ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15 червня 2017 року
Справа № 921/265/17-г/17
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, м.Монастириська Монастириського району Тернопільської області, в інтересах держави в особі Монастириської міської ради, м.Монастириська Монастириського району Тернопільської області
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз", м.Київ
про внесення змін в договір оренди земельної ділянки
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1,головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність б/н від 13.06.2017; ОСОБА_2, заступник міського голови, довіреність № 365/03-06 від 03.05.2017;
відповідача: не з’явився
прокурора: Осядач Н.А., прокурор відділу облпрокуратури, посвідчення № 013509 від 03.12.2012
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін, прокурору роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.
Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, м.Монастириська Монастириського району Тернопільської області, звернувся 14.04.2017 (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому конверті) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Монастириської міської ради, м.Монастириська Монастириського району Тернопільської області, до публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз”, м.Київ, про внесення змін в договір оренди земельної ділянки, укладений 29.04.2009 між Монастириською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (ПАТ "Концерн Галнафтогаз") та зареєстрований у Монастириському міському відділі Тернопільської регіональної філії Центр державного земельного кадастру за №040965300063 від 21.07.2009 в частині встановлення розміру орендної плати, в запропонованій редакції, посилаючись на зміну нормативно - грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013 (з урахуванням рішення № 213 від 13.07.2016 «Про внесення змін до рішення сесії Монастириської міської ради № 610 від 27.06.2013 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району»).
Позов обґрунтовується наступними документами: копією договору оренди земельної ділянки №954 від 29.04.2009; копіями рішень Монастириської міської ради Тернопільської області №496 від 24.06.2008; №610 від 27.06.2013; № 213 від 13.07.2016; копією акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.06.2008; копією розрахунку розміру орендної плати на земельну ділянку станом на 03.04.2009; копією акта прийому – передачі земельної ділянки від 21.07.2009; копіями витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №875 від 03.04.2009 та без номеру від 28.03.2017; копіями листів-пропозицій за №636 від 22.06.2015 та №171/07-02 від 07.02.2017, іншими документами.
Ухвалою суду від 21.04.2017 порушено провадження у справі, витребувано від прокурора, сторін додаткові документи, необхідні для розгляду спору; судове засідання призначено на 04.05.2017 з подальшим відкладенням на 23.05.2017 та 15.06.2017 з підстав неявки в судові засідання представника відповідача, необхідності витребування додаткових доказів.
Прокурор в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повній мірі, посилаючись на долучені до справи письмові докази.
Позивач згідно поданих письмових пояснень №3678/07-02 від 03.05.2017 та долучених до справи документальних доказів, просив суд позов, заявлений в інтересах органу місцевого самоврядування задовольнити. Поряд з цим зазначив, що рішення Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району" було оприлюднено 04.07.2013 шляхом розміщення його тексту на дошці оголошень ради, а рішення №213 від 13.07.2016 "Про внесення змін до рішення сесії Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району" опубліковано у друкованому засобі масової інформації "Вісті Придністров'я" №32 (7164) від 19.08.2016 та повторно означені рішення опубліковано в місцевій газеті "Вісті Придністров'я" №18 (7201) від 12.05.2017. У зв’язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в орендному користуванні відповідача, позивач двічі (22.06.2015 та 07.02.2017), звертався до орендаря з пропозицією про внесення змін до чинного договору оренди землі. Крім того, в процесі розгляду судом даного спору Монастириська міська рада звернулася до Товариства з листом № 388/07-02 від 12.05.2017 (отримано відповідачем 17.05.2017), до якого долучила проект додаткової угоди до договору оренди землі про внесення змін в пункти 2.2. та 4.1 договору з проханням внести зміни до договору та здійснити їх державну реєстрацію у встановленому порядку. Однак, товариством дані звернення залишені без розгляду та задоволення.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у відповідності до ст.64 ГПК України шляхом направлення на його адресу (м.Київ, Подільський район, вул.Набережно-Хрещатицька, 15-17/18), вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ОСОБА_3 №1002497988 від 21.04.2017) процесуальних документів. Водночас, у поданому відзиві на позов від 06.06.2017 (вх. № 12421 від 12.06.2017) відповідач позов не визнав, зазначивши:
- про порушення прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не надано останнім підтвердження підстав для представництва інтересів позивача у суді;
- положення Податкового кодексу України не мають зворотної дії в часі, відтак не поширюються на правовідносини, пов’язані з орендою землі, що виникли до набрання Кодексом чинності;
- спираючись на норми статті 654 ЦК України відповідач вважає, що внесенню змін у договір оренди землі мали передувати дії з боку Монастириської міської ради у вигляді прийняття відповідного рішення на підтвердження волевиявлення орендодавця щодо внесення таких змін. При цьому посилався також на норми ст. 13 Конституції України, ст. 124 ЗК України, ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, думку прокурора, господарським судом встановлено наступне.
29.04.2009 між Монастириською міською радою Тернопільської області, як Орендодавцем, та відритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (змінено повне найменування на публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз"), як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі – договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення №496 від 24.06.2008 "Про переукладення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будівель автозаправної станції по вул.Шевченка, 9"а" в м.Монастириська з ВАТ "Концерн Галнафтогаз" передав, а Орендар прийняв по акту прийому-передачі у платне строкове (на 25 років) користування земельну ділянку, площею 0,4400га за кадастровим №6124210100:02:001:0134, розташовану за адресою: вул.Шевченка, 9а, м.Монастириська, Тернопільська область, для обслуговування автозаправної станції, зі сплатою щомісячно орендної плати за користування землею у визначених умовами договору порядку, строки та розмірі (п.п.1.1, 2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 3.1, 5.1, 6.2 договору).
Так, в п.п.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 даного договору сторонами узгоджено розмір та порядок сплати орендної плати. Зокрема, встановлено обов’язок орендаря сплачувати щорічно орендну плату в загальній сумі 39167,04грн (без ПДВ), що становить 12% від 326392грн (Розрахунок щомісячного платежу та є невід'ємною частиною договору), тобто від нормативної грошової оцінки землі, визначеної станом на 03.04.2009 згідно ОСОБА_3 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №875 та перераховувати плату на банківський рахунок Орендодавця у строк до 30 числа кожного місяця, наступного за звітним, рівними частинами у розмірі 3263,92грн. При цьому, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Також, у п.4.4 договору сторонами передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік, а також у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, встановлених законом.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку (п.12.1 договору).
Відповідно до п.14.1 договір набрав чинності 21.07.2009, тобто з моменту його державної реєстрації у Монастириському міському відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис під №040965300063.
Даний договір посвідчено 29.04.2009 державним нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №954.
21.07.2009 земельну ділянку за ОСОБА_2 прийому-передачі передано в користування Орендарю.
В подальшому, 27 червня 2013 року Монастириською міською радою Тернопільської області прийнято рішення за №610 від 27.06.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району", згідно з яким вирішено:
-затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району площею 1060га;
-використовувати нормативну грошову оцінку земель міста Монастириська, зокрема, при визначенні орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до п.п.3, 4 дане рішення вступає в дію у відповідності до ст.271 Податкового кодексу України та підлягає оприлюдненню на дошці оголошень міської ради та в засобах масової інформації.
Матеріали справи не містять доказів виконання п.4 рішення №610 від 27.06.2013, тобто в частині оприлюднення його тексту на дошці оголошень міської ради та в друкованих засобах масової інформації і такі сторонами та прокурором не надано.
Окрім того, в 2016 році Монастириською міською радою 13 липня прийнято рішення №213 "Про внесення змін до рішення сесії Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району" згідно з яким внесено зміни до п.п.4, 5 рішення №610 від 27.06.2013, виклавши їх в наступній редакції: "середня (базова) вартість 1кв.м. земель м.Монастириська – 63,08грн./кв.м." (п.5); "Звернутися до Монастириського відділення Бучацької ОДПІ з пропозицією здійснювати контроль за внесенням змін у податкові декларації власниками та користувачами земельних ділянок на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, виданих відділом Держгеокадастру у Монастириському районі і здійснювати контроль за повнотою та своєчасністю сплати плати за землю" (п.4).
Матеріалами справи підтверджено, що дане рішення Монастириської міської ради було оприлюднено у друкованому періодичному виданні – у випуску №32 (7164) від 19.08.2016 газети "Вісті Придністров'я". Встановлено, що зазначені рішення ради були опубліковані в газеті "Вісті Придністров'я" від 12.05.2017 (копія публікації знаходиться в матеріалах справи та долучена позивачем 15.06.2017).
Зміни до договору оренди землі , укладеного між сторонами, прокурор просить внести на підставі вказаних вище рішень Монастириської міської ради.
За змістом п.271.2. Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
ОСОБА_3 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення без номеру від 28.03.2017, наданого Відділом Держземагенства у Монастириському районі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в оренді відповідача, площею 4400м2, становить 1434356,00грн.
Таким чином, за твердженням прокурора, котре підтримано позивачем у справі, розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі складає 172122,72грн (12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
Як свідчать матеріали справи Монастириська міська рада, керуючись ст.188 ГК України зверталася до відповідача з листами №636 від 22.06.2015, №171/07-02 від 07.02.2017, в яких повідомляла про необхідність внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009 в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та, відповідно, розміру орендної плати. Будь-яких додатків дані листи не містять, тобто проекту додаткової угоди щодо внесення змін у договір оренди землі надіслано на адресу відповідача не було. Окрім того, лист від 07.02.2017 надіслано позивачем на невірну адресу - у м. Львів за поштовими індексами 79854 та 79006, позаяк як вбачається з даних Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ОСОБА_3 №1002385606 від 27.03.2017, №1002497988 від 21.04.2017) відповідач з 30.12.2016 року зареєстрований у м. Київ.
Між тим, в процесі розгляду даного спору позивач звернувся до відповідача з листом № 388/07-02 від 12.05.2017, до якого долучив проект додаткової угоди до договору оренди землі про внесення змін в пункти 2.2. та 4.1 договору з проханням внести зміни до договору та здійснити їх державну реєстрацію у встановленому порядку. Дані звернення ради залишені ПАТ "Концерн Галичина" без реагування.
На переконання заступника прокурора та міської ради сторонам в досудовому порядку досягти згоди щодо внесення змін до умов договору оренди землі не вдалося, тому з метою приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства, зважаючи на зміну розміру орендної плати, враховуючи встановлення нової нормативної грошової оцінки землі (адже у разі не укладення договору про внесення змін порушуються інтереси держави в особі органу місцевого самоврядування у вигляді недоотримання коштів до місцевого бюджету), заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, попередньо виконавши вимоги ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (лист №44-128вих-17 від 09.03.2017), звернувся із позовом в інтересах держави в особі міської ради, відповідно до якого просить постановити рішення, яким внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 29.04.2009 в частині розміру орендної плати відповідно до затвердженої нової нормативної грошової оцінки землі, виклавши пункти 2.2, 4.1 в таких редакціях: "п.2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1434356грн. п.4.1. Орендна плата за користування об’єктом встановлена у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 172122,72грн без ПДВ в рік та вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами у розмірі 14343,56грн без ПДВ на банківський рахунок в місцевий бюджет м.Монастириська, п/р №332118127003764, МФО 838012, код призначення 13050200".
Оцінивши зібрані та додатково подані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.
