ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2017 року
Львів
№ 876/3559/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Матковська З.М.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю:
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварко Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 813/4341/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварко Україна»до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3, Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
09.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварко Україна» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3, Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати: акт перевірки ТзОВ «Сварко Україна» на предмет дотримання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №13011021531 (без дати), та припис про усунення порушень №13/01/102/1531-1066 від 02.09.2016р., складені головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_4; постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №13011031531-0309 від 26.09.2016р., винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_5.
В обгрунтування позовних вимог ТзОВ «Сварко Україна» покликалось на те, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області були перевищенні їх повноваження при проведенні планової перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на ТзОВ «Сварко Україна» в період з 29.08.2016 року по 02.09.2016 року. Позивач вважав, що незаконність дій посадових осіб Головного управління Держпраці у Львівській області полягають у самому факті проведення планової перевірки, а також у винесенні за результатами цієї перевірки акту, припису та постанови. Зокрема, Законом, що регулює в Україні відносини пов’язані зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є ОСОБА_6 України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V. ОСОБА_6 встановлює порядок проведення заходів державного нагляду, зокрема, перевірок, обсяг прав та повноважень органу державного нагляду і господарюючого суб’єкта, відповідальність посадових осіб та інші правила при здійсненні державою функцій нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Проте, як зазначає позивач, цей ОСОБА_6 не поширює свою дію на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а відтак, в посадових осіб Головного управління Держпраці у Львівській області не було підстав проводити перевірку, оскільки наглядова (контрольна) діяльність в частині додержання законодавства про працю має бути визначена виключно Законом. Позивач також стверджує, що наглядова (контрольна) діяльність органів та посадових осіб в частині додержання законодавства про працю, як функція Держпраці, не є врегульованою не тільки цим, але жодним іншим Законом України. Позивач зазначає, що при складанні акту, припису та постанови Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3 та Перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_5 грубо порушили право підприємства на невтручання держави в господарську діяльність товариства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального права, ТзОВ «Сварко Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою задоволити позов у повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається фактично на вимоги адміністративного позову та зазначає, що суд прийшов до помилкових висновків у своєму рішенні, необгрунтовано відхиливши доводи позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену постанову залишити без змін, виходячи з наступних мотивів та міркувань.
Колегією суддів апеляційного адміністративного суду встановлено, що в період з 29.08.2016 року по 02.09.2016 року, на підставі наказу на проведення перевірки від 18.08.2016 року №1062-П та направлення на перевірку від 18.08.2016 року №1055 Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області ОСОБА_4 було проведено планову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне страхування на ТзОВ «Сварко Україна».
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №13011021531, у якому було зафіксовано наступні порушення вимог законодавства: 1)підпункт «б» абзацу першого пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58, у ТзОВ «Сварко Україна» не ведеться книга обліку руху трудових книжок працівників; 2)частина 4 статті 79 КЗпП Україна, керівником ТзОВ «Сварко Україна» не розроблено графіку надання щорічних відпусток працівникам. Вході проведення перевірки не представлено жодного наказу про надання працівникам щорічних відпусток; 3)частина 5 статті 80 КЗпП України, у ТзОВ «Сварко Україна» має місце ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а саме: ОСОБА_7 – прийняті на посаду головного бухгалтера 01.03.2013р. згідно наказу №6-к від 01.03.2013р. за час трудової діяльності не надано жодної щорічної відпустки; 4)частина 6 статті 95 КЗпП України, стаття 33 ЗУ №108, при прийнятті на роботу ОСОБА_7 з 01.03.2013р. на посаду головного бухгалтера, даній працівниці встановлено посадовий оклад в сумі 7400 грн., який є незмінний впродовж довготривалого періоду часу, а саме, до дня проведення перевірки. Таким чином, починаючи з квітня 2014 року до дня проведення перевірки заробітна плата ОСОБА_7 підлягала щомісячному проведенню індексації при наявності відповідних приростів індексів споживчих цін за вказаний період, яка бухгалтерією ТзОВ «Сварко Україна» жодного разу нарахована та, відповідно, виплачена не була.
На підставі акту перевірки та зафіксованих у ньому порушень інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області було винесено припис про усунення порушень №13/01/102/1531-1066 від 02.09.2016 року.
Поряд з цим, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.09.2016р. №13011021531-0309 на ТзОВ «Сварко Україна» накладено штраф у розмірі 1450,00 грн.
Вважаючи вищевказані - акт перевірки, припис та постанову протиправними та такими, що були прийняті з порушенням норм діючого законодавства, ТзОВ «Сварко Україна» звернулось з відповідним позовом до суду. При цьому, ТзОВ «Сварко України» стверджує, що у відповідачів відсутні повноваження, щодо здійснення нагляду та перевірки позивача на предмет дотримання законодавства про працю. Відтак, такі дії вважає втручання у ведення господарської діяльності.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб’єкти владних повноважень, діяли в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб визначений законами України та підзаконними нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) здійснює свою діяльність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці».
Відповідно до п.п.1 п.3 даного Положення завданням Держпраці є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п.п.6 п.4 Положення Держпраці на виконання покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотримання законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, та які використовують найману працю.
