У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 686/13619/17
Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
11 жовтня 2017 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
в липні 2017 позивач - ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.08.2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що постановою інспектора роти № 4 управління патрульної поліції у м. Хмельницький лейтенантом поліції ОСОБА_3 серії БР №742705 від 15.07.2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 225 гривень за порушення п. 8.4 в ПДР України.
Згідно постанови ОСОБА_2 здійснив зупинку автомобіля НОМЕР_1 15.07.2017 року в м. Хмельницькому по вул. Вайсера поблизу будинку № 28 в зоні дії знаку 3.34. "Зупинку заборонено", чим порушив п.8.4 в ПДР.
Вважаючи, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим позивач звернувся до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями КУпАП, Закону України від 30.06.1993 року № 3353 "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР України), дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі (п. 8.4).
Пунктом 15.1 ПДР України передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Згідно п. 1.10 ПДР України, автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій). Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, зупинка/стоянка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено" створює об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Пунктом 15.2 ПДР України визначено, що за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Відповідно п. 15.3 ПДР України у населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.
Згідно пункту 15.9 ПДР України зупинка забороняється:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;
е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, дія дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на той бік дороги, на якому вони встановлені. Пунктом 1.10 Правил визначено, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
З аналізу вищезазначеного вбачається, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» поширює свою дію виключно на дорогу по вул. Вайсера в м. Хмельницькому, а не на тротуар на якому знаходиться автомобіль позивача, що підтверджується фото знімками доданих до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Таким чином колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова від 15.07.2017 року № 742705 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вірним є також висновок суду першої інстанції, щодо винесення відповідачем оскаржуваної постанови з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, оскільки вказаний вид правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122 Кодексу, розгляду у скороченому провадженні не підлягає.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2017 року.
Головуючий
ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_4 ОСОБА_5
