КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: 826/294/16 Головуючий у 1- й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя - доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
13 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, треті особи - Кабінет Міністрів України, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, з урахуванням ухвали від 6 березня 2017 року про виправлення описок, апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.Києві, треті особи - Кабінет Міністрів України, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишено без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року змінено.
Викладено другий - п'ятий абзаци резолютивної частини постанови у такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві щодо невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до частини першої статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві щодо невиплати заробітної плати за період з 29 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві нарахувати та виплати заробітну плату за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до посадового окладу встановленого частиною першої статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві нарахувати та виплати заробітну плату за період 29 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до посадового окладу встановленого абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" з урахуванням проведених виплат ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8".
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2016 року залишено без змін.
Визнано такою, що з 26 жовтня 2014 року не відповідає статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" та з 29 березня 2015 року статті 147 Закону України 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" положення графи "помічник судді, заступника голови суду" та примітка додатку №47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", з наступними змінами.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві невідкладно опублікувати абзац дев'ятий резолютивної частини постанови у виданні, в якому була офіційно оприлюднена постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Відповідачем подано заяву про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, у якій він просив роз'яснити резолютивну частину постанови апеляційного суду у частині, якою:
зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві нарахувати та виплати заробітну плату за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до посадового окладу встановленого частиною першої статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві нарахувати та виплати заробітну плату за період 29 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та з 1 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до посадового окладу встановленого абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" з урахуванням проведених виплат ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили , тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану заяву у їх відсутності відповідно до ч. 3 ст. 170 КАС України, без здійснення фіксування технічними засобами згідно із ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, судова колегія вважає, що заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Колегія суддів звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В обґрунтування вимог своєї заяви про роз'яснення судового рішення відповідач посилається на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", як спеціальний Закон, який регулює бюджетні відносини, у тому числі і питання заробітної плати працівників апарату суду, як таких, що фінансуються з державного бюджету, встановлює повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплати заробітної плати працівників апарату суду, а тому у діях відповідача відсутня протиправність відмови в здійсненні перерахунку та виплаті заробітної плати позивачам, позаяк, не приведення Урядом нормативно-правових актів у відповідність до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", на час виникнення спірних правовідносин також унеможливлює виплату заробітної плати у визначеному Законом № 2453-VI розмірі.
Крім того, заявник вказує на те, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві як розпорядник бюджетних коштів не має правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж це встановлено Кабінетом Міністрів України, вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані доводи та мотиви є позицією відповідача у справі, яку відображено в тому числі у його апеляційній скарзі, при цьому судом апеляційної інстанції зазначеним доводам надавалася правова оцінка. Також апеляційним судом наводилися мотиви, з яких суд скористався наданим йому правом та відступив від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, на які посилається відповідач.
Повноваженнями перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі наділений суд касаційної інстанції, яким є Вищий адміністративний суд України (ст. 210, 220 КАС України).
Таким чином у разі незгоди відповідача з рішенням апеляційного суду, останній має право оскаржити його у касаційному порядку.
Водночас наведені заявником обґрунтування жодним чином не свідчать про нечіткість, незрозумілість чи двозначність резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду, про роз'яснення якої наразі ставиться питання.
З урахуванням викладеного доводи заявника не свідчать про існування підстав для роз'яснення судового рішення у розумінні приписів статті 170 КАС України.
Проаналізувавши зміст резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що вказане рішення суду є чітким і зрозумілим, а тому роз'яснення не потребує.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявника про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у даній справі.
Керуючись статтями 160, 165, 170, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В
Заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, треті особи - Кабінет Міністрів України, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
О.А. Губська
Суддя
А.Б. Парінов
Суддя
О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 18 квітня 2017 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.
