Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/630/17
Головуючий у 1-й інстанції:
БОГОЛЮБОВА Л.М.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
14 листопада 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Сушка О.О. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: не з`явилась,
представника відповідача: Ільчика О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Також, не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить змінити рішення суду першої інстанції та змінити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з`явилася про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її, проти апеляційної скарги позивача заперечував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга Міністерства оборони України не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки про проходження військової служби, виданої в/ч пп НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 проходила військову службу в період із 05.02.2015 року по 01.04.2015 року у в/ч НОМЕР_2 , а з 01.04.2015 року по 18.11.2015 року у в/ч НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира військової частини п/п НОМЕР_1 від 27.11.2015 року №276 ОСОБА_2 виключена із списків особового складу, у зв`язку із смертю пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби.
18.11.2015 року в Новоайдарському районі Луганської області під час виконання обов`язків військової служби в зоні проведення АТО загинула її мати, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть сер. НОМЕР_3 від 03.12.2015 року, виданого виконкомом Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.
Обставини загибелі ОСОБА_2 в зоні АТО під час виконання обов`язків військової служби підтверджуються відомостями: сповіщення про смерть (загибель) від 20.11.2015 року, виданого начальником штабу військової частини п/п НОМЕР_1 ; довідки про обставини травми старшого солдата ОСОБА_2 від 03.02.2016 р. №104, виданої командиром військової частини п/п НОМЕР_1 , лікарським свідоцтвом про смерть №268 від 19.11.2015р., виданим Луганським обласним бюро СМЕ (Старобільське міжрайонне відділення).
Відповідно до довідки Городоцько-Ярмолинецького ОРВК від 18.12.2016 року ОСОБА_2 була призвана з 05.02.2015 року на військову службу за частковою мобілізацією згідно указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21.07.2014 року.
Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3338 від 02.08.2016 року травма та причина смерті ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.
Оскільки батьки матері позивачки до дня смерті померли, з її батьком мати була розлучена та проживала з нею до призову в Збройні сили, після її смерті позивачка звернулась до відповідача через Красилівський районний військовий комісаріат Хмельницької області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги та надала відповідний пакет документів на вимогу відповідача, що може бути ним підтверджено.
У листопаді 2016 року за вих.№1372/1 від 10.10.2016 року, позивачка отримала повідомлення від Міноборони України в особі Красилівського районного військового комісаріату Хмельницької області згідно якого, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, відповідно до протоколу від 19.08.2016 року №70, розглянувши подані документи дійшла висновку про відмову їй у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Як передбачено ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
Відповідно до ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1 - З пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
У відповідності до ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Як передбачено ст.3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не пооживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Із свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження та довідки N«5576 від 08.12.2015. виданої житлово-експлуатаційною конторою Красилівської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 являється донькою померлої ОСОБА_2 з якою разом проживала та вела спільне господарство, тобто була членом сім`ї померлої.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у відповідача не було підстав приймати рішення про відмову їй у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, що вказує на протиправність дій останнього та спонукало позивачку звертатись до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції було зобов`язано Міністерство оборони України розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про виплату їй одноразової грошової допомогу у розмірі п`ятсот кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із загибеллю її матері ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби, як члену сім`ї загиблої. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 надала до заяви про виплату одноразової грошової допомоги усі необхідні документи, які встановлені нормативно правовими актами та законами України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що для повного захисту законних прав позивачки необхідно зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі п`ятсот кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із загибеллю її матері ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби, як члену сім`ї загиблої
А тому, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме абзац четвертий резолютивної частини постанови суду.
Відповідно до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема змінити постанову суду.
Згідно приписів ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу змінити.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови викласти наступним чином:
"Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі п`ятсот кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із загибеллю її матері ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби, як члену сім`ї загиблої".
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 листопада 2017 року.
Головуючий Совгира Д. І. Судді Сушко О.О. Курко О. П.
