КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/9580/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління МВС України в Київській області до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року, Головне управління МВС України в Київській області (далі - ГУ МВС України, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0334140303 від 29.04.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; № 0333140303 від 29.04.2016 року про застосування штрафних санкцій за неподання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення Позивачем відповідних положень Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем положень Податкового кодексу України та Закону при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0334140303 та № 0333140303 від 29.04.2016 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, код 08592218 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 22.04.2016 рік.

За результатами перевірки складено Акт №191/26-15-14-02-02/08592218 від 29.04.2016 р.

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п. 49.1, п. 49.2, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено неподання податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 рік; ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого встановлена несвоєчасна сплата єдиного внеску за листопад 2015 року; п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого встановлено несвоєчасне подання звіту «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно-правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015 року; ст. 111 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, ст. 59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- IV, пп.8.1.3 п.8.3 ст. 8 Інструкції «Про порядок обліку платників» від 15.02.1998 №80 та п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ГУ МВС України в Київській області не подана фінансова звітність (ліквідаційний (передавальний)) баланс; п. 4 Порядку обліку сум податків та зборів, несплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2012 № 1233, розділу 11 Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.04.2011 № 483/19221, внаслідок чого встановлено порядок заповнення звітів про пільги за формою № 1-ПП.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено: рішення від 29.04.2016 року №0334140303, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.12.2015 по 21.01.2016 року в сумі 605 239, 65 та нараховано пеню у розмірі 61 889, 65 грн.; рішення від 29.04.2016 року № 0333140303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 170 грн.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Оскаржувані рішення винесено на підставі акту від 29.04.2016 №191/26-15-14-02-02/08592218 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з питань дотримання вимог податкового законодавства,валютного та іншого законодавства за період 101.01.2013 по 22.04.2016».

В ході перевірки виявлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску до бюджету, а саме несвоєчасно сплачено суму єдиного внеску за листопад 2015 року у сумі 5440100,96 гривень.

Строк сплати до 21.12.2015, заборгованість погашена 21.01.2016, за рахунок зменшення нарахувань за минулі періоди у сумі 2 171 794, 38 грн., чим не виконано вимоги ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Платником подано звітність за листопад 2015 «Про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 21.12.2015, в якому відображено зобов'язання по сплаті єдиного внеску в сумі 5 440 101,96 гривень. Сума переплати згідно інтегрованої картки платника (71010000, єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати) станом на 21.12.2015р. становила 2 674 419,60 гривень. В результаті чого виникла заборгованість (недоїмка) у сумі 2 765 681,30 гривень.

21.01.2016 року ГУ МВС України в Київській області подає звітність за грудень 2015 року, де у графі 7 таблиці І «Звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зменшує суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» на суму 2 171 794,38 грн. Заборгованість (недоїмка), яка виникла 21.12.2015, погашена 21.01.2016 шляхом зменшенням нарахувань за минулі періоди на суму 2 171 794,38 грн. і за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску була нарахована штрафна санкція в автоматичному режимі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що ГУ МВС України в Київській області до закінчення терміну подачі, а саме до 21.12.2015 року, не виявило помилки у звіті за листопад 2015 року та повторно не сформувало і не подало звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік, чим порушило п. 5.1 розділу V «Виправлення помилок» Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок № 435), тому штрафна санкція в автоматичному режимі була нарахована правомірно.

Відповідно пп. 6 п. 3ч. 4 Наказу Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Відповідно пп. 3 п. 2 ч. 4 Наказу Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки Державної фіскальної служби України, відкриті в Казначействі.

Відповідно до зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що платником не сплачено та не зараховано єдиний внесок на відповідні бюджетні рахунки, чим порушено пп. 1, п. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якій зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.6 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. 3 ст. 25 Закону сума недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пп. 2 п. 11 ст. 25 цього Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно ч. 10 п. 2 ч. 11 ст. 25 цього Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

В ході перевірки встановлено порушення щодо подання звітності по єдиному соціальному внеску, а саме несвоєчасно подано звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015.

Строк подання звітності до 20.01.2016, фактично подано 21.01.2016, чим порушено п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Платником 20.01.2016 подано звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015р. Згідно даних ІС «Податковий блок» звіт подано з помилками, про що свідчить квитанція № 2.

Відповідно до п. 8 Наказу України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

21.01.2016 платником повторно подано звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015р. повторно. Згідно даних ІС «Податковий блок» звіт подано без помилок, про що свідчить квитанція №2.

Проте звіт подано не своєчасно, чим порушено п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464 - VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 1 p. 3 Наказу ДФС від 19.09.2013 № 435 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Окрім зазначеного вище, колегія суддів повторно звертає увагу на те, що ГУ МВС України в Київській області 21.01.2016 року подає корегуючий звіт за листопад 2015 року, де у графі 7 таблиці І «Звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зменшує суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» на суму 2 171 794, 38 грн.

Заборгованість (недоїмка), яка виникла 21.12.2015 року, погашена 21.01.2016 р. шляхом зменшенням нарахувань за минулі періоди на суму 2 171 794, 38 грн.

