Справа № 350/426/16-ц
Провадження № 22-ц/779/1241/2017
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Калиній Г. В.
Суддя-доповідач Горейко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.,
секретаря Шемрай Н.Б.
з участю представника апелянта ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення суду за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Рожнятівського районного суду від 16 червня 2017 року, -
в с т а н о в и л а :
13.01.2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про зміну способу виконання рішення суду, яку мотивував тим, що рішенням Рожнятівського районного суду від 18.07.2016 року задоволено його позов до ОСОБА_4 та витребувано у ОСОБА_4 належний йому автомобіль MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, № двигуна D2876LF04, № шacсі WMAH05ZZZlM332559, державний реєстраційний номер AT 4034 AM, та причіп до даного автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, № шассі SWZN2630020001680, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, які зареєстровані за ним відповідно 9 та 13 листопада 2007 року. Після набрання рішенням законної сили відповідач ОСОБА_4 добровільно його не виконав, тому на даний час здійснюється виконавче провадження з його примусового виконання. В ході виконавчого провадження виконати рішення суду виявилося неможливим, оскільки присуджене йому майно у боржника відсутнє, про що державним виконавцем було складено акт від 20.09.2016 року. Вартість присудженого йому майна становить 330 700 грн. У зв’язку з вищенаведеним заявник просив змінити спосіб виконання рішення Рожнятівського районного суду від 18.07.2016 року та стягнути з боржника ОСОБА_4 на його користь вартість присудженого йому автомобіля та причепа в розмірі 330 700 грн.
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 16 червня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_3. Змінено порядок виконання рішення Рожнятівського районного суду від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вартість автомобіля MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, № двигуна D2876LF04, № шacсі WMAH05ZZZlM332559, державний реєстраційний номер AT 4034 AM, та причепу до даного автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, № шассі SWZN2630020001680, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, які зареєстровані за ОСОБА_3 відповідно 9 та 13 листопада 2007 року, що в цілому становить 330 700 грн.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення суду, суд безпідставно не взяв до уваги правову позицію Верховного Суду України у справі №6-1829цс15.
Також суд не дав належної оцінки поясненням державного виконавця Суса О.І., який в судовому засіданні підтвердив, що акт про відсутність майна у боржника від 20.09.2016 року складений ним за місцем фактичного проживання боржника по вул. С.Стрільців в смт. Рожнятів. При цьому, будь-яких заходів по місцю реєстрації боржника по вул. Довгій в с. Сваричів Рожнятівського району державний виконавець не здійснював. На запитання суду, чи можливо виконати рішення суду, виконавець пояснив, що в разі потрапляння автомобіля в систему поліцейського контролю «Рубіж», його одразу затримають та передадуть до органу ДВС, який виніс постанову про арешт цього майна. В такому разі виконати рішення суду буде можливим. Крім того, державний виконавець пояснив, що із запитами до органів митної служби, чи покидав спірний транспортний засіб межі України, він не звертався. Не перевіряв також і реєстри договорів оренди рухомого майна за участі фізичної особи громадянина.
Таким чином, державним виконавцем не здійснено всіх передбачених ст.ст. 36, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» заходів по виявленню та розшуку майна, яке витребувано у відповідача, а суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що виконати рішення суду про передачу майна стягувачу неможливо у зв’язку з небажанням боржника це зробити, тобто через те, що боржник умисно приховує витребуване у нього належне ОСОБА_3 майно, що є винятковою обставиною, яка робить неможливим виконання рішення суду.
Крім того, апелянт зауважує, що в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження не оглядалися. Єдиним документом, на який посилається суд першої інстанції, мотивуючи випадок з невиконання даного рішення суду винятковим, є акт державного виконавця від 20.09.2016 року, складений ним за місцем фактичного проживання боржника ОСОБА_4, що є квартирою в багатоповерховому житловому будинку, де сховати тягач та причіп неможливо.
У зв’язку з наведеним апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення суду відмовити.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладений у ній.
Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, ухвалу суду першої інстанції вважав законною та обґрунтованою.
Представник відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції у засідання апеляційного суду не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Рожнятівського районного суду від 18 липня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, витребувано у ОСОБА_4 автомобіль MAN 18.463FLT, 2001 року випуску, № двигуна D2876LF04, № шacсі WMAH05ZZZlM332559, державний реєстраційний номер AT 4034 AM, та причіп до даного автомобіля ZREMB, 2002 року випуску, № шассі SWZN2630020001680, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, які зареєстровані за ОСОБА_3 відповідно 9 та 13 листопада 2007 року, та зобов’язано ОСОБА_4 передати вказаний автомобіль та причіп власнику ОСОБА_3 (а. с. 5-6).
Боржник ОСОБА_4 рішення суду в добровільному порядку не виконав, тому 12.09.2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/350/360/2016, виданого 18.07.2016 року Рожнятівським районним судом на виконання вищевказаного рішення суду, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №52199336 від 12.09.2016 року (а. с. 7).
19.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою присуджене ОСОБА_3 майно оголошено у розшук у зв’язку з тим, що спірні транспортні засоби не виявлені за місцем проживання боржника (а. с. 8).
Згідно акта державного виконавця від 20.09.2016 року присуджені ОСОБА_3 транспортні засоби у боржника ОСОБА_4 відсутні і місце їх знаходження не відоме (а. с. 9).
Вартість витребуваних у ОСОБА_4 та належних ОСОБА_3 транспортних засобів становить 330 700 грн., що підтверджується довідками консалтингового підприємства «Фінсервіс» №15117 та №15116 від 29.11.2016 року (а. с. 10, 12).
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що виконати рішення суду про передачу стягувачу ОСОБА_3 майна неможливо у зв’язку з не бажанням боржника ОСОБА_4 це зробити, тобто через те, що боржник умисно приховує витребуване у нього належне ОСОБА_3 майно, що є винятковою обставиною, яка робить неможливим виконання рішення суду. Тому, при наявності таких виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим, суд вважав за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду, стягнувши з боржника на користь стягувача вартість витребуваного у боржника належного йому майна.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 14 ЦПК України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 18 цього закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України, відповідно до ч. 2 якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Наведене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення – п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди – п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України), суд першої інстанції фактично змінив рішення суду по суті та самостійно змінив спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому не може залишатися в силі і підлягає до скасування з постановлення нової ухвали. По суті встановленого судом в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Рожнятівського районного суду від 16 червня 2017 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення Рожнятівського районного суду від 18 липня 2016 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Проскурніцький П.І.
ОСОБА_5
