ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
15 листопада 2017 року м. Київ № 826/12669/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді Чудак О.М.,
суддів Дегтярьової О.В., Пащенка К.С.,
за участю секретаря судових засідань Стеценко А.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Божка В.Г., Крижановської І.М.,
представника третьої особи-1 Головатенко О.М.,
представника третьої особи-2 Мальцева С.С.,
представника третьої особи-3 Мовіле О.С.,
у відсутність третьої особи-4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_8 про забезпечення її позову до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Секретаріат Кабінету Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби, Міністерство охорони здоров'я України, ОСОБА_9 про визнання протиправними й скасування рішення, розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №826/12669/17 за позовом ОСОБА_8 (ОСОБА_8.) до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Секретаріат Кабінету Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби, Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) та ОСОБА_9 (ОСОБА_9.), про:
- визнання протиправним та скасування рішення Кабінету Міністрів України, оформленого протоколом від 06.09.2017 №52, в частині відмови у призначенні ОСОБА_8 на посаду державного секретаря МОЗ України (оскаржуване рішення №52);
- визнання незаконним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №621-р "Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря Міністерства охорони здоров'я України" (оскаржуване розпорядження №621-р);
- зобов'язання Кабінету Міністрів України прийняти рішення за результатами конкурсу на посаду державного секретаря МОЗ України від 07.12.2016 в порядку, передбаченому чинним законодавством.
15.11.2017 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом:
1) зупинення дії оскаржуваного розпорядження №621-р, розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №788-р, актів (рішень, розпоряджень, протоколів тощо) Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань державної служби, Комісії з питань вищого корпусу державної служби, прийнятих за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України, оголошеного оскаржуваним розпорядженням №621-р;
2) заборони Кабінету Міністрів України, Національному агентству України з питань державної служби, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України, оголошеного оскаржуваним розпорядженням №621-р, а саме, але не обмежуючись:
- здійснювати дії щодо проведення спеціальної перевірки (відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади») відомостей щодо ОСОБА_9, який претендує на зайняття посади державного секретаря МОЗ України;
- здійснювати дії щодо призначення ОСОБА_9 на посаду державного секретаря МОЗ України;
- здійснювати дії щодо проведення спеціальної перевірки (відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади») відомостей щодо ОСОБА_10 (ОСОБА_10), який претендує на зайняття посади державного секретаря МОЗ України (визначено другим за результатами конкурсу);
- здійснювати дії щодо призначення ОСОБА_10 на посаду державного секретаря МОЗ України (визначено другим за результатами конкурсу);
3) заборони Кабінету Міністрів України, Національному агентству України з питань державної служби, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які щодо оголошення конкурсу (повторного конкурсу) на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України;
4) заборони Кабінету Міністрів України, Національному агентству України з питань державної служби, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії з підготовки та проведення конкурсу (повторного конкурсу) на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України, а саме, але не обмежуючись: здійснювати дії щодо прийому документів, проведення конкурсу (повторного конкурсу), затвердження результатів конкурсу (повторного конкурсу) та визначення переможця конкурсу (повторного конкурсу) на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України.
На обґрунтування заявленого клопотання представником позивача зазначено, зокрема, що протоколом від 06-07.12.2016 №23 Комісією з питань вищого корпусу державної служби переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України визначено ОСОБА_8.
У відповідності до довідки про результати спеціальної перевірки від 20.03.2017 №34, не виявлено інформації, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_8 вакантної посади державного секретаря МОЗ України.
Разом з тим, на виконання оскаржуваного розпорядження №621-р проведено повторний конкурс на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України, за результатами якого переможцем визначено ОСОБА_9
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №788-р, ОСОБА_9 призначено державним секретарем МОЗ України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», повторний конкурс проводиться у разі, зокрема, виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
У позові ОСОБА_8 просить скасувати оскаржуване рішення №52 в частині відмови у призначенні її на посаду державного секретаря МОЗ України та оскаржуване розпорядження №621-р про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України «Про державну службу», рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади».
Отже, здійснення дій за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України, оголошеного оскаржуваним розпорядженням №621-р, може призвести до порушення прав ОСОБА_8
У разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_8, проведення нового конкурсу на посаду державного секретаря МОЗ України, оголошеного розпорядженням №621-р, фактично унеможливить виконання такого рішення суду, оскільки за результатами конкурсу буде обрано нового переможця конкурсу, а чинне законодавство не передбачає можливості існування двох переможців конкурсів на посаду державного секретаря МОЗ України.
Присутні у судовому засіданні 15.11.2017 представники відповідача заперечували проти заявленого клопотання та разом із представниками третіх осіб 1-3 просили залишити таке клопотання без задоволення.
Третя особа-4 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа-4 повідомлений належним чином.
Так, згідно з частиною 1 статті 117, частинами 1, 3 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Розглядаючи і вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_8 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь ОСОБА_8
Зокрема, на час прийняття даного судового рішення не встановлено, що у результаті оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державного секретаря МОЗ України шляхом видачі оскаржуваного розпорядження №621-р існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_8
Згідно з пунктом 6 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) конкурс проводиться поетапно:
1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;
2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу;
3) приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;
4) попередній розгляд поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам;
5) проведення тестування та визначення його результатів;
6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім категорії "В");
7) проведення співбесіди та визначення її результатів;
8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата;
9) оприлюднення результатів конкурсу.
У ході розгляду заявленого клопотання з'ясовано, що ОСОБА_8, згідно з протоколом від 06-07.12.2016 №23, визначено переможцем конкурсу на посаду державного секретаря МОЗ України. Разом з тим, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з протоколу №52 засідання Кабінету Міністрів України від 06.09.2017, за результатами спеціальної перевірки, проведеної відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відмовлено у призначенні ОСОБА_8 на посаду державного секретаря МОЗ України.
Внаслідок виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу - ОСОБА_8 та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби оголошено повторний конкурс.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», повторний конкурс проводиться у разі: виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
З викладеного суд робить висновок, що оголошення повторного конкурсу (до моменту встановлення протиправності оскаржуваних рішення №52 та розпорядження №621-р) не створило небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_8 до ухвалення у справі судового рішення. У суду немає підстав вважати, що захист прав та інтересів ОСОБА_8 стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення №52 та розпорядження №621-р може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників осіб, які беруть участь у справі, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість і передчасність заявленого клопотання та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 24, 25, 117, 118, 122, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_8 про забезпечення її позову до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Секретаріат Кабінету Міністрів України, Національне агентство України з питань державної служби, Міністерство охорони здоров'я України, ОСОБА_9 про визнання протиправними й скасування рішення, розпорядження, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позву не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя О.М. Чудак
Суддя О.В. Дегтярьова
Суддя К.С. Пащенко