Разом з тим звертає увагу на те, що ГУ МВС України в Київській області до закінчення терміну подачі, а саме не пізніше 20.12.2015 року, не виявило помилки у звіті за листопад 2015 року та повторно не сформувало і не подало звіт до контролюючих органів за місцем взяття на облік, чим порушило п.5.1 розділу V «Виправлення помилок» Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в якому зазначається, що у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, а саме не пізніше 20 числа наступного місяця.

У зв'язку штрафна санкція та пеня була нарахована в автоматичному режимі та правомірно.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлено судом першої інстанції, а саме на те, що станом на 21.12.2015 року у позивача виникла заборгованість у розмірі 2 765 681, 33 грн., яка повністю погашена 21.01.2016 року згідно сплати від 22.12.2015 року, 28.12.2015 року, 29.12.2015 року,30.12.2015 року та корегуючого Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.01.2016 року зі зменшенням нарахування за листопад 2015 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що заборгованість у розмірі 2 765 681, 33 грн., була повністю погашена 21.01.2016 року згідно із вищезазначеної сплати, проте із порушенням норм п.1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З постанови вбачається, що позивач сплатив єдиний внесок, нарахований за листопад 2015 року, пізніше 20 числа наступного місяця, перша сплата відбулася 22.12.2015 року, а повністю погашена 21.01.2016 року, з порушенням строків встановлених законодавством, і за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску була нарахована штрафна санкція в автоматичному режимі.

Щодо подання звітності по єдиному соціальному внеску, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в ході перевірки встановлено порушення щодо подання звітності по єдиному соціальному внеску, а саме несвоєчасно подано звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015.

Строк подання звітності до 20.01.2016 року, фактично подано 21.01.2016 року, чим порушено п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також, п.1 III Розділу Наказу «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Колегія суддів звертає увагу на посилання позивача про те, що помилково відображені дані у звіті за листопад 2015 року виявлені самостійно в кінці грудня 2015 року та виправлені поданим 20.01.2016 звітом за грудень 2015 року, в документальному вигляді, про, що свідчить відбиток штампу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві із вхідним реєстраційним номером 5557534 та того ж дня в електронному вигляді, та зазначає наступне.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивачем 20.01.2016 року подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015року з відміткою про одержання 20.01.2016 року було подано з помилками.

Згідно даних ІС «Податковий блок» звіт подано з помилками, про що свідчить квитанція №2.

Відповідно до п.8 Наказу України № 435 від 14.04.2015 р. «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі.

Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Натомість 21.01.2016 року платником подано повторно звіт «Про суми нарахованої заробітної плати (допомоги грошового забезпечення, компенсації) виплат за договорами цивільно - правового характеру та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2015року.

Згідно даних ІС «Податковий блок» звіт подано без помилок, про що свідчить квитанція № 2. Проте звіт подано не своєчасно, чим порушено п.4 ч.2 ст.6 Закону України №2464- VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.1 р.3 Наказу Міндоходів №435 від 19.09.2013 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що штрафні санкції щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску та несвоєчасного подання звітності до ГУ МВС України у Київській області обґрунтовані та застосовані згідно чинного законодавства.

На підтвердження здійснених правомірних дій відповідачем надано виписки щодо сплати єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців ГУ МВС України в Київській області за 21.12.2015 р., 21.01.2016 р., «print-screen» з журналу прийнятих звітів, «print-screen» з документів із архіву, «print-screen» щодо подання звітності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано оцінки наданого відповідачем «print-screen» з інформаційних ресурсів ГУ ДФС у м. Києві та розрахунок штрафної санкції ГУ МВС в Київській обл., проте дані докази проігноровано та не відображено в оскаржуваній постанові ОАС.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону за правовою природою являється імперативною нормою права, у якій чітко передбачена відповідальність платника ЄСВ за конкретне правопорушення - своєчасне не нарахування єдиного внеску.

Таким чином з детального аналізу вимог чинного законодавства України випливає, що норма п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має імперативний характер оскільки відповідно до неї відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5 відсотків настає саме за факт своєчасного не нарахування (що і встановлено перевіркою), а за несвоєчасну сплату зобов'язання з ЄСВ відповідальність передбачається зовсім іншим пунктом - п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону та у іншому розмірі - у розмірі 20%, а отже законодавець не ставить застосування відповідальності до платника у залежність від того чи сплачена вона вчасно чи ні.

Також, колегія суддів надає оцінку наданим додатковим поясненням та запереченням позивача, а також наданим на підтвердження правомірності нарахування документам, а саме: копіям платіжного доручення від 25.12.2015 року №3640, виписки по рахунку від 29.12.2015 р., платіжного доручення від 29.12.2015 р. №3680, виписки по рахунку від 28.12.2015 р. та зазначає, що дані копії платіжних доручень та виписок не спростовують несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.12.2015 по 21.01.2016 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповній мірі досліджено всі обставини справи у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - задоволити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління МВС України в Київській області до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 14 квітня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.