Справа № 826/12439/16
Провадження № 2-а/761/535/2017
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
11.08.2016 року до суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київського міської ради (КМДА), згідно якого позивач просить: зобов'язати Київську міську державну адміністрацію Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відновити йому пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч.3 ст. 84 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Київську міську державну адміністрацію Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснити йому перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01.07.2015 року. З червня 2017 року вказаний позов перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.07.2015 року позивачу було скасовано нарахування пільги, а саме - 50% знижки на оплату за користування житлово-комунальними послугами, якою він, як учасник війни, користувався відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, у відповідь на заяву позивача щодо роз'яснення причин скасування вказаної пільги, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що припинення надання пільг позивачу відбулося через перевищення середньомісячного сукупного доходу його сім'ї величини доходу, яка давала право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, позивач вважає, що в силу положень ст. 22 Конституції України обмеження щодо порядку надання пільги шляхом введення поняття сукупного доходу сім'ї пільговика як умови надання пільги, яке, в свою чергу, не було передбачено в ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на час надання такої пільги, є суттєвим звуженням наданих та гарантованих законодавством права та свобод громадянина, що є недопустимим.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомив.
Разом з тим, враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що з 01.01.2004 року ОСОБА_3 зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги у Шевченківському районі міста Києва за категорією «Учасник війни».
При цьому, відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник війни, користувався 50% пільгою з оплати за користування житлово-комунальними послугами.
Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи листів Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Шевченківського районної в м.Києві державної адміністрації (а.с. 9-11), з 01.07.2015 року позивачу було припинено нарахування вищенаведеної пільги через перевищення середньомісячного сукупного доходу його сім'ї величини доходу, яка давала право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, дійсно, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року статтю 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною сьомою, якою встановлено, що з 01.07.2015 року вищезазначена пільга надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно п.3 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року за №389, пільги надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (станом на 01.07.2015 року податкова соціальна пільга становила 1710,00 грн.).
В той же час, положеннями ст.ст. 22, 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи, в тому числі і право на соціальний захист (ст. 46 Конституції України), гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Як встановлено ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Крім того, в рішенні Конституційного суду України від 11.10.2005 року по справі №8-рп/2005 висловлено правову позицію щодо застосування саме норми ст. 22 Конституції України щодо неприпустимості змін до законодавчих актів, якими звужуються надані раніше громадянам соціальні права, та вирішено, що такі зміни суперечать нормі ст.22 Конституції України.
В свою чергу, згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має найвищу юридичну силу.
Відповідно до принципу верховенства права та законності суд при вирішенні справи керуються принципом верховенства права. Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, постанови Верховної Ради України, ПКМУ) підлягають оцінці на відповідність як Конституції України, так і закону.
За вказаних обставин, аналізуючи норми Конституції України, які мають вищу силу та є нормами прямої дії, та рішення Конституційного суду України, виходячи із принципу адміністративного судочинства - верховенства права та загальних засад пріоритетності Конституції України, суд вважає, що застосування до позивача вищенаведених змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку надання пільги шляхом введення поняття сукупного доходу сім'ї пільговика як умови надання пільги, що не були передбачені в ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на час надання позивачу такої пільги, є суттєвим звуженням наданих та гарантованих законодавством йому прав та свобод як громадянину та особі, яка має відповідний статус згідно із Законом, таким, що порушує вимоги ст.ст. 22, 46 Конституції України, тобто є незаконним.
Окрім того, постанова КМУ є підзаконним актом, а тому не має вищої юридичної сили перед нормами Конституції України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, суд вважає наявними законні підставі для задоволення вимог позивача про зобов'язання Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відновити йому пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також здійснити йому перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01.07.2015 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) відновити ОСОБА_1 пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч.3 ст. 84 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) здійснити ОСОБА_1 перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01 липня 2015 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.
Суддя:
