ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2017 р.
м.Одеса
Справа № 815/1594/17
Категорія: 12.2
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Крусяна А.В.,
при секретарі судового засідання - Осіпова М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суворовського районного суду м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського районного суду м.Одеси про визнання незаконним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И Л А :
20 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Суворовського районного суду м.Одеси № 124-о/с-ап від 03.11.2016 року про оголошення йому догани. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та безпідставністю оскаржуваного наказу.
Відповідач заперечував проти позову та вважав, що дана справа не належить до адміністративної юрисдикції, в зв'язку з чим просив провадження у справі закрити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року позов задоволений в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Позивач ОСОБА_2 працював в Суворовському районному судді м. Одеси на посаді секретаря судового засідання.
Відповідно до наказу керівника апарату Суворівського районного суду м.Одеси №1102-о/с-ап від 12.09.2016 року (а.с.7), на ОСОБА_2 тимчасово покладено обов'язки помічника судді ОСОБА_1 на час виконання нею повноважень судді Суворовського районного суду м. Одеси.
26.10.2016 року консультантом суду ОСОБА_3, заступником керівника суду ОСОБА_4, та діловодом ОСОБА_5 складений акт про відсутність знаходження на робочому місці без поважних причин помічника судді ОСОБА_2 26.10.2016 року з 12:45 год. до 13:00 год. та з 13:45 год. до 15:00 год. (а.с.9).
Ознайомившись з актом 28.10.2016 року, позивачем на ім'я керівника апарату Суворовського районного суду м.Одеси цього ж дня, була подана пояснювальна (а.с.8), згідно якої він був відсутній на робочому місці у зв'язку із відрядженням його до Суворовського районного відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області за дорученням судді ОСОБА_1, для вручення процесуальних документів: копії скарги, ухвали про відкриття провадження та судової повістки, тому що отримання вищевказаних документів поштою органами ДВС, було б неможливим через короткий строк розгляду скарги, визначений ЦПК України.
Наказом №124-о/с-ап від 03.11.2016 року позивач, помічник судді ОСОБА_2, відповідно до ст.147 КЗпП України, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою накладення дисциплінарного стягнення на помічника судді є подання відповідного судді. Враховуючи, що таке подання відсутнє, відсутні і підстави для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Суд також зробив висновок про підсудність даної справи судам адміністративної юрисдикції, посилаючись на те, що посада помічника судді відноситься до публічної служби, яка за своїм змістом є значно ширше, ніж поняття державної служби.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 92 Закону України «Про державну службу» до посад патронатної служби належать зокрема посади помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
Оскільки позивача призначено на посаду помічника судді 12.09.2016 року, на нього розповсюджується Закону України "Про державну службу" від 02.06.2016 № 1402-VIII.
Частиною 1 ст.157 Закону № 1402-VIII кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції затверджено рішенням Ради суддів України № 14 від 25.03.2011 року (в редакції від 15.09.2016 року, далі - Положення № 14).
Згідно з п.1 розділу I Положення № 14, відповідно до ч.1 ст. 154 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у кожного судді суду загальної юрисдикції є помічник, правовий статус і умови діяльності якого визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про державну службу" та цим Положенням.
Згідно з п.2 розділу I Положення № 14, помічник судді - це посадова особа, яка перебуває на державній службі, забезпечує виконання суддею відповідних повноважень та сприяє здійсненню правосуддя.
Відповідно до п.3 Положення № 14, помічник судді є працівником апарату суду.
Пунктом 14 розділу II Положення № 14 визначено, що порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з п.15 розділу II цього положення застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, подання судді ОСОБА_1 щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не подавалось, а тому у керівника апарату Суворовського суду м.Одеси не було правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, відповідач, посилаючись на відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 26.10.2016 року з 12:45 год. до 13:00 год. та з 13:45 год. до 15:00 год. без поважних причин, не з'ясував обставини, на які посилався позивач щодо виконання ним доручення судді.
Оцінюючи дії відповідача на момент прийняття наказу про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2, судова колегія зазначає про відсутність підстав для прийняття такого рішення, оскільки сам факт відсутності працівника певний час на робочому місці без урахування поважності причин такої відсутності ще не створює склад дисциплінарного порушення.
Враховуючи, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.72 КАС України, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, судом першої інстанції вірно прийнято судове рішення про задоволення позову.
Щодо доводів апелянта про непідсудність даного спору судам адміністративної юрисдикції, судова колегія зазначає, що він зроблений на підстав помилкового аналізу діючого законодавства.
З прийняттям Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015, який набрав чинності з 01.05.2016 року у практику державного будівництва України був запроваджений інститут патронатної служби.
Згідно статті 92 Закону № 889-VІІІ до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.
Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.
Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.
На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.
Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.
Відповідно до ч.3 ст.3 дія Закону № 889-VІІІ дійсно не поширюється на працівників патронатної служби.
Але, системний аналіз наведених положень Закону № 889-VІІІ, Закону № 1402-VIII та Положення № 14, про які зазначалось раніше, дає підстав для висновку, що посада помічника судді, хоча і не відноситься до державної служби, проте є різновидом публічної служби.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.03.2017 року по справі № 522/1870/17, яка набрала законної сили, провадження за аналогічними позовними вимогами ОСОБА_2 закрито, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підсудний судам адміністративної юрисдикції.
Таким чином, відмова у розгляді позивачу його позову судами адміністративної юрисдикції призведе до позбавлення права особи на доступ до суду, гарантованого йому ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та національним законодавством, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення по суті спору з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Суворовського районного суду м.Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