Згідно п.п.5 п.6 Положення Держпраці відповідач має право безперешкодно, проводити відповідно до вимог Закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до п.7 положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Держпраці у Львівській області є територіальним органом Держпраці, яке утворене постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 року №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Головне управління Держпраці у Львівській області здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області затвердженого наказом Державної служби з питань праці від 04.02.2016 року №8.
Відповідно до п.п.1 п.3 Положення, одним із основних завдань Управління, є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно п.п.5 п.4 Положення, Управління здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичним особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до п.п.5 п.6 Положення, Управління має право проводити безперешкодно, відповідно до вимог Закону, без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми устаткування підвищеної небезпеки, та уразі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотримання якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.
Порядок здійснення державного нагляду (контролю) за додержання законодавства про працю регламентовано наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390, яким затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Держаної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.
Так, відповідно до п.7 даного Порядку, за результатами перевірки складається акт перевірки, форма якого затверджена Порядком.
Колегією суддів апеляційного адміністративного суду встановлено, що за результатами перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на ТзОВ «Сварко Україна» було складено акт перевірки №13011021531. Зокрема, в акті перевірки ТзОВ «Сварко Україна» зазначено початок перевірки – 29.08.2016 року та завершення перевірки 02.09.2016 року. При цьому, судом з’ясовано, що керівник ТзОВ «Сварко Україна» відмовився підписати акт перевірки, відтак даний акт було скеровано позивачу поштою для ознайомлення та підписання, відповідно без дати отримання позивачем акту перевірки.
На підставі складеного акту та зафіксованих у ньому порушень, 02.09.2016 року інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області було винесено припис про усунення порушень №13/01/102/1531-1066 від 02.09.2016 року та надано строк до 02.10.2016р. для усунення порушень зазначених у вищевказаному приписі.
Порядком №390, зокрема п.7 Порядку, передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування виносяться приписи про усунення виявлених порушень.
Відповідно до п.п.45 п.4 Положення про головне управління Держпраці у Львівській області, Управління Держпраці, відповідно до покладених до нього завдань, видає в установленому порядку роботодавцям, суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов’язкового державного страхування обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо покладення дисциплінарних стягнень до посадових осіб, винних у порушенні законодавства.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції, що винесення приписів на усунення порушень законодавства про працю відноситьсяся до компетенції посадових осіб Управління та є одним з їхніх службових повноважень.
Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України передбачено порушення за які юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляду штрафу.
Відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи зазначені в ч.2 цієї статті накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержання законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до п.2 абзацу 2 Порядку №509 підставою для накладення штрафу є акт про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
В даному випадку акт перевірки позивача було складено 02.09.2016 року (час завершення перевірки), в якому належним чином відображені виявлені під час перевірки порушення.
Порядком №590 визначено строки накладення штрафу. Так відповідно до п.п.3-6 Порядку рішення про розгляд справи про накладення штрафу приймається не пізніше ніж через десять днів з дати складання акта; справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд; про розгляд справи суб’єкта господарювання та роботодавці повідомляються не пізніше, ніж за п’ять днів до дати розгляду.
Колегією суддів апеляційного адміністративного суду встановлено, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.09.2016 року №13011021531-0309 на ТзОВ «Сварко Україна» накладено штраф у розмірі 1450,00 грн. При цьому, позивача було належним чином повідомлено про дату час та місце розгляду справи про накладення штрафу передбаченого ст.265 КЗпП України. Так, 26.09.2016 року представник позивача, був присутній при розгляді справи, та під підпис отримав другий примірник постанови про накладення штрафу.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) дія даного Закону не поширювалась на відносини що виникають у сфері державного нагляду у сфері дотримання законодавства про працю. Разом з тим, повноваження відповідачів на державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю визначені Кодексом законів про працю України. Таким чином, покликання позивача на норми Господарського кодексу України у даному спорі є необгрунтованими, оскільки на момент здійснення перевірки позивач виходив з наявних повноважень в силу норм Кодексу законів про працю України.
Позивач у своїй апеляційній скарзі також апелює до того, що судом першої інстанції не надано оцінку дій щодо проведення перевірки ТзОВ «Сварко України».
В контексті цього колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що в даному спорі оскаржуються рішення суб’єкта владних повноважень, а не оспорюється законність дій відповідачів стосовно проведеної ними перевірки, що за своєю суттю може бути окремою позовною вимогою. Разом з тим, позивачем не доведено, що ним у судовому порядку оспорювалась дії відповідачів стосовно правомірності їх дій та наявності повноважень щодо проведення ними перевірки та не доведено визнання таких дій незаконними внаслідок прийняття судом відповідного судового рішення. Відтак, суд вважає, рішення суб’єкта владних повноважень, які є предметом оскарження у даній справі, грунтуються на відомостях отриманих внаслідок проведення перевірки, законність якої позивачем не спростована та недоведена відповідними судовими рішеннями чи рішеннями вищестоящих органів, які ті уповноважені приймати в порядку адміністративного оскарження.
Суд також враховує, що 26.09.2016 року представник позивача був присутній при винесенні оскарженої постанови щодо накладення штрафу за порушення норм законодавства про працю, відтак позивач погодився з наявністю у відповідачів відповідних повноважень для проведення перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварко Україна» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 813/4341/16 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
ОСОБА_8
судді
ОСОБА_9
ОСОБА_10
