14.06.2017 Єдиний унікальний номер 205/8697/16-ц
Справа 2/205/434/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2017 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Романовій А.О.
за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
21 листопада 2016 року позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.1-2).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 02 січня 2016 року помер її батько – ОСОБА_7, який за життя склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачці та ОСОБА_3.
ОСОБА_3 належним чином прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті натиканого В.Ф., але позивачка у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки має тривалі проблеми зі здоров’ям, з 2015 року є інвалідом ІІІ групи, також, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із хворою матір’ю, яка потребує постійного догляду.
На підставі викладеного позивачка просить суд, визначити їй додатковий строк у три місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого 02.01.2016 року.
Позивачка в судове засідання не з’явилась. Її представники діючі за довіреністю – ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка та її представник за договором адвокат – ОСОБА_4 в судовому засіданні проти вимог позову заперечували. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа – ДДДНК в особі свого представника до суду не з’явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. До суду надіслала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі відповідно до діючого законодавства (а.с.90).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні. Повний текст виготовлений 16 червня 2017 року.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Підставою звернення позивача із позовом до суду є захист його особистих прав та майнових інтересів, пов’язаних із правом спадкування, у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Суд з’ясувавши обставини спору, дослідивши їх наданими доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 січня 2016 року помер ОСОБА_7 (а.с.14), який за життя склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.13).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст.. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Як вбачається із матеріалів спадкової справи №525/2016 відкритої після смерті ОСОБА_7 (а.с.63-70), ОСОБА_3 належним чином прийняла спадщину, звернувшись із відповідною заявою до державного нотаріуса. В свою чергу, ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 09.11.2016 року, але отримала відмову нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті батька, у зв'язку із пропуском нею встановленого строку для прийняття спадщини (а.с.69).
Відповідно до ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Також встановлено, що починаючи з 11.06.1998 року позивачка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що свідчить про те, що на момент смерті свого батька не проживала разом із ним (а.с.8,75).
Крім того, разом із позивачкою проживає її мати – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу та потребує постійного догляду та піклування. Згідно довідки №375 від 01.03.2017 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в управління соціального захисту Криничанської РДА та отримувала соціальну допомогу, яку призначено з 01.10.2015 року по 30.04.2017 року, за догляд за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_8 (а.с.17,74).
Згідно довідки Дніпровської МСЕК №1 ОСОБА_5 з 21.12.2015 року є інвалідом ІІІ групи загального захворювання (а.с.16,76). В період з 10.02.2016 року по 22.02.2016 року, 23.02.2016 року по 28.02.2016 року, з 02.09.2016 року по 12.09.2016 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ «Криничанська центральна районна лікарня» ДОР (а.с.18-19,20,21).
У відповідності до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заяву до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином суд, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, з позиції належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності надані позивачем у підтвердження викладених доводів докази, приходить до висновку щодо доведеності поважності причин, за яких позивачка дійсно пропустила строк для прийняття спадщини, тому вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого 02.01.2016 року, строком рівний трьом календарним місяцям з часу набрання рішенням законної сили.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд приходить висновку про необхідність стягнути із відповідача на користь позивачки судові витрати в сумі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1269, 1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, ч.1 ст.61, 88, 197, 209, 212, 213-215, 218, 222 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_6 державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, – задовольнити.
Надати ОСОБА_5 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого 02 січня 2016 року, тривалістю у три місяці, з часу набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 551 грн.21 коп. (п’ятсот п’ятдесят одна грн.21 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.С. Шавула
