ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2017 р.
Справа № 820/6771/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - Іхненко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 820/6771/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Немишлянському районі м. Харкова Харківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:
- скасувати податкові повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: форми "В" №0035581700 від 25.10.2016 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1192,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 298,00 грн. за квітень 2016 року; "В1" №0024951302 від 18.08.2016 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1850,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 925,00 грн. за травень 2016 року;
- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за січень 2016 р. у сумі 8866,00 грн., за лютий 2016 р. у сумі 929,00 грн., за березень 2016 р. у сумі 466,00 грн., за квітень 2016 р. у сумі 1142,00 грн., за травень 2016 р. у сумі 1850,00 грн., за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн., усього на суму 23095,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що допущені технічні помилки при заповненні податкової звітності з ПДВ не призвели до порушення податкового законодавства та до завищення сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень 2016 року і, що податковим органом при прийняті спірних податкових повідомлень-рішень безпідставно не враховані подані нею уточнюючі розрахунки за квітень, травень 2016 року. Окрім того, податковий орган безпідставно не надав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету на її користь за січень, лютий, березень, квітень, травень, листопад 2016 р. у загальній сумі 23095,00 грн.
Відповідач - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 подала до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року (вх. ОДПІ від 11.05.2016 № 9075102943), в якій платником податків задекларовано суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 18 899,0 грн.; суму ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1) у сумі 1 192,0 грн.
Фахівцем Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ФОП ОСОБА_1 в податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року (акт від 17.06.2016 № 3232/20-38-13-02/2136209901).
При перевірці правомірності формування податкового кредиту за податку на додану вартість за квітень 2016 року на підставі баз даних «Архів електронної звітності» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту включено суму податку на додану вартість у розмірі 50,0 грн. по податковій накладній, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (постачальник КП «Харківводоканал»), чим порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Окрім того, при перевірці податкової декларації з ПДВ за квітень 2016 року встановлено не заповнення ряд. 19.1 «Сума, обчислена відповідно до пункту 200 ' .3 статті 200 ' розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації» та рядка 20.3 «Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що є порушенням пп.2, пп.3, пп.4 п.5 розділу III «Розрахунки за звітний період», Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289). Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за квітень 2016 року у розмірі 1 192,0 грн. та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1 192,0 грн.
Позивач 16.07.2016 року подала податковому органу уточнюючий розрахунок з ПДВ за квітень 2016 року, в якому була зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ до 1142 грн. та був заповнений ряд. 19.1.
29.07.2016 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0022441302, яким зменшив позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 1192 грн. та застосував штрафні санкції у сумі 596 грн.
На вказане податкове повідомлення-рішення позивач 20.08.2016 року подала скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області, яке рішенням від 06.10.2016 року частково скасувало податкове повідомлення-рішення № 0022441302 від 29.07.2016 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 298 грн.
25.10.2016 року Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняла податкове повідомлення-рішення форми "В" №0035581700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1192,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 298,00 грн. за квітень 2016 року.
Окрім того, ФОП ОСОБА_1 подала до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року (вх. ОДПІ від 10.06.2016 № 9095806461), в якій платником податків задекларовано суму ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р.20.2.1) у сумі 1 850,0 грн.
Згідно акту камеральної перевірки від 20.07.2016 року №3236/20-38-13-02/2136209901 при перевірці податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року встановлено не правильне заповнення ряд. 19.1 «Сума, обчислена відповідно до пункту 200 '.3 статті 200 ' розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації» та рядка 20.3 «Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що є порушенням пп.2, пп.3, пп.4 п.5 розділу III «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) - платником податків у рядку 19.1 декларації визначена сума ПДВ 19 555,0 грн., але відповідно до АІС ДФС «Архів електронної звітності» сума ліміту на момент подання декларації складає 14 112,0 грн.
Окрім того, ФОП ОСОБА_1 не заповнено додаток 2 до декларації «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду». Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за травень 2016 року та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1 850,0 грн.
Позивач 01.09.2016 року подала податковому органу уточнюючу декларацію та уточнюючий розрахунок з ПДВ за травень 2016 року, в яких були виправлені зазначені в акті недоліки.
18.08.2016 року Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняла податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0024951302 від 18.08.2016 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1850,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 925,00 грн. за травень 2016 року.
На вказане податкове повідомлення-рішення позивач 01.09.2016 року подала скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області, яке рішенням від 06.10.2016 року податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0024951302 від 18.08.2016 р. залишила без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України і, що у відповідача відсутні законні підстави для винесення та направлення відповідного висновку про підтвердження суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Відповідно до п.50.3 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
В даному випадку проводилися камеральні перевірки податкових декларацій з ПДВ за квітень та травень 2016 року, а тому позивач вправі була подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, поданих за період, що перевірявся, а контролюючий орган мав право на проведення позапланових перевірок платника податків за відповідні періоди.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган, отримавши від позивача уточнюючі розрахунки до податкових декларацій та виправлені податкові декларації за квітень та травень 2016 року, не провів позапланові перевірки платника податків за відповідні періоди та прийняв спірні податкові повідомлення-рішення: форми "В" №0035581700 від 25.10.2016 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1192,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 298,00 грн. за квітень 2016 року; "В1" №0024951302 від 18.08.2016 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1850,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 925,00 грн. за травень 2016 року.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач подала до Головного управління ДФС у Харківській області скарги: 20.08.2016 року на податкове повідомлення-рішення № 0022441302 від 29.07.2016 року та 01.09.2016 року на податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0024951302 від 18.08.2016 року.
Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 06.10.2016 року скаргу позивача від 20.08.2016 року задоволено частково в частині застосування штрафних санкцій на суму 298 грн., а в іншій зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін. У цьому рішенні податковий орган зазначив, що надання після проведення камеральних перевірок уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларацій за квітень-травень 2016 року, не спростовують порушення діючого законодавства, оскільки скаржник на дату складання актів перевірок була обізнана про допущені нею порушення в частині заповнення податкової звітності з ПДВ.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.50.3 ст.50 Податкового кодексу України, позивач вправі була подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, поданих за період, що перевірявся, а контролюючий орган мав право на проведення позапланових перевірок платника податків за відповідні періоди.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 04.08.2016 року скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 р. у сумі 8866,00 грн., за лютий 2016 р. у сумі 929,00 грн., за березень 2016 р. у сумі 466,00 грн. за аналогічних обставин задоволено в повному обсязі.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи подані уточнюючі розрахунки та виправленні недоліки податкових декларацій позивач не завищила заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за квітень та травень 2016 року, що є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь позивача за січень 2016 р. у сумі 8866,00 грн., за лютий 2016 р. у сумі 929,00 грн., за березень 2016 р. у сумі 466,00 грн., за квітень 2016 р. у сумі 1142,00 грн., за травень 2016 р. у сумі 1850,00 грн., за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн., а всього на суму 23095,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.200.7 ст.200 ПКУ, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.
Відповідно до пп. 200.7.2 п.200.7 ст.200 ПКУ, повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті.(пп. 200.7.3).
Згідно п. 200.15 ст.200 ПКУ (чинного на час виникнення спірних відносин), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як зазначено вище, рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 04.08.2016 року скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 р. у сумі 8866,00 грн., за лютий 2016 р. у сумі 929,00 грн., за березень 2016 р. у сумі 466,00 грн. задоволено в повному обсязі та скасовано вказані податкові повідомлення-рішення.
У Єдиному реєстрі заяв про повернення бюджетного відшкодування зазначено податкові повідомлення-рішення, дата закінчення їх оскарження - 04.08.2016 року та суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню позивачу, узгоджені за результатами оскарження - 8866,00 грн., 929,00 грн., 466,00 грн.
Однак, контролюючий орган в порушення п. 200.15 ст.200 ПКУ(чинного на час виникнення спірних відносин) протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, не подав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.
Щодо зобов'язання Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь позивача за квітень 2016 р. у сумі 1142,00 грн., за травень 2016 р. у сумі 1850,00 грн., колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги заявлені передчасно та не узгоджуються з вимогам п. 200.15 ст.200 ПКУ(чинного на час виникнення спірних відносин).
Щодо зобов'язання Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь позивача за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач із заявою про відшкодування з державного бюджету на її користь ПДВ за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн. звернулася до контролюючого органу 10.12.2016 року, про що також зазначено в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.200.12 ст.200 ПКУ, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
З огляду на вимоги зазначеної норми ПКУ вказана позивачем у заяві сума бюджетного відшкодування за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн. вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для зобов'язання контролюючого органу надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо бюджетного відшкодування за листопад 2016 р. у сумі 9842,00 грн., оскільки відповідно до п.200.12 ст.200 ПКУ зазначена сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.
Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд не правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та часткового задоволення апеляційної скарги.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює її скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому вважає за необхідне стягнути зі Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 400 грн., за подання апеляційної скарги в розмірі 1000 грн., а всього у загальній сумі 1400 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2017р. по справі № 820/6771/16 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Немишлянському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області: форми "В" №0035581700 від 25.10.2016 р. про зменшення ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1192,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 298,00 грн. за квітень 2016 року та форми "В1" №0024951302 від 18.08.2016 р. про зменшення ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1850,00 грн. та донарахування штрафних санкцій у розмірі 925,00 грн. за травень 2016 року.
Зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за січень 2016 р. у сумі 8866,00 грн., за лютий 2016 р. у сумі 929,00 грн., за березень 2016 р. у сумі 466,00 грн.
Стягнути зі Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 400 грн., за подання апеляційної скарги в розмірі 1000 грн., а всього у загальній сумі 1400 (одна тисяча чотириста) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 25.09.2017 року.
Головуючий суддя
(підпис)
Старосуд М.І.
Судді
(підпис) (підпис)
Лях О.П. Яковенко М.М.
