Справа № 263/1221/17
Провадження № 2/263/821/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
13 червня 2017 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого - судді Кияна Д.В.,
при секретарі - Коростовцевій Я.В.,
за участю сторін цивільного провадження:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до відповідачів, в якому вказала, що ОСОБА_6, який помер 02.07.2016р., доводився їй рідним братом. Після смерті брата відкрилася спадщина на нерухоме майно - однокімнатну квартиру загальною площею 29,2 кв.м., за адресою: проспект Миру (колишня назва проспект Леніна), 74АДРЕСА_1. Згодом позивачеві надійшов лист від нотаріальної контори, датований 17.01.2017р., в якому було зазначено, що позивач є спадкоємцем за заповітом. Позивач не знала про наявність заповіту та одразу звернулася до нотаріуса з метою прийняття спадщини, але виявилося, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Просила суд визнати строк для прийняття спадщини пропущеним з поважних причин та надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 протягом трьох місяців.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.
Позивач пояснив у судовому засіданні, що стосунки з померлим братом були добрі, оскільки останній жив сам, допомагала йому, купуючи ліки та їжу, із своїми синами не спілкувався, про заповіт нічого не знала, тому не зверталась до нотаріальної контори, оскільки вважала, що спадкоємцями є його діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, за участю його представника ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала з тієї підстави, що незнання про наявність заповіту не є поважною підставою для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про обґрунтованість позову та задоволення його в повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 був власником однокімнатної квартири загальною площею 29,2 кв.м. за адресою: проспект Миру (колишня назва проспект Леніна), 74, кв. 43 м. Маріуполь - відповідно до договору купівлі-продажу від 14.09.2011р за 1720 (а.с.53).
Відповідно до свідоцтва про смерть від 04.07.2016р. серія І-НО № 949346 ОСОБА_6 помер 02.07.2016р. (а.с.23)
28.09.2016р. Першою маріупольською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу на підставі заяви сина спадкодавця ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини (а.с.29)
04.10.2016р. до нотаріальної контори звернувся другий спадкоємець за законом, син спадкодавця ОСОБА_5, подавши заяву про прийняття спадщини (а.с.34)
За даними спадкового реєстру нотаріусом першої державної нотаріальної контори було виявлено заповіт від 26.12.2007 р. за реєстром №9-2059, відповідно до якого спадкоємцем, призначеним у заповіті, є ОСОБА_3 (а.с.88-90).
Протягом шестимісячного строку спадкоємець, вказаний у заповіті, до нотаріальної контори не зверталась, зі спадкодавцем однією сімєю не проживала, що підтверджують відомості, надані житловою організацією за місцем проживання спадкодавця згідно з довідкою № 2940 від 17.08.2016р (а.с.37).
На адресу ОСОБА_3 був направлений лист від 17.01.2017р. за №64/02-14, в якому було розяснено, що вона вважається спадкоємцем, що спадщину не прийняла у строк, визначений законодавством. (а.с.41).
Згідно письмових пояснень нотаріуса ОСОБА_7, відомості про адресу ОСОБА_3 надав ОСОБА_5, за рахунок якого були сплачені поштові витрати. (а.с.88-90)
19.01.2017р. ОСОБА_3 звернулась до нотаріальної контори і повідомила письмово про те, що бажає звернутися до суду для вирішення питання про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. (а.с.41). В звязку з чим нотаріальною конторою відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно дост. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно дост. 1235 ч.ч. 1-3 ЦК Українизаповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Відповідно дост. 1270 ч. 1 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно дост. 1272 ч. 3 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З викладеного суд дійшов до висновку, що позивач по справі є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер 02.07.2016р. ОСОБА_6 висловив свою волю з приводу долі свого майна, а саме заповів його позивачеві, що відрізняється від спадкування за законом. Характер дій позивача після отримання 18.01.2017р. даних про наявність заповіту на неї на спадкове майно переконливо свідчать про те, що позивач дійсно не знала про існування заповіту, пропустила строк з поважної причини, від моменту смерті ОСОБА_6 до звернення в нотаріальну контору пройшов незначний строк, позивач пропустила його всього на 15 днів, після повідомлення про заповіт на наступний день звернулась до нотаріальної контори з заявою, тому суд дійшов до висновку про можливість продовження строку позивачеві для прийняття спадщини за заповітом, оскільки заповіт є волею спадкодавця та він напевне мав підстави для прийняття такого рішення.
Суд не приймає доводи представника відповідача про те, що незнання про наявність заповіту не може розцінюватись як поважна причина пропуску строків для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» ( далі закон №3425-XII) Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обовязково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.
Статтею 63 закону №3425-XII передбачено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення
нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобовязана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Згідно із п. 1.2 глави 10 закону №3425-XII при зверненні спадкоємця у звязку з відкриттям спадщини нотаріус зясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до п.2 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009р. провадження по спадковій справі складається з кількох важливих етапів, один із яких - повідомлення спадкоємцям та іншим заінтересованим особам про відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що нотаріусу Першої маріупольської державної нотаріальної контори було відомо про наявність заповіту та стало відомо про це спадкоємцю за законом ОСОБА_5 до закінчення шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини. Про наявність заповіту ОСОБА_3 було повідомлено листом нотаріуса за рахунок ОСОБА_5 лише після закінчення установленого законом строку для прийняття спадщини. Суд вбачає в діях учасників спадкового провадження заінтересованість в інформуванні спадкоємця про наявність заповіту із запізненням з метою усунення від прийняття спадщини та вважає це поважною причиною пропуску позивачем строків для прийняття спадщини.
Пояснення нотаріуса про його право, а не обовязок інформувати спадкоємців про відкриття спадщини та їх виклику суд вважає суперечливими та не приймає до уваги.
Суду надані достатні докази поважності причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини, а тому позивачу потрібно визначити додатковий строк для подання такої заяви, наслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного,ст.ст.1233,1235,1270,1272 ЦК Україникеруючись ст. ст.10,11,60,88,212-215,294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 02.07.2016р.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в розмірі по 320,00 грн з кожного.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя, Донецької області.
Суддя Д.В. Киян
