ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гуцал П.І.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
ПОСТАНОВА
іменем України
"19" грудня 2017 р. Справа № 806/2104/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Житомирі апеляційну скаргу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Любарського районного суду Житомирської області від "06" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 06.10.107р. позов задоволено повністю. Бездіяльність Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - визнано протиправною. Зобов'язано Північне регіональне управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплати ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Не погоджуючись з постановою, Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та відмовити позивачу у задоволені позову. Зазначає, що аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, тобто суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верхового суду України №13 від 24.10.2008р., постанові ВАСУ від 28.07.2015р. по справі №К/800/34016/14, відповідно до яких суд не може підміняти держави й орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього інше рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань. Разом з тим, апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми законодавства щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, і як наслідок, допущено порушення вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", вимоги п.4.10.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 20.05.2008р. №425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2008р. №537/15228.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України № 260-ОС від 20 червня 2017 року, старшого лейтенанта ОСОБА_3 (п-006673) старшого офіцера (старшого оперуповноваженого з організації оперативно-розшукової діяльності) оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Овруч) звільненого з військової служби в запас наказом начальника Північного регіонального управління (І категорії) від 08.06.2017 року №233-ОС за пунктом «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану)) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абз.2 ч.3 ст.23 цього Закону) п.1ч.8 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» без права носіння військової форми одягу. Вислуга років становить: календарна 8 років 10 місяців 25 днів, пільгова 2 роки 11 днів, всього вислуга років становить: 10 років 11 місяців 6 днів.
20 червня 2017 року ОСОБА_3, звернувся із рапортом до Начальника другого сектору оперативно розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Овруч) оперативно-розшукового управління про виплату йому одноразової грошової допомоги, яка передбачена ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з звільненням по закінченню строку контракту.
Листом №30-875/0/2-17 від 08.07.2017 року Начальника північного регіонального управління Державної прикордонної служби України відмовлено ОСОБА_3, у виплаті йому одноразової грошової допомоги, яка передбачена ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з тим, що на момент звільнення його вислуга у календарному обчисленні складала 8 років 10 місяців 25 днів.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач на час звільнення його з військової служби у запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту його загальна вислуга років становила 10 років 11 місяців 6 днів, що у відповідності до ч. 2ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дає право на отримання одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється у разі звільнення «за наявності вислуги 10 років і більше» без зазначення будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках.
У відповідності до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», установити, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (п.п.4.10.1. п.4 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України»).
Таким чином, зазначена постанова регулює питання розміру одноразової грошової допомоги, яка обчислюється за кожний повний календарний рік служби. Право ж на отримання такої допомоги передбачене за умови наявності вислуги 10 років і більше. Вислуга років у даному випадку не обчислюється календарними роками служби, а може включати різні періоди, в тому числі і пільгове обчислення строку вислуги.
Оскільки вислуга років позивача, на час його звільнення, становить 10 років 11 місяців 6 днів, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.
Доводи, наведені апелянтом, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, постанову Любарського районного суду Житомирської області від "06" жовтня 2017 р. без змін,
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Б.С. Моніч
І.Г. Охрімчук
Повне судове рішення складено "19" грудня 2017 р.
