Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/896/17
У Х В А Л А
12 грудня 2017 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12016140050003185 від 14.07.2016 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Запитів, Кам`янко-Бузького району, Львівської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 301 ч. 2, 301 ч. 4 КК України
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у с т а н о в и в:
на розгляді Шевченківського районного суду м.Львова з 08.02.17 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 301 ч. 2, 301 ч. 4 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140050003185 від 14.07.2016 року.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , який діє на підставі договору №02/2017 про надання правової допомоги від 30.01.2017 року /а.с.12/ подав клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, а саме речові докази : 200 файлів надані суду Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України у Львівській області згідно супровідного листа від 06.11.17.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що експертами було досліджено 199 фалів, які зазначені в обвинувальному акті, а після їх відтворення є 200, що не відповідає їх кількості та вважає, що експертами сфальсифіковано висновок № 51 від 23.12.16.
Надавши чотири диски для лазерних систем зчитування, експерт жодним чином не вказав про порядок та методику отримання відео файлів з наданих для дослідження ноутбука та системного блоку білого кольору, самі ж диски також не ідентифіковані, хоча мають певні позначення. Вважає, що таким чином було проведено повторну експертизу у порушення вимог ст.101,102 КПК України.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що обвинуваченням доведено 199 епізолів розповсюдження товарів порногфафічного характеру, а те що винайдено і перенесено на диски 200 файлів, то він як представник обвинувачення не вбачає підстав для зміни такого.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо визнання доказів очевидно недопустимими: прокурора, обвинуваченого, захисника суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно ст.ст. 94, 374 КПК України, оцінку доказам, які були досліджені під час судового розгляду кримінального провадження, суд надає в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
Положенням ч. 3 ст. 17 КПК передбачено, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Так, ухвалою суду від 11.08.17 року клопотання від 09.09.2017 року захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 про дослідження доказів, а саме відео файлів, що були предметом експертного дослідження задоволено та зобовязано експерта ОСОБА_6 надати суду виготовлені копії (образци) (арк.дослідження 8).
Супровідним листом 06.11.17 директора інституту на адресу суду направлено опечатаний коверт з чотирма дисками для лазерних систем зчитування формату DVD-R.
Під час дослідження записів на диску у судовому засіданні були вскритий конверт, цілясність якого не пошкоджена, про що підтвердили учасники.
За згодою учасників було оглянуто кілька файлів на підтвердження навності записів та здійснено роздруківку переліку файлів з кожного диску.
Захисник не надав доказів порушення порядку збирання доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Обставин очевидної недопустимості доказів, які б вказували на неможливість продовження судового розгляду чи припинення його дослідження захисником в клопотанні не наведено та в судовому розгляді не встановлено.
Вказані у клопотанні питання допустимості доказів, суд вважає можливим вирішити в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 89, 94, 233, 237, 374 КПК України, -
ухвалив:
у задоволенні клопотання від 12.12.2017 року захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
