ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" серпня 2017 р.
Справа № 916/1435/17
За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рені";
про стягнення 3191,33 доларів США
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – довіреність №984 від 16.05.2017р.;
від відповідача: не з’явився.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: 19.06.2017р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рені", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 3191,33 доларів США (82 942,67 грн.), з яких 3126,38 доларів США основної заборгованості та 64,95 доларів США пені, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.
Позовні вимоги ДП "АМПУ" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Агро-Рені" умов договору №226-П-АМПУ-15 від 11.12.2015р.
Як вказує позивач, він на підставі заявок відповідача в березні, квітні та травні 2017р. надав лоцманські послуги та послуги СРРС судну „МАМВА В” (прапор Панама), яке знаходилося під агентуванням ТОВ „Агро-Рені” та виставив для оплати наданих послуг відповідачу рахунки на загальну суму 3126,38 доларів США.
Проте, вказані рахунки відповідачем оплачено не було, що стало підставою для нарахування на вказану суму пені, а в подальшому - для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2017р. порушено провадження по справі №916/1435/17 із призначенням розгляду в засіданні суду 02.08.2017р.
Ухвалою суду від 02.08.2017р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п’ятнадцять днів.
В засіданні суду 02.08.2017р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в свою чергу письмового відзиву на позов суду не надав, проте надав усні пояснення по справі, згідно яких, не заперечуючи проти факту надання послуг, послався на несплату відповідних коштів контрагентом, а також на неможливість оплати заборгованості в іноземній валюті у зв’язку із законодавчою забороною здійснення розрахунків між резидентами в іноземній валюті.
Представник відповідача просив суд врахувати викладені пояснення при прийнятті рішення та вирішенні питання щодо стягнення пені.
У судовому засіданні 02.08.2017р., з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, оголошено перерву до 30.08.2017р.
У судове засідання 30.08.2017р. з’явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав правову позицію, що була викладена ним в попередньому судовому засіданні.
Представник відповідача в засідання суду 30.08.2017р. не з’явився, про місце та час розгляду був цілком обізнаний, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 02.08.2017р. (а.с.128).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, , проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Як встановлено судом, 11.12.2015р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рені" (Агент) було укладено договір №226-П-АМПУ-15 (а.с.12-18), згідно п.1.1 якого Підприємство зобов’язується за заявками Агента надавати (забезпечувати):
- послуги з лоцманського проведення суден (лоцманський збір);
- послуги з регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (збір за послуги служби регулювання руху суден);
- проходження суднам по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та каналом ОСОБА_1 – Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре) (канальний збір);
- послуги швартової бригади з швартування, відшвартування, перетягування і переш вартування суден в морському порту „Южний”;
- послуги м/б „Гайдамака” та інших плавзасобів (згідно розцінок Підприємства);
- інформаційні послуги при проходженні судном ГСХ (згідно розцінок Підприємства, а Агент зобов’язується замовити, прийнятим і оплатити надані послуги.
При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласник (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства).
Відповідно до п. 2.1.2 договору Підприємство зобов'язалось надавати Агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок Підприємства та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються Агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.
Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що Агент зобов'язується робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.
Відповідно до п. 2.3.4 договору Агент зобов'язується сплачувати рахунки, виставлені Підприємством у строки, визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1 договору, в районах обов’язкового лоцманського проведення суден та у зонах ЦРРС/ПРРС, при проходженні суднами БДЛК, ХМК,ГСХ Агент подає на адресу Підприємства заявки та документ, зазначені у пунктах 2.3.1, 2.3.2 цього договору, а також уточнення та підтвердження цих заявок відповідно до Правил і цього договору. Зазначені документами подаються за підписом уповноважених на те Агентом осіб.
Порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. При цьому, в разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори і плата, сторони під час розрахунків застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями. По зборам та платам, що не підлягають державному регулюванню, розмір зборів та плат визначаються згідно розцінок Підприємства. Витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок Агента і проводяться за його рахунок (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата проводиться Агентом наступним чином:
п. 4.2.1 У випадках, коли рух судна здійснюється транзитом без заходження судна в український порт, до подання заявки на надання Підприємством послуг, Агент здійснює передплату в розмірі повної вартості послуг, що мають бути надані Підприємством на підставі цієї заявки, в тому числі ПДВ.
У випадках, коли судно заходить в український порт, розрахунок за надання Підприємством послуг та права проходження судна по БДЛК, ХМК та ГСХ здійснюється Агентом до виходу судна із українського порту.
У випадках, коли вихід судна з українського порту здійснюється у вихідні та святкові дні, послуги надають на підставі заявки і повинні бути оплачені Агентом не пізніше першого робочого дня наступного за днем виходу судна з порту.
Згідно п. 4.2.2 договору, остаточний розрахунок здійснюється Агентом на протязі 20 банківських днів з дати отримання від Підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку.
Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними Агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства (п. 4.3 договору).
Відповідно до п.5.4 Договору, в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п. 4.2.2. і п. 4.3. цього договору, Агент, за вимогою Підприємства, несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.
Приписами п. 5.5 договору, Агент несе повну матеріальну відповідальність перед „Підприємством” за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.
Згідно п. 8.1, договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016р.
