проживає за межами м. Первомайська, не знав про наявність заповіту, та дізнався про його існування із листа нотаріуса. ОСОБА_5 також не звернулась із заявою про прийняття спадщини, так як проживає за межами України. На підставі викладеного просить надати йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини строком в три місяця, так як вважає, що пропустив такий строк з поважної причини.
Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказуючи, що, згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, незнання про існування заповіту. Крім того, ОСОБА_4, як спадкоємець за законом першої черги, повинен був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, незалежно від наявності заповіту.
Відповідач, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» (№233 від 09.12.2017р.) Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в м. Первомайськ Миколаївської області, померла ОСОБА_6, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, та зроблено відповідний актовий запис про смерть № 839.(а.с. 8).
Після її смерті відкрилася спадщина на все майно, що їй належало на день смерті, до якого входить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, гараж АДРЕСА_2 в м. Первомайськ Миколаївської області та легковий автомобіль ВАЗ-2106.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_4, батьками якого записані ОСОБА_7 та ОСОБА_6, тобто позивач є рідним сином спадкодавця.(а.с.7)
Згідно копії свідоцтва про одруження, 28.05.1999р., відділом реєстрації актів громадянського стану м. Первомайська Миколаївської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб та зроблено відповідний актовий запис №115, тобто відповідач, ОСОБА_2, є чоловіком спадкодавця.
В силу ст. 1261 ЦК України позивач та відповідач, ОСОБА_2, є спадкоємцями першої черги.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні представник позивача вказувала, що останній не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки домовився зі своєю сестрою, ОСОБА_5, що саме вона прийме спадщину за законом, так як має більш скрутне матеріальне становище. Однак, як виявилось, ОСОБА_5 у встановлений законом строк, з заявою про прийняття спадщини також не звернулась, оскільки проживає за межами України. Про наявність заповіту та про те, що його матір, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 він не знав та дізнався про існування заповіту із листа нотаріуса.
Вказані твердження представника позивача підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Так, з матеріалів справи та копії спадкової справи № 284/2017, наданої Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області вбачається, що за життя, 09.03.2004р., ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Сулімою В.Ф. та зареєстрований у реєстрі за № 806, відповідно до якого, квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, гараж АДРЕСА_2 в м. Первомайськ Миколаївської області та легковий автомобіль ВАЗ-2106, заповіла в рівних долях своїм дітям: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з умовою довічного проживання в зазначеній квартирі її чоловіка - ОСОБА_2 11.07.2017 рокуз заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2, яка була зареєстрована за № 743. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило.
Згідно листа Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 1472/02-14 від 02.08.2017 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було повідомлено, що після смерті ОСОБА_6, за заявою ОСОБА_2, була заведена спадкова справа та вони, як спадкоємці за заповітом, мають право на належну їм частку у спадщини, що залишилась після смерті спадкодавця. Зазначено, що строк для прийняття спадщини сплив 3 травня 2016 року та роз'яснено право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, зазначала, що, згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, незнання про існування заповіту. Крім того, ОСОБА_4, як спадкоємець за законом першої черги, повинен був звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, незалежно від наявності заповіту.
Проте, дане твердження представника відповідача ОСОБА_2 є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону виходячи з наступного.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, поважними причинами визнають: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, незнання про існування заповіту.
Однак, вищевказаний Пленум Верховного суду України не містить прямої вказівки, на те, що незнання про існування заповіту не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ має лише рекомендаційний характер, та не є обов'язковим для застосування судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року № 6-496цс17, яка згідно зі ст. 417 ЦПК України є обов'язковою для суду першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що визначений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 03.05.2016 року. Оскільки позивач не проживав разом зі спадкодавцем, не знав про наявність заповіту, та дізнався про його існування лише після спливу шестимісячного строку, а тому не мав фізичної можливості у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, позивач не втрачав зв'язку зі спадковим майном, про що свідчить квитанція про оплату членських внесків ОСББ «Центр» за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в м. Первомайськ Миколаївської області за січень - грудень 2017 року на суму 1111,00грн., копія якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, у позивача до 03.05.2016р. було право звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак таке право не було реалізоване по незалежним від нього причинам.
Встановлені обставини свідчать, що позивачем пропущено строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, принципи розумності, добросовісності і справедливості, останню волю заповідача, якої не можна знехтувати, суд приходить до висновку про можливість надання позивачу додаткового сроку для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судовий збір в сумі по 320 грн. з кожного в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк в три місяця, після набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. в м. Первомайськ Миколаївської області.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі по 320 (триста двадцять) грн. з кожного.
Повне судове рішення буде складено 25.01.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
СУДДЯ:
