ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2017 р. Справа № 809/949/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,
представника позивача Воришко М.В.,
представників відповідача Данюк І.В., Залевської С.П. Матвіїва Б.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 2 943 963,35 грн.
ВСТАНОВИВ:
30.06.2017 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (далі - відповідач, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат") про стягнення заборгованості в сумі 1 668 831,74 грн.
12.07.2017 від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надійшла заява про збільшення позовних вимог від 06.07.2017 за № 4/09-19-10-03/13. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2017 дану заяву прийнято.
Позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення мотивовані тим, що станом на 03.07.2017 року за відповідачем рахується заборгованість:
- по земельному податку з юридичних осіб в сумі 918 526,01 грн., в тому числі основний платіж 512 379,14 грн., штрафна санкція в сумі 241 787,58 грн. та пеня в сумі 164 359,29 грн.;
- податку на нерухоме майно в сумі 38181,79 грн. (штрафні санкції);
- податку на додану вартість в сумі 1 905 769,81 грн., в тому числі основний платіж 1 887 007,28 грн., штрафна санкція в сумі 550,00 грн. та пеня в сумі 18 212,53 грн.;
- по сплаті частини чистого прибутку в сумі 81 485,74 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просила позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні визнали позовні вимоги.
Розглянувши матеріали адміністративної справи з урахуванням збільшених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд зазначає наступне.
Державне підприємство "Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України" створене відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.05.1993 року № 104. Наказом Міністра оборони України від 30.09.2008 року № 469 вказане підприємство перейменовано на державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків ДП "Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат Міністерства оборони України". ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Л. Ребета, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76014 (а.с. 10-17).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податку та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обовязок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Судом встановлено, що Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подано позивачу податкові декларації з плати за землю за 2016 рік на загальну суму 596 946,59 грн., за 2017 рік на загальну суму 632 763,39 грн.; податкові декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2017 року на суму 877 721,00 грн., за 5 місяць 2017 року на суму 1 220 864,00 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 і 6 місяць 2017 року від 23.06.2017 на суму 18 334,00 грн.; розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 82 500,00 грн.
Вказані податкові зобов`язання платник податків самостійно не сплатив.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункти 54.3.1., 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4. статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесені податкові повідомлення-рішення форми "Ш":
- від 09.06.2017 за № 0010511203, яким визначено суму штрафу у розмір 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 36 955,40 грн. (а.с. 19);
- від 09.06.2017 за № 0010471203, яким визначено суму штрафу у розмір 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 226,39 грн. (а.с.24);
- від 09.06.2017 за № 0010521203, яким ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 241 787,58 грн. (а.с. 42).
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення та корінцях відповідних податкових повідомлень-рішень (а.с. 19, 24, 42).
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що визначені суми штрафу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 279 969,37 грн. є узгодженою.
Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Як встановлено судом, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області нараховано ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 18 212,53 грн. та пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 164 359,29 грн., що підтверджується даними, які містяться в картці платника та довідці про борг за платежами по ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" від 03.07.2017.
На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем надсилалися перша податкова вимога форми "Ю1" від 12.01.2009 року за № 1/108 (зворотній бік а.с.18) та друга податкова вимога форми "Ю2" від 12.02.2009 року за № 2/381 (а.с.18), які отримані ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", що підтверджується підписом уповноваженої особи останнього на корінці вказаних податкових вимог. На час розгляду справи податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 15 215 835,08 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальному розмірі 2 943 963,35 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок визначений статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 2 943 963,35 грн., є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (код ЄДРПОУ 08033772) в дохід бюджету податковий борг в сумі 2 943 963 (два мільйона дев'ятсот сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 35 коп. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 24.07.2017.