Предметом спору у даній справі є правовідносини, що виникли між сторонами на підставі правочину щодо користування земельною ділянкою, тобто є земельними правовідносинами. Відтак, спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
У відповідності до ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Земельні відносини, відповідно до ст.3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 96 Земельного кодексу України встановлений обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
ОСОБА_3 зі ст. 1 Закону України "Про плату на землю" (в редакції, чинній станом на дату укладення договору) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 18 Закону України "Про плату на землю" (в редакції, чинній станом на день укладення договору) встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди. Розмір цієї плати не може бути меншим від розміру податку за земельну ділянку, що орендується, а при оренді земель сільськогосподарського призначення не може перевищувати цього податку.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 регулюється виключно Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п. 288.1.-288.5 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
ОСОБА_3 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
У відповідності до ч.5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка використовується, зокрема, при визначенні розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації грошової оцінки земель.
ОСОБА_3 витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 28.03.2017 без номеру, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, площею 4400 кв.м, що знаходиться у користуванні публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" за договором становить 1434356 грн.
Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.08.2013, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5009/3430/12).
Приписами ст. 23 вказаного Закону встановлено, що технічна документація з грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Як встановлено судом, 27 червня 2013 року Монастириською міською радою прийнято рішення за №610 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району", згідно з яким, враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, рекомендації постійної комісії міської ради з питань сільського господарства, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись ст. 12 ЗК України, ст. 271 ПК України, ст.ст. 3,23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району площею 1060га та вирішено використовувати нормативну грошову оцінку земель міста Монастириська, зокрема, при визначенні орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, а відтак, в разі чинності рішення Монастириської міської ради від 27.06.2013 №610 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради Монастириського району" воно слугує підставою для внесення змін у відповідний договір оренди земельної ділянки.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Аналогічні положення містяться в ст. 651 ЦК України та п. 12.1 укладеного договору оренди від 29.04.2009.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.12.2014 у справі № 21-274а14.
У п.4.4 договору сторони дійшли згоди про те, що розмір орендної плати може переглядатися один раз в рік, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Отже, у разі встановлення підстави для зміни розміру орендної плати у договорі, позивач вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність із зміненою грошовою оцінкою земельної ділянки.
Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст.632 передбачає застосування у встановлених випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Суд зазначає, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати у разі законодавчої зміни її граничного розміру.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Суд також враховує, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку чи не набрання ним законної сили у визначений законом порядку (пункт 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).
Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Водночас, статтею 57 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, відносяться до регуляторних органів. Регуляторним актом визнається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Ним визнається також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який спрямований на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ, нормативно-правовим актом.
Виходячи з зазначеного, суд вважає, що рішення Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Монастириська та яким обґрунтовано позовні вимоги, за своєю правовою природою є актом, спрямованим на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та суб'єктом господарювання. Вказаним актом змінені норми права, він розрахований на неодноразове застосування і стосується невизначеного кола осіб, які є, зокрема, платниками орендної плати, тому рішення Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013, є регуляторним актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що згідно частини 12 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти у формі рішень, то відповідно Монастириська міська рада при прийнятті як рішення "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради" № 610 від 27.06.2013 так і рішення "Про внесення змін до рішення сесії Монастириської міської ради № 610 від 27.06.2013 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Монастириська на території Монастириської міської ради" № 213 від 13.07.2016 мала керуватись положеннями зазначеного Закону.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Зокрема, ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках, тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Крім того, положеннями статті 14 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" прямо передбачено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет.
Листом від 27.09.2012 №3781 Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, «Про надання роз'яснень положень законодавства про державну регуляторну політику» роз’яснено, що в частині питання щодо розміщення регуляторних актів органів або посадових осіб місцевого самоврядування на дошці оголошень чи на офіційній сторінці в мережі Інтернет без доведення факту нерозповсюдження друкованих засобів масової інформації в межах адміністративно-територіальної одиниці, як зазначалось вище, існує лише один законодавчо визначений порядок оприлюднення регуляторних актів - виключно у місцевих або у разі їх відсутності, інших друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами.
