ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2017 року
Справа № 910/8144/15-г
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ,
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017
зі справи № 910/8144/15-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (далі - Товариство), м. Київ,
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
Товариства - Коляди М.О., Шаповалової К.В.,
Відділення - Портянка О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 05.12.2014 № 121/02-р/к "Про визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2016 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) зупинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У касаційній скарзі Відділення просить Вищий господарський суд України оскаржувану ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм процесуального права, а справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників Товариства та Відділення, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2009 зі справи "Термобетон" проти України" (заява № 22538/04), оголосив скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості провадження прийнятною та постановив, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції і держава-відповідач має сплатити компанії-заявнику відшкодування моральної шкоди. При цьому Суд дійшов висновку щодо наявності необґрунтованої затримки у справі заявника з огляду на те, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника, тоді як у даній справі за низку затримок (зокрема, направлення справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції, затримки, спричинені зміною питань, поставлених експертам, а також тривалим періодом процедурної бездіяльності) має відповідати Уряд.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до пункту 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно з пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини другої, частин четвертої та п'ятої статті 79 ГПК України Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи; про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала; ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Отже, вказаною нормою ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
Згідно з приписами статті 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу; ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.
Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у статті 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.
Проте мотивувальна частина ухвали Київського апеляційного господарського суду не містить обґрунтованих мотивів її винесення, в ній зазначено лише про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.
Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком, а правом суду при реалізації якого суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.
Проте ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, яке й зумовило зупинення провадження у даній справі.
Згідно з частиною другою статті 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Частиною першою статті 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, касаційна скарга Відділення підлягає задоволенню, оскільки оскаржувану ухвалу апеляційного суду винесено з порушенням та неправильним застосуванням положень пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування відповідного судового рішення з передачею справи на розгляд апеляційного суду.
Керуючись статтями 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 про зупинення провадження у справі № 910/8144/15-г скасувати.
Справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Б.Львов
Суддя В.Палій
Суддя В.Селіваненко
