Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/896/17
У Х В А Л А
09 серпня 2017 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12016140050003185 від 14.07.2016 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Запитів, Кам`янко-Бузького району, Львівської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 301 ч. 2, 301 ч. 4 КК України
з участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
у с т а н о в и в:
обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 301 ч. 2, 301 ч. 4 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140050003185 від 14.07.2016 року надійшов до суду 08.02.2017 року.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , який діє на підставі договору №02/2017 про надання правової допомоги від 30.01.2017 року /а.с.12/ підтримав клопотання від 24.05.2017 року про визнання доказів недопустимими, а саме протокол обшуку від 23.11.2016 року та висновок експертів від 23.12.2016 року №51 та заявив клопотання, в якому просив постановити ухвалу, якою визнати недопустимими доказами, які постановою від 30.12.2016 року визнано речовими доказами, а саме : ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» с.н. (МР07ЕТ76) та системний блок білого кольору марки «Samsung».
В обґрунтування клопотання посилається на те, що всупереч вимогам ч.1 ст.236 КПК України та ухвали суду від 10.11.2016 року обшук було проведено не слідчим ОСОБА_6 , а старшим інспектором ВПК у Львівській області ОСОБА_7 . При цьому в протоколі обшуку від 23.11.2016 року старший інспектор ВПЮу Львівській області ОСОБА_7 вказує, що обшук проводить на підставі ухвали слідчого судді Галицького РС м.Львова від 10.11.2016 року, будь-яких інших повноважень щодо проведення обшуку в протоколі не наводиться. Крім того, слідчий ОСОБА_6 доручив оперативному підрозділу Карпатського управління кібер поліції ГУ НП у Львівській області виконати ухвалу Галицького районного суду м.Львова про проведення обшуку житла, що по АДРЕСА_2 в термін до 22.11.2016 року, а обшук був проведений 23.11.2016 року. Захисник ОСОБА_5 також звертає увагу суду на те, що протоколі відсутні відомості про спосіб ідентифікації вилучених речей та їх пакування, зокрема, чим та як упаковано, зміст написів нанесених на бірках, наявність відтисків печаток та інше. А саме, що в протоколі обшуку зазначено лише про те, що все перераховане в протоколі обшуку опечатано в полімерний пакет зеленого кольору. Однак, в дослідницькій частині висновку експертів від 23.12.2016 року №51 вказано, що на дослідження поступили два полетиленові пакети зеленого кольору, горловини яких обв`язані ниткою білого кольору на кінцях якої наявні паперові бирки з характеризуючими написами, підписами понятих, номером кримінального провадження та відтисками круглої печатки синього кольору «Карпатське управління кібер поліції ДК Національної поліції України відділ протидії кіберзлочинам в Львівській області Для пакетів №1. Відтак висновок експертів від 23.12.2016 року №51, відповідно до якого на носію на жорстких магнітних дисках Western Digital WD10S21X, що знаходиться в ноутбуці «Lenovo Y70-70 Touch» серед видалених файлів було виявлено 199 відео файли порнографічного характеру, серед яких 179 відео файлів за участю дітей, які були вивантажені через програму «еМulе» в мережу інтернет, проведеної в кримінальному провадженні 12016140050003185 від 14.07.2016 року є недопустимим доказом .
Щодо визнання недопустимими доказами, які постановою від 30.12.2016 року визнано речовими доказами, а саме ноутбук «Lenovo Y70-70 Touch» с.н. (МР07ЕТ76) та системний блок білого кольору марки «Samsung», то захисник посилається на те, що під час досудового розслідування при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження надано на ознайомлення тільки 1 том на 96 арк. Інших доказів не надавалось. Оскільки, ч.2 ст.290 КПК України передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідуван- ня, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання, тому просить визнати не допустими дані речові докази.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки вважає, що оцінка доказам має надаватися судом у нарадчій кімнаті при постановленні вироку.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо визнання доказів недопустимими: прокурора, обвинуваченого, захисника суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Відповідно ст.ст. 94, 374 КПК України, оцінку доказам, які були досліджені під час судового розгляду кримінального провадження, суд надає в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
Положенням ч. 3 ст. 17 КПК передбачено, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Вказані порушення, як зазначає захисник, допущені під час досудового розсліду- вання, при чому даних про те, що процесуальні дії будь - ким з учасників провадження на час досудового розслідування оскаржувались сторона захисту не надала.
На даний час здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, та проводиться фактичне з`ясування обставин по кримінальному провадженню, в тому числі доводи сторони захисту обвинуваченого стосовно недопустимості доказів.
Обставин очевидної недопустимості доказів, які б вказували на неможливість продовження судового розгляду чи припинення його дослідження захисником в клопотанні не наведено та в судовому розгляді не встановлено.
Вказані у клопотанні питання допустимості доказів, суд вважає можливим вирішити в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 89, 94, 233, 237, 374 КПК України, -
ухвалив:
у задоволенні клопотання від 24.05.2017року та клопотання від 02.08.2017 року захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
