РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2017 р. Справа № 902/760/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.
судді Гудак А.В. ,
судді Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Берун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.08.17р. у справі № 902/760/17 (суддя Білоус В.В.)
за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (м. Вінниця) в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації (м. Вінниця) та Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації (м. Вінниця)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Вінниця)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гуменської сільської ради (с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область)
про розірвання договору оренди водного об'єкта та його повернення
за участю представників сторін:
прокурор - Марщівська О.П., служб посв. №019161 від 30.07.2013р.;
позивачів - не з'явилися;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
Судом роз'яснено прокурору права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької державної адміністрації та Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди водного об'єкта № 520681400-1 від 01.10.2015р. та його повернення.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.08.2017р. у справі №902/760/17 прокурору повернуто позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв'язку з не поданням доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПУ України, оскільки позовні вимоги прокурора мають немайновий характер, так як, між сторонами існують договірні зобов`язання з оренди землі, тому судовий збір за подання позовної заяви сплачено повністю відповідно вимог чинного законодавства.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2017р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.
Прокурор в судовому засіданні 19.09.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Представники позивачів, відповідача та третьої особи в судове засідання 19.09.2017р. не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Колегія суддів апеляційного суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні ухвали судом першої інстанції, знаходить необхідним задовольнити апеляційну скаргу, з наступних підстав.
Як встановлено апеляційним господарським судом, предметом позову у даній справі є вимоги розірвати договір оренди водного об'єкта № 520681400-1 від 01.10.2015р. та зобов'язати повернути водний об'єкт в придатному для використання стані.
Так, ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.08.2017р. у справі №902/760/17 прокурору повернуто позовну заяву на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачений як за ставкою встановленою для позовів немайнового характеру так і за ставкою встановленою для розгляду позовних заяв зі спорів майнового характеру (виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яку необхідно повернути).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1600 грн.
За приписами п.п.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Відповідно до п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Матеріалами справи підтверджується, що між Вінницькою обласною державною адміністрацією (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди водного об'єкта № 520681400-1 від 01.10.2015р., згідно п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для рибогосподарських послуг ставок площею 28, 8844 га, розташований за межами села Михайлівка на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Об`єктом оренди за цим договором є вода (водний простір) водного об`єкта та земельна ділянка під водним об`єктом.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що між сторонами існують договірні зобов`язання з оренди водного об'єкта, тому відсутні підстави вважати, що між сторонами виникли позадоговірні зобов'язання.
Таким чином, беручи до уваги те, що позовна вимога про повернення об`єкту оренди є похідною від вимоги про розірвання договору оренди водного об'єкта, висновок суду першої інстанції щодо майнового характеру позовної вимоги про повернення об'єкту оренди є безпідставним, відтак, судовий збір з вимоги про повернення земельної ділянки визначається як зі спору немайнового характеру.
Прокурор, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, згідно платіжного доручення № 2598 від 07.06.2017р. сплатив судовий збір в сумі 3 200 грн., тобто судовий збір сплачений прокурором в розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір".
Отже, беручи до уваги викладене, висновок суду першої інстанції про повернення позову без розгляду є незаконним, необґрунтованим та не відповідає нормам процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд господарському суду.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.08.17 р. у справі № 902/760/17 - задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.08.17 р. у справі № 902/760/17 - скасувати.
3. Справу передати на розгляд до господарського суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
5. Матеріали оскарження ухвали у справі № 902/760/17 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
