ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
26.12.2017
Київ
К/9901/957/17 804/6382/16
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування наказу та визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И В:
13 грудня 2017 року (згідно штампу на поштовому конверті) Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подало касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, що діє з 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, що діяла на момент подання касаційної скарги, було визначено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, всупереч вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не було додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та копії касаційних скарг відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
При огляді матеріалів касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було виявлено, що скаржником до скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 87 грн 70 коп.
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI у редакції Закону від 17 травня 2017 № 2037-VIII року, що діяла на момент подання касаційної скарги, встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 вказаного Закону було встановлено ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги, було визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду у 2016 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.
Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги становить 1653,00 грн. (120% від 1378,00 грн.).
Таким чином, скаржник не доплатив судовий збір у розмірі 1565,90 грн.
Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходу бюджету - 22030102; призначення платежу - « 101; код платника, Судовий збір за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» у справі №804/6382/16, Верховний Суд».
Враховуючи вищезазначене наявні підстави для залишення касаційної скарги без руху із встановленням строку для виправлення вказаних недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі, а також копії касаційних скарг відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись частиною третьою статті 3, статтями 169, 332, пунктом 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі за позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної фіскальної служби України, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування наказу та визнання дій протиправними - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Олендер
