У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/553/17
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 березня 2017 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,
секретар судового засідання: Шевчук А. В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення з Державного бюджету України пені,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2017 року ПАТ "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення з Державного бюджету України пені.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
28 березня 2017 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№5362/17) від відповідача.
29 березня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№ 639/17) від позивача.
Представник позивача судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ОСОБА_4 управління державної казначейської служби України Хмельницької області в судове засідання не з`явивився. Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений завчасно і належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зважаючи на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" заявлено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 3 147 391,00 грн, зазначене у податковій декларації з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2010 року.
В подальшому, за результатами позапланової виїзної перевірки позивача ОСОБА_4 ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000192303/0 від 19 жовтня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 147 391,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в судовому порядку та за наслідками якого постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року по справі №2270/8437/11 податкове повідомлення-рішення №0000192303/0 від 19 жовтня 2010 року визнано протиправним та скасовано. Рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2014 року.
Фактично кошти бюджетного відшкодування перераховані ОСОБА_4 ОДПІ на банківський рахунок позивача у розмірі 3 048 897,00 грн - 03 квітня 2015 року та 29 травня 2015 року - в сумі 98 494,00 грн.
Відповідно до п. 200.23 ст.200 ПК України, позивачем розраховано пеню по бюджетному відшкодуванню в розмірі 918 368,91 грн.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов подано з пропущенням строку, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки строк звернення з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У пунктах 200.10, 200.11, 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України)
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" було відшкодовано суму ПДВ з порушенням визначених ПК України строків, у зв'язку із чим товариство набуло право на нарахування пені згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Разом з тим, звернення до суду щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, на думку колегії суддів, має здійснюватися з дотримання відповідних строків, встановлених законом.
Строки звернення з адміністративним позовом до суду регламентовані ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 03.06.2014 року у справі №21-131а14, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не погашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляють платника податку права пред'являти вимоги про стягнення пені. Тобто позивач має право пред'явити вимогу про стягнення пені у будь-який момент, не зважаючи на те, чи здійснено перерахування заборгованості бюджетного відшкодування з ПДВ платнику податків щойно спливають всі строки, визначені ст. 200 ПК України, платник податків має право на стягнення пені.
Судова колегія зауважує, що з дати фактичного зарахування заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок позивача (03 квітня 2015 року та 29 травня 2015 року) товариству стало відомо про порушення своїх прав, а також вже з моменту несвоєчасного здійснення бюджетного відшкодування позивач мав можливість визначити строк, протягом якого йому не відшкодовано заборгованість та нарахувати пеню за час затримки відшкодування заборгованості з ПДВ по день її погашення та звернутись до суду за захистом порушеного права.
Зважаючи на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даній справі строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення, тобто з 04 квітня 2015 року та 30 травня 2015 року.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта, що до спірних правовідносин мають застосовуватись строки давності, визначені ст. 102 ПК України, оскільки норми даної статті не визначають процесуальний строк для звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені, нарахованої відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов про стягнення пені за затримку бюджетного відшкодування з ПДВ подано ПАТ "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, оскільки строк звернення до суду із таким позовом становить шість місяців і почав обчислюватись з 04 квітня 2015 року та 30 травня 2015 року та, відповідно, сплив 05 жовтня 2015 року та 01 грудня 2015 року, в той час як позивач звернувся до суду тільки 03 лютого 2017 року.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що позивачем не наведено обставин, які вказують на поважність причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом та не надано відповідних доказів. Клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням відповідних причин його пропуску позивачем також не подавалось.
За таких обставин, судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин положення до ч. 1 ст. 100 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні та ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанцї приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 комбінат "Будфарфор" залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 квітня 2017 року.
Головуючий
ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_5 ОСОБА_6
