ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2017 справа № 908/1604/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:
не з’явився не з’явився не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного агентства резерву України, м.Київ
на рішення господарського суду
Запорізької області
від
04.10.2017р. (повний текст підписано 09.10.2017р.)
у справі
№ 908/1604/17 (суддя Горохов І.С.)
за позовом
Державного агентства резерву України, м.Київ
до
1.Державної організації “Комбінат “Зірка”, м.Запоріжжя 2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна”, м.Одеса
про
визнання правочину недійсним
В С Т А Н О В И В:
Державне агентство резерву України, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача-1, Державної організації “Комбінат “Зірка”, м.Запоріжжя та до відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна”, м.Одеса про визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення” та скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 за наслідками визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2017р. (повний текст підписано 09.10.2017р.) у справі №908/1604/17 у задоволенні позову про визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., відмовлено. Провадження в частині скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і, відповідно, не можна визнавати недійсною у позовному провадженні. Рішення суду в частині припинення провадження у справі мотивоване тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах у позовному порядку.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне агентство резерву України звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у справі №908/1604/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає положенням, закріпленим у постанові пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», зокрема, щодо всебічного дослідження обставин справи.
Скаржник наголошує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд Запорізької області не встановив, який правовий зв'язок між доданими позивачем документами та обставинами справи (не надав належної оцінки доказам), не врахував обсяг цивільної дієздатності відповідача-1 під час вчинення спірного правочину, інтереси сторін, що заслуговують на увагу, зокрема, інтерес держави в особі Державного агентства резерву України.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2017р. у справі №908/1604/17 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 05.12.2017р.
На поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” надійшли заперечення на апеляційну скаргу, за змістом яких відповідач-2 просить апеляційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області – без змін. Зазначені заперечення прийняті судовою колегією до уваги та долучені до матеріалів справи.
Представники сторін у судове засідання 05.12.2017р. не з’явилися.
Від Державного агентства резерву України на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. В обґрунтування клопотання позивач посилається на обмеженість кількості працівників та відсутність бюджетного фінансування на відрядження. Разом з тим, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на те, що викладені в ньому обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, судовою колегією враховано, що позивач не посилається на необхідність надання додаткових доказів по справі, а позиція останнього викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.
Від Державної організації “Комбінат “Зірка” на електронну адресу отримано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні. У задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено з огляду на наступне. Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах своїх повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, відповідач-1 не був позбавлений можливості направити іншого повноважного представника для участі у розгляді справи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, приймаючи до уваги, що позиція позивача викладена в апеляційній скарзі, а позиція відповідача-2 - у запереченнях на неї, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2011р. (повний текст підписано 11.05.2011р.) у справі №7/5009/964/11 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” до Державної організації “Комбінат “Зірка”. Стягнуто з Державної організації “Комбінат “Зірка” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” 1815185,74грн. збитків, 18151,86грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою суду від 12.07.2012р. у справі №7/5009/964/11 задоволено заяву про затвердження мирової угоди (вих. №510 від 27.06.2012р., вх.№ 09-06/13012 від 27.06.2012р.), укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, та затверджено зазначену мирову угоду.
Ухвалою суду від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 задоволено заяву про затвердження мирової угоди (вих.№402 від 27.06.2013р., вх.№09-06/13044 від 27.06.2012р.), укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, та затверджено зазначену мирову угоду.
Предметом судового розгляду у справі №908/1604/17 є позовні вимоги Державного агентства резерву України про визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”, та про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 за наслідками визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами п.3.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (ч.ч.1, 3 ст.78 ГПК України). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).
Право сторін на укладання мирової угоди передбачене ГПК України. Зокрема, відповідно до ч.1– 4 ст.78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання рішення.
При цьому, частиною 5 ст.121 ГПК України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення незалежно від наявності виконавчого провадження. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
З аналізу приписів ГПК України вбачається, що мирова угода – це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається у формі та на умовах, передбачених самими сторонами, проте на умовах, що не суперечать діючому законодавству; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта. Умови мирової угоди можуть стосуватись лише предмету спору.
Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
Таким чином, само по собі існування мирової угоди як окремого правочину неможливо. Господарським процесом передбачена обов’язковість затвердження такої угоди судом, про що вказано у відповідній ухвалі суду. Така ухвала господарського суду одночасно є виконавчим документом.
Враховуючи вищевикладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і, відповідно, не може визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/204 від 09.04.2009р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України).
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”.
При цьому, судом першої інстанції з посиланням на ч.5, 6 ст.22 та ч.1, 5 ст.78 ГПК України обґрунтовано не прийнято визнання позову Державною організацією “Комбінат “Зірка”, оскільки такі дії суперечать законодавству України з підстав, наведених вище.
Стосовно позовних вимог Державного агентства резерву України про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 за наслідками визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”, судова колегія зазначає наступне.
Приписами ГПК України передбачене право сторони на оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди (п.9 ч.1 ст.106 ГПК України) чи звернення до суду із відповідною заявою в порядку, передбаченому розділом XIII ГПК України, і, відповідно, не передбачене право на звернення до суду з позовом про скасування ухвали.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Приймаючи до уваги зазначене, господарський суд Запорізької області дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі в частині вимог про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 29.07.2013р. у справі №7/5009/964/11 за наслідками визнання недійсним правочину від 27.06.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ромпетрол Україна” та Державною організацією “Комбінат “Зірка”, який має назву – “Мирова угода на стадії виконання рішення”, на підставі п.1.2.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах в позовному порядку.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2017р. (повний текст підписано 09.10.2017р.) у справі №908/1604/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України, м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2017р. (повний текст підписано 09.10.2017р.) у справі №908/1604/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2017р. (повний текст підписано 09.10.2017р.) у справі №908/1604/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І .В. Зубченко
Судді : О.О. Радіонова
ОСОБА _3
Надруковано 6 примірників: 1 – позивачу; 1 – відповідачу-1; 1- відповідачу-2; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО
