ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року

Справа № 910/2168/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Європа-Транс ЛТД" до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання протиправним та скасування повідомлення про нікчемність правочину,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ТОВ "Європа-Транс ЛТД" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі - відповідач) з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у формі повідомлення № 11/2-27202 від 28 серпня 2015 року про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 10/05-10/161 від 31 серпня 2010 року, що були укладені між позивачем та відповідачем, а саме:

- договору про внесення змін від 23 грудня 2013 року;

- договору про внесення змін від 15 січня 2014 року;

- договору про внесення змін від 17 лютого 2014 року;

- договору про внесення змін від 27 лютого 2014 року;

- договору про внесення змін від 17 березня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 квітня 2014 року;

- договору про внесення змін від 16 червня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 липня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 вересня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 жовтня 2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення ПАТ "Всеукраїнський акіонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А., викладене у формі повідомлення № 11/2-27202 від 28 серпня 2015 року про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 10/05-10/161 від 31 серпня 2010 року, що були укладені між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Європа-Транс ЛТД", а саме:

- договору про внесення змін від 23 грудня 2013 року;

- договору про внесення змін від 15 січня 2014 року;

- договору про внесення змін від 17 лютого 2014 року;

- договору про внесення змін від 27 лютого 2014 року;

- договору про внесення змін від 17 березня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 квітня 2014 року;

- договору про внесення змін від 16 червня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 липня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 вересня 2014 року;

- договору про внесення змін від 15 жовтня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на порушення судами норм ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що Уповноважена особа діяла у відповідності до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зазначає, що судами помилково не враховано, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.

Стверджує, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та глави 1 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку уповноважена особа Фонду наділена лише правом встановлювати факт нікчемності правочину у разі наявності встановлених законом підстав, лише право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому судами не доведено наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи про нікчемність спірних правочинів.

Посилається на те, що повідомлення про нікчемність правочинів є таким, що повністю відповідає вимогам спеціального законодавства, що регулює виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Повноважні представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31 серпня 2010 року між ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (банк) та ТОВ "Європа-Транс ЛТД" (позичальник) укладено кредитний договір № 10/05-10/161, за умовами п. п. 1.1, 1.3 банк на умовах і положеннях цього договору зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, а позичальник зобов'язується погасити заборгованість по кредитній лінії в термін до 21 грудня 2011 року включно і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 16 % відсотків річних. Сума зобов'язань позичальника по кредитній лінії може збільшуватися при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту) у розмірі 66000000 гривень 00 коп.

Згідно п. п. 2.1, 2.2 кредитного договору кредит надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника або шляхом оплати наданих позичальником платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку. Нарахування відсотків банком здійснюється щомісячно 28-го числа за період з 28 числа попереднього місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. В лютому місяці нарахування відсотків банком здійснюється 26-го числа за період з 28 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця включно.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його укладення і діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

3 травня 2012 року між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор), ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (банк) та ТОВ "Європа-Транс ЛТД" (позичальник) укладено договір про внесення змін до кредитного договору, за умовами якого, у зв'язку з укладенням між банком та кредитором договору про відступлення права вимоги № 1/04/12 (факторинг) від 25 квітня 2012 року, сторони домовилися викласти преамбулу, текст та реквізити кредитного договору в новій редакції.

За умовами п. п. 1.1, 1.2 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін від 3 травня 2012 року, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 200000000 гривень 00 коп., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені договором, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Процентна ставка за користування кредитом становить 16 % річних. З 3 травня 2012 року процентна ставка за користування кредитом 19 % річних. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 24 грудня 2012 року включно.

Протягом 2012-2014 років сторонами внесено зміни до кредитного договору шляхом укладення договорів про внесення змін від 13 вересня 2012 року, 1 листопада 2012 року, 24 грудня 2012 року, 23 грудня 2013 року, 15 січня 2014 року, 17 лютого 2014 року, 27 лютого 2014 року, 15 квітня 2014 року, 16 червня 2014 року, 15 липня 2014 року, 15 серпня 2014 року, 15 вересня 2014 року, 15 жовтня 2014 року, згідно з якими скориговано розмір процентної ставки за користування кредитом, збільшено строк користування кредитом та кінцевий термін погашення кредиту позичальником, відстрочено сплату процентів за користування кредитом.

20 листопада 2014 року правлінням Національного банку України прийнято постанову № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", яким, зокрема, запроваджено у відповідача з 21 листопада 2014 року тимчасову адміністрацію.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 листопада 2014 року № 128 передано повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача Славкіній М.А.

19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20 березня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, яким, зокрема, вирішено:

- розпочати процедуру ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року;

- призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію відповідача провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на один рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 155-14 від 25 серпня 2015 року делеговано всі повноваження ліквідатора відповідача, визначені ст. ст. 37, 38 ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. на час здійснення процедури ліквідації банку.

22 лютого 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 213, яким: продовжено строк здійснення процедури ліквідації банку на два роки по 19 березня 2018 року включно; продовжено повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. строком на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Процедура з виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме, підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку регулює Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 5 липня 2012 року (далі - Положення), дія якого поширюється на всі банки, зареєстровані відповідно до законодавства України, у разі віднесення їх до категорії неплатоспроможних, крім публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (до прийняття відповідного закону щодо участі такого банку у Фонді) та санаційного банку, створеного до набрання чинності Законом, відповідно до п. 4.12 глави 4 розділу ІІ якого, в редакції, чинній на час складання акту перевірки, при виконанні своїх обов'язків уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними безпосередньо протягом дії тимчасової адміністрації.

Встановлено, що 15 грудня 2014 року на виконання вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у відповідача Славкіною М.А. видано наказ № 90 "Про перевірку договорів".

Пунктом 75 розділу ІІ Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26 травня 2016 року (далі - Порядок), передбачено, що за наслідками проведення перевірки комісією правочинів (договорів) на предмет нікчемності складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом (ами) перевірки. При цьому акт перевірки повинен містити: інформацію щодо складу комісії; перелік правочинів (у тому числі договорів) щодо кожного правочину (договору), що перевірялися, а саме: номер рахунку/договору, назва операції, наявність/відсутність факту нікчемності, підстава нікчемності (норма закону) (у разі виявлення факту нікчемності), інформація про те, яким чином вчинення (укладення) даного правочину призвело до збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку (у разі нікчемності правочину на підставі п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); інформацію щодо конфлікту інтересів членів комісії.

На початку 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" проведено перевірку правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме, в період з 21 листопада 2013 року по 20 листопада 2014 року, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, про що складено акт від 9 лютого 2015 року. В ході перевірки виявлено нікчемність правочинів щодо внесення змін до кредитного договору про зміну розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строк сплати процентів, кінцевий термін погашення кредиту тощо, а саме: договору про внесення змін від 23 грудня 2013 року; договору про внесення змін від 15 січня 2014 року; договору про внесення змін від 17 лютого 2014 року; договору про внесення змін від 27 лютого 2014 року; договору про внесення змін від 17 березня 2014 року; договору про внесення змін від 15 квітня 2014 року; договору про внесення змін від 16 червня 2014 року; договору про внесення змін від 15 липня 2014 року; договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року; договору про внесення змін від 15 серпня 2014 року; договору про внесення змін від 15 вересня 2014 року; договору про внесення змін від 15 жовтня 2014 року.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

28 серпня 2015 року відповідачем направлено позивачу повідомлення № 11/2-27202 про нікчемність вказаних правочинів про внесення змін до кредитного договору з підстав, визначених п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наведене стало підставою звернення ТОВ "Європа-Транс ЛТД" до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність вказаних правочинів.

Судами попередніх встановлено, що акт перевірки правочинів складено комісією 9 лютого 2015 року, а процедуру ліквідації банку розпочато з 20 березня 2015 року, тобто, перевірка правочинів в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" проведена згідно з процедурою, встановленою законодавством, у зв'язку з чим суди мотивовано відхилили доводи позивача про те, що відповідна перевірка здійснена у період процедури ліквідації банку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації Фонд повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Встановлено, що повідомлення про нікчемність правочинів надіслано ТОВ "Європа-Транс ЛТД" протягом ліквідації банку, однак, вказане порушення не є підставою для визнання протиправним та скасування цих рішень про нікчемність правочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Наведені підстави також визначені п. 1.18 глави 1 розділу ІІІ Положення.

Згідно із положеннями п. 8 розділу ІІ Порядку уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.

Разом з цим, судами встановлено, що згідно із повідомленням № 11/2-27202 від 28 серпня 2015 року правочини, про нікчемність яких повідомлено позивача, а саме, договори про внесення змін до кредитного договору, щодо зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом та відстрочення сплати процентів за користування кредитом визнано нікчемними з посиланням на те, що фактично банк уклав правочини, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а також передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, оскаржуване повідомлення про нікчемність правочинів не містить суті порушення вказаними правочинами вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначення наявності неправомірних пільг позивачу, у зв'язку з чим місцевий та апеляційний господарські суди дійшли юридично мотивованого висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення відповідача, викладеного у формі повідомлення № 11/2-27202 від 28 серпня 2015 року про нікчемність договорів про внесення змін до кредитного договору № 10/05-10/161 від 31 серпня 2010 року.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами норм ст.ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи та не спростовують висновки, покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин законні та обгрунтовані рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів прийняті за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та вірного застосування норм ст. ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", положень Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26 травня 2016 року, Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 5 липня 2012 року, що регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова