УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2017 р.
Справа № 591/678/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 21.04.2017р. по справі № 591/678/17
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Зарчічного районного суду м. Суми від 21.04.2016р. задоволено позов ОСОБА_1
Визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці ОСОБА_1, яка викладена у листі № 505/л від 05.12.2016р.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 04.10.2016р.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно ст.ст. 133-134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" матеріальна допомога на оздоровлення не входить до суддівської винагороди, а також позивач не звертався до пенсійного органу із заявою про включення зазначеної суми для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Судом встановлено, що згідно постанови Верховної Ради України № 1600-VІІІ від 22.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звільнений з посади судді господарського суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а. с. 9-10).
Заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить: оклад - 14500,00 грн., надбавка за вислугу років 27 рік - 8700 грн., матеріальна допомога - 1208,00 грн., всього 24408,00 грн. , що вбачається з довідки Господарського суду Сумської області від 03.10.2016р. , виданої ОСОБА_1 судді у відставці. (а.с.11).
04.10.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення довічного грошового утримання , до якої надав довідку про заробітну плату, з зазначенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідачем з 04.10.2016р. призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання, без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, про що свідчить письмове повідомлення відповідача від 05.12. 2016 року за вих. № 505/л (а.с. 12).
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з неправомірності дії відповідача, та наявності у позивача права на виплату щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.
Згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції, що діяла на час припинення ОСОБА_1 суддівських повноважень, розмір щомісячного довічного утримання становив 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2 %.
Відповідно до ст.ст. 133-134 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати" матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.
Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.
Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід.
Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).
Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів", яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
З вищезазначених обставин посилання пенсійного органу що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до пенсійної винагороди є необґрунтованими .
Доводи апеляційної скарги щодо не звернення позивача з відповідною заявою встановленої форми про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання до пенсійного органу, та не прийняття в зв'язку з цим рішення про відмову пенсійного органу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивач звертався з заявою про призначення щомісячної довічного грошового утримання, до якої надав необхідний пакет документів, зокрема і відомості щодо отримання ним матеріальної допомоги на оздоровлення.
Пенсійним органом за наслідками такого первісного звернення позивача призначено щомісячне довічне грошове утримання, проте без врахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення та без наявності правових підстав відмови в зарахуванні такої суми, отже не звернення позивача в подальшому із заявою про проведення перерахунку довічного утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення не спростовує протиправність дій при пенсійного органу при його призначенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач , відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судоустрій та статус суддів", "Про пенсійне забезпечення".
Обов 'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України і розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідач , як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 21.04.2017р. по справі № 591/678/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Русанова В.Б.
Судді
Бартош Н.С. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2017 р.