31.12.2015р. між сторонами до договору було укладено додаткову угоду № 1 (а.с.24-27)
Водночас, 30.12.2016р. до вказаного договору сторонами було укладено додаткову угоду № 3 (а.с.40), згідно якої останні продовжили термін дії договору до 31.12.2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору позивач на підставі заявок відповідача надав останньому послуги з внутрішньо портового лоцманського проведення та інформаційні послуги судну “МАМВА В” (прапор Панама) на загальну суму 3126,38 доларів США, що підтверджується відповідними лоцманськими квитанціями (а.с.44,45, 53,59).
Так, позивачем для оплати наданих послуг відповідачу виставлені відповідні рахунки №ДР-00160 від 29.03.2017р. (а.с.42), № ДР-00232 від 02.05.2017р. (а.с.51) та № ДР-00252 від 16.05.2017р. (а.с.57).
Дані рахунки було отримано відповідачем, про що зазначено у відповідних реєстрах одержаних рахунків (а.с.41,50).
Вказані обставини, зокрема, щодо розміру наданих послуг, їх споживання, виставлення рахунків, а також їх отримання, у відповідності до ст. 35 ГПК України, повністю визнані сторонами.
Однак, відповідачем в порушення умов договору не було здійснено оплату зазначених рахунків в доларах США, що і стало підставою для звернення ДП „АМПУ” в особі філії „ОСОБА_1 - лоцман” ДП „АМПУ” до господарського суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані послуги за договором №226-П-АМПУ-15 від 11.12.2015р. – 3126,38 доларів США, позивач також просить суд стягнути з відповідача 64,95 доларів США - пені.
Таким чином, фактично, предметом спору є виключно порядок виконання вищезазначеного грошового зобов’язання, оскільки відповідач, посилаючись на норми валютного законодавства, вважає, що у позові слід відмовити, оскільки відповідач не може виконати зобов’язання в іноземній валюті.
Крім того, ТОВ „Агро-Рені”, з огляду на те, що він не отримав кошти від судновласника, просить не нараховувати штрафні санкції по вказаним рахункам.
Зазначена позиція відображена також у листі ТОВ „Агро-Рені” від 09.06.2017р. за №36/А, адресованому філії „Дельта-лоцман” у відповідь на претензію останнього (а.с.64-65).
Суд зазначає, що дійсно п.2.3.3 договору сторони передбачили, що Агент зобов'язується робити своєчасну оплату, відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ.
Відповідно до статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Статтею 198 ГК України передбачено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила, і якщо судновласник не заперечує.
В силу положень ст. 117 вказаного кодексу морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.
Приймаючи до уваги, що згідно до договору №226-П-АМПУ-15 від 11.12.2015р. споживачем послуг в розумінні ст. 120 КТМ України є судновласник (нерезидент), від імені якого виступає Агент, з урахуванням правової природи самого договору, суд вважає, що зазначення грошового зобов’язання в іноземній валюті в даному випадку жодним чином не порушує норми законодавства України в сфері валютного регулювання та контролю та не зумовлює недійсність даного правочину.
Крім того сторони відповідно до положень ст. 524 ЦК України, можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
За змістом статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що незалежно від валюти боргу (грошової одиниці, в якій обчислено суму зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання, є національна валюта України - гривня. У разі визначення у зобов'язанні грошового еквівалента в іноземній валюті сума, що підлягає сплаті за цим зобов'язанням, визначається у гривні за офіційним курсом відповідної валюти, встановленим НБУ, на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як встановлено судом, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.
Зважаючи на зазначене, враховуючи, що в договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, а ст.533 ЦК України передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором (що й стало підставою для звернення позивача з позовом за захистом свого права), суд вважає за необхідне ухвалити рішення про стягнення грошової суми у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі 910/2031/16 (3-432гс17) від 21.06.2017р., висновки якого відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов’язковими для застосування.
З урахуванням положення ч. 1 ст. 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду – дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
Приймаючи до уваги, що позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" направлено до господарського суду Одеської області 15.06.2017р., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною (а.с.118), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 3126,38 доларів США у гривневому еквіваленті станом на 15.06.2017р., а саме у розмірі 81335,68 грн.
Щодо вимог про стягнення з ТОВ „Агро-Рені” пені у розмірі 64,95 доларів США, суд вказує наступне.
Як слідує з умов п. 5.4 вищевказаного договору, в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п. 4.2.2. і п. 4.3. цього договору, Агент, за вимогою Підприємства, несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.11), позивачем за порушення оплати вартості послуг було нараховано пеню у сумі 64,95 грн. доларів США.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Таким чином, оскільки максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; а чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Вказані висновки містяться у постанові Верховного Суду України по справі №909/660/14|3-29гс15 від 01.04.2015р. та, за змістом положень ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов’язковими для застосування судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права.
Згідно приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд зобов’язував позивача здійснити розрахунок пені з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду України у справі № 909/660/14.
Проте, позивач зазначив, що він не вважає за необхідне робити такий перерахунок і вважає, що пеня підлягає стягненню саме в іноземній валюті, оскільки договором передбачено сплату саме в доларах США.
Враховуючи викладене, а також з огляду на висновки ВСУ у справі № 909/660/14, у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рені", а також з огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рені» (68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул.Дунайська, буд. 88А, кабінет 51, код ЄДРПОУ 37565261) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 38728507) заборгованість у розмірі 81 332 /вісімдесят одна тисяча триста тридцять дві/ грн. 68 коп., що еквівалентно 3126,38 доларів США станом на 15.06.2017р.; а також витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1567/одна тисяча п’ятсот шістдесят сім/ грн. 44 коп.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04 вересня 2017 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
