Справа № 638/13250/16-а
Провадження № 2-а/638/49/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Шишкіна О.В.,
секретаря Голуб Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова щодо відмови від 16.02.2016 року про призначення (продовження) позивачу виплат пенсії у зв’язку з втратою годувальника на період навчання з 01.12.2015 року по 17.05.2017 року, тобто до досягнення 23 років, зобов’язати відповідача призначити позивачу виплату пенсії по втраті годувальника на період з 01.12.2015 року по 17.05.2017 року, тобто до досягнення 23 років та стягнути суму судових витрат.
Позивач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Згідно наданих до суду заперечень вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
З матеріалів справи вбачається, що виплата пенсії позивачу була припинена 30.06.2015 року у зв’язку із закінченням ним навчання у вищому навчальному закладі, а 01.12.2015 року ОСОБА_1 став аспірантом Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка ОСОБА_2 Національної академії правових наук України з відривом від виробництва строком до 30.11.2019 року, що свідчить про те, що саме з моменту отримання статусу аспіранта позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з боку відповідача, які полягали у припиненні виплати йому пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії, справа «Девеер проти Бельгії»»).
Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію у зв’язку з втратою годувальника з 01.12.2015 року по 17.05.2017 року, тобто до досягнення 23 років, при умові навчання, що свідчить про те, що правовідносини в даній справі повинні розглядатися, а першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії. Оскільки позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав 01.12.2015 року, саме з цього моменту почався перебіг строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Отже, закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов’язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
Оскільки клопотання позивача про поновлення процесуального строку в матеріалах справи відсутнє та позивачем до суду не надано жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за період з 01.12.2015 року до 14.02.2016 року повинні були залишені без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 102, 158, 160,162 КАС України, суддя,-
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.12.2015 року по 14.02.2016 року – залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, в разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя: О.В.Шишкін
