КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 826/12439/16 Головуючий у 1-й інстанції: Савицький О.А.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про: зобов'язання відновити йому пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 3 ст. 84 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язання здійснити перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01 липня 2015 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено: зобов'язано Київську міську державну адміністрацію Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) відновити ОСОБА_3 пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 3 ст. 84 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано Київську міську державну адміністрацію Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) здійснити ОСОБА_3 перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01 липня 2015 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відповідності до вимог ст. 195 КАС України апеляційний суд переглядає судове рішення в межах вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що з 01 січня 2004 року ОСОБА_3 зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги у Шевченківському районі міста Києва за категорією «Учасник війни».
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник війни, користувався 50% пільгою з оплати за користування житлово-комунальними послугами.
Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи листів Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Шевченківського районної в м. Києві державної адміністрації, з 01 липня 2015 року позивачу було припинено нарахування вищенаведеної пільги через перевищення середньомісячного сукупного доходу його сім'ї величини доходу, яка давала право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є законними і обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2015 року в справі № 21-617а14 зроблено правовий висновок, що завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, звертаючись з даним адміністративним позовом, ОСОБА_3 не зазначив, у чому полягає порушення відповідачем його прав та інтересів та які саме протиправні дії чи бездіяльність були вчинені безпосередньо відповідачем. Крім того, позивачем не обґрунтовано того факту, що саме на відповідача чинним законодавством України та підзаконними нормативно-правовими актами покладено обов'язок щодо здійснення дій, на яких він наполягає у поданому до суду адміністративному позові.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
При цьому, відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженої розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, основним завданням Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації є зокрема, реалізація державної політики у сфері соціального захисту громадян та надання субсидій та пільг на відшкодування витрат населення на оплату за житло та комунальні послуги.
Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітний та підконтрольний голові адміністрації. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби.
Основним завданням управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації є, зокрема, реалізація державної політики у сфері соціального захисту громадян, надання субсидій та пільг на відшкодування витрат населення на оплату житлово-комунальних послуг.
Механізм включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр) інформації про пільговика визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» (далі - Положення).
Відповідно до п. 3 Положення доручено Міністерству соціальної політики забезпечити включення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з пунктом 1 Положення Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.
Відповідно до пункту 2 Положення до Реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; адреса зареєстрованого місця проживання (або за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848; адреса фактичного місця проживання; склад сім'ї; характеристика житла; реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.
Пункт 3 вказаного Положення встановлює, що Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою « 1-пільга», в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Пунктом 4 цього Положення встановлено, що уповноважені органи з дотриманням вимог Закону України «Про інформацію» мають право: отримувати від пільговика документи, що підтверджують їх право на пільгу, проводити перевірку достовірності поданих документів, отримувати відомості від пільговиків, використовувати під час наповнення Реєстру інформацією з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги, надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції.
За змістом зазначеного Положення вбачається, що особа, яка віднесена до кола осіб, які мають право на пільги, що підтверджується належним документом, повинна бути внесена до вказаного Реєстру за відсутності будь-яких застережень і відповідний орган до якого така особа звернулась має вжити заходів щодо включення цієї особи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації позивачу було припинено надання пільг у зв'яжу з перевищенням середньомісячного сукупного доходу його сім'ї величини доходу, яка давала право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи листами Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2016 року №35-к-78/16 та Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 13 травня 2016 року № 109-оп/к-10246.
Будь-яких відомостей стосовно прийняття відповідачем - виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), рішень, що обмежують права позивача, матеріали справи не містять.
Під час апеляційного розгляду справи таких відомостей судом не встановлено.
Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки колегією суддів не встановлено, які дії (бездіяльність) відповідача порушили права чи інтереси позивача.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач - виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не здійснює реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення та не надає пільги громадянам на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
З огляду на встановлені обставини справи на чинні нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_3 адміністративний позов пред'явлено до неналежного відповідача.
Однак, судом першої інстанції вказаних обставин не було враховано під час розгляду справи по суті та не здійснено заміну первинного відповідача належним.
В свою чергу вказані повноваження стосовно здійснення заміни відповідача на належного у суду апеляційної інстанції відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді даної справи суд першої інстанції неповною мірою з'ясував обставини, що мають значення для справи та здійснив порушення норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - задовольнити, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності є необґрунтованими, оскільки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Крім того, ч. 8 ст. 22 КАС України передбачає, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М.
Коротких А. Ю.
