ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Перекупка І.Г.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
іменем України
"06" червня 2017 р. Справа № 295/188/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "20" квітня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії ,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2017 р. ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком; зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії з 01.04.2015 р.; стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 653,06 грн. судового збору разом з комісією.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 20.04.2017 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії, відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі зазначено, зокрема, що Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях висловлював правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, в тому числі щодо матеріального та соціального забезпечення у вигляді призначення та отримання пенсій та/або щомісячного довічного грошового забезпечення суддів у відставці, які викладені ним у наведених в скарзі рішеннях.
Відповідачем до суду на апеляційну скаргу подані письмові заперечення в яких зазначено, що апеляційна скарга в цілому є безпідставною та необгрунтованою, а крім того в частині визначеного позивачем періоду, з 01.04.2015 року по 04.07.2016 рік, вимоги заявлені поза межами 6-ти місячного строку звернення до суду.
Відповідно до ст.197 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює на посаді судді апеляційного суду Київської області.
З 26.03.2010р. перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ОСОБА_4 №1058-1У)..
З 01.04.2015 р. відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_3, а з 01.06.2015 року пенсія - не поновлювалася..
Не погоджуючись з діями відповідача, 11.07.2016р., 26.09.2016р. та 14.11.2016р. позивачка зверталася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявами про відновлення виплати призначеної пенсії за віком. Однак, листами №№235/Г-8 від 28.07.2016 року, 372/Г-8 від 06.10.2016 року, 439/Г-88 від 28.11.2016 року їй було відмовлено у відновленні виплати пенсії (а.с.29-34).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволені позову, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-УШ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України"; "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються відповідно до вищезазначених законів.
ОСОБА_4 №213-УШ не скасовано, його положення не визнано неконституційним, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ОСОБА_4 №2453-У1).
Таким чином, з 01 червня 2015 року позивачу, як особі, якій пенсія (довічне грошове утримання) призначається, відповідно до Закону №2453-У1, втратила право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, то з цієї дати, а не з 01.04.2015 року, їй повинна була б бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону №1058-1У.
Отже, з 01.06.2015р. посада, на якій працює позивач, не передбачає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку з чим, передбачені статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону відпали і з 01.06.2015 р. по 31.12.2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії були відсутні.
Однак, враховуючи строки позовної давності, позовні вимоги в частині відновлення та виплати пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом 06 січня 2017 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пенсія позивача є періодичною виплатою, яка отримується кожного місяця, а тому про порушення своїх прав щодо недоплати, позивач повинен був дізнатись під час її отримання ще в червні 2015 року.
До того ж, судом встановлено, що ОСОБА_3 не зверталася до суду із клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за вищевказаний період.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом про виплату пенсії з 01.04.2015.
Таким чином, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відновлення виплати пенсії, починаючи з 01.06.2015 по 31.12.2015 підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Що ж до 2016 року, то відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24.12.2015 року №911, який набрав чинності з 01.01.2016 року, ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у новій редакції, зокрема передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Таким чином, законодавець з 01.01.2016 по 31.12.2016 тимчасово обмежив виплату пенсії особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів".
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме, серед іншого, перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Таким чином, Відповідачем на законних підставах не поновлювалась пенсія в період з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року, а з 20 грудня 2016 року відповідач був зобов'язаний відновити виплату пенсії позивачу.
Разом з тим, абзац другий частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Законів №213-VIII від 02.03.2015р., № 911-VIII від 24.12.2015р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016р.) передбачає, що тимчасово, по 31.12.2017 р.: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Тому, таке відновлення пенсії повинно було відбутися лише по 31 грудня 2016 року.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не мав права на отримання пенсії, в межах строку позовної давності у 2016 році, тобто до 20 грудня 2016 року, і таке право не виникло у позивача і в період з 01.01.2017 р.. Можливість отримання позивачем пенсії до січня 2017 року не свідчить про протиправність дій відповідача в її непоновленні з 01.01.2017 р..
Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "20" квітня 2017 р. скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов ОСОБА_3 за період з 01.06.2015 по 31.12.2015 року залишити без розгляду.
В частині періоду з 20.12.2016 року по 31.12.2016 року позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не поновлення та невиплати ОСОБА_3 пенсії за віком з 20.12.2016 р..
Зобов'язати Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з 20.12.2016 р. по 31.12.2016 року.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 за період з 01.04.2015 року по 30.05.2015 року, з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року та з 01.01.2017 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,03048
3- відповідачу/відповідачам: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Перемоги, 55,м.Житомир,10003
- ,