Тобто, на законодавчому рівні закріплена чітка процедура розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів, зокрема й обов'язок оприлюднювати відповідні регуляторні акти для можливості набрання ними чинності та подальшого застосування виключно в порядку та у спосіб, визначений законодавством.
Наведеним спростовуються доводи прокурора та позивача щодо належного доведення змісту прийнятого міською радою рішення № 610 від 27.06.2013, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку земель, до певної категорії населення саме шляхом розміщення тексту рішення на дошці оголошень ради, що, на думку позивача є достатнім. Також не може вважатися дотриманням порядку доведення до відома населення такого рішення і обставина здійснення публікації рішення органу місцевого самоврядування за № 213 від 13.07.2016, в друкованому засобі масової інформації – газеті «Вісті Придніпров’я» за 19.08.2016 року № 32 (7164), яким внесено зміни до п. 4-5 рішення Монастириської селищної ради № 610 від 27.06.2013, оскільки дане рішення (№213) не містило відомостей щодо яких земель буде застосовуватися нова грошова оцінка, їх кількість, у яких правовідносинах тощо, тобто не містило повної інформації щодо затвердженої міською радою нормативного грошової оцінки землі.
ОСОБА_3 п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя" звернуто увагу судів на те, що згідно з ч. 2 cт. 57 Конституції є нечинними, а отже, не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, які не доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Це означає, що судове рішення не може ґрунтуватися на не оприлюднених нормативно-правових актах такого змісту.
З сукупного аналізу встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки рішення Монастириської міської ради №610 від 27.06.2013 не було оприлюднено у визначений законом спосіб, тому відсутні підстави вважати це рішення чинним та обов’язковим до виконання, відповідно воно як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.
На момент звернення прокурора до господарського суду з позовом – 14.04.2017 дане рішення не було чинним, оскільки опубліковано в ЗМІ лише 12.05.2017 року.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
ОСОБА_3 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Направлення відповідачу будь-яких персональних повідомлень про прийняті рішення Монастириською міською радою, які стосуються необмеженого кола осіб, не є оприлюдненням таких рішень у встановленому законом порядку, оскільки це не замінює собою публікацію у ЗМІ.
Суд також звертає увагу, що Монастириська міська рада не зверталася до відповідача з проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін до договору оренди землі від 29.04.2009 (листи-звернення №636 від 22.06.2015, №171/07-02 від 07.02.2017), а лише такий проект надіслала після порушення судом даної справи.
Враховуючи відсутність у справі належних і допустимих доказів оприлюднення у засобах масової інформації рішення Монастириської міської ради від 27.06.2013 №610 з урахуванням внесених змін рішенням №213 від 13.07.2016 станом на день подання позову та в розумінні вимог ст. 57 Конституції України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", суд доходить висновку про неможливість застосування таких рішень до правовідносин сторін для внесення змін договору оренди землі, тому в позові слід відмовити.
Щодо наявності повноважень прокурора на звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.
ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 13 Конституції України).
Статтями 142-144 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів управління місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Відповідно до п. «в» ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
ОСОБА_3 зі ст. 84 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Частина 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, в тому числі, належить право комунальної власності на землю.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Враховуючи викладене, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Монастириська міська рада.
Інтерес держави полягає у додержанні громадянами, юридичними особами незалежно від форм власності, державними органами та органами місцевого самоврядування встановленого нею порядку використання землі та вимог земельного законодавства.
Таким чином, прокурором належним чином обґрунтовано підстави для здійснення представництва інтересів держави у даній справі.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
В судовому засіданні 15.06.2017 оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст.85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про оцінку земель", Податковим кодексом України, Земельним кодексом України, ст.ст. 11, 16, 21, 651, 652 ЦК України, ст.ст.188, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 29, 32, 33-34, 43, 44, 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Повне рішення складено 15.06.2017.
Суддя Н.О. Андрусик
