Справа
№ 148/1571/16-ц Провадження № 22-ц/772/207/2017
Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 57
Доповідач Копаничук С. Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2017 року
м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г.
Суддів: Панасюка О.С. ,Оніщука В.В.
при секретарі: Агєєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур»,ФОП «Гаврилюк Оксани Василівни» про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» на рішення Тульчинського районного суду від 01.12.2016 року ,-
В с т а н о в и л а :
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», ФОП ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором послуг. Зазначив, що 02 .07. 2016 року між ним та турагентом ФОП ОСОБА_3, що діяла за дорученням туроператора ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» ,був укладений усний договір на туристичне обслуговування та здійснено заявку № 2865041 на пакетний тур KIEV -ANTALIYA з 22.07.2016 р. по 29.07.2016 р.
08 липня 2016 року було підтверджено бронювання послуг пакетного туру KIEV ANTALIYA з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року та ним здійснено оплату послуг у розмірі 36 800 грн. 16.07.2016 року в Турецькій Республіці відбулась спроба воєнного перевороту, яка супроводжувалась масштабними акціями з використанням зброї та важкої техніки, а також введенням комендантської години та зупиненням роботи аеропортів Турецької Республіки. З метою забезпечення безпеки своєї сімї під час відпочинку, 16.07.2016 року він звернувся до турагента з повідомленням про відмову від замовленого туру ,а останній в свою чергу подав запит до туроператора ТОВ «ТК «Анекс Тур» про можливість пере направлення сплачених коштів на інший тур у більш безпечному напрямку, на який отримав відмову з посиланням ,що ануляція замовленого туру відповідно до договору можлива лише зі 100% штрафом.
21 липня 2016 року, за день до початку туристичної подорожі, в засобах масової інформації з'явилось повідомлення про те, що на всій території Турецької Республіки на три місяці запроваджено режим надзвичайного стану. У зв'язку з цим, ним було офіційно подано лист про відмову від пакетного туру з проханням повернути грошові кошти, який відповідач проігнорував , кошти йому не повернув .Посилаючись на вказані обставини , як на істотно погіршуючі умови подорожі,а також на свої права на відмову від неї з мотивів безпеки та на норми Законів України « Про туризм», «Про захист прав споживачів в Україні», ЦК України, що регулюють послуги , просив стягнути з відповідача на його користь сплачені ним кошти в сумі 36 800 грн.
До початку розгляду справи по суті позивач, зменшивши свої вимоги до 34 865 грн.,
пред’явив їх лише до ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур», пояснивши що турагент повернула йому отримані нею кошти в сумі 1935 грн. Вважає, що за вказаних ним обставин , він мав право на відмовитись від послуг туроператора через істотну зміну умов подорожі з мотивів безпеки ,а оскільки товариство не понесло в зв’язку з цим фактичних витрат ,так як не надає ці послуги згідно закону особисто , що підтверджується документами, просив позов задовольнити.
Ухвалою Тульчинського районного суду від 17.10.2016 року позов ОСОБА_2 в частині вимог до ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Рішенням Тульчинського районного суду від 01 .12. 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» на користь ОСОБА_2 34 865 грн. ,в дохід держави 1 378 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» просить рішення суду скасувати через порушення норм матеріального і процесуального права , а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначили, що суд першої інстанції не належним чином оцінив докази та встановив обстави по справі, внаслідок чого дійшов невірного висновку про необхідність задоволення позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення у справі , суд першої інстанції виходив з того, що за наведених позивачем обставин він мав право в односторонньому порядку відмовитися від туристичних послуг з поверненням йому сплачених коштів без застосування будь-яких штрафів та без відшкодування туроператору фактичних витрат в зв’язку з їх фактичним непонесенням та ненаданням ним послуг особисто .
Суд вірно встановив обставини справи на підставі доказів, які оцінив в порядку ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення вимог позивача.
З вказаним висновком колегія суддів погоджується ,а доводи скарги вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.20 ЗУ «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Зі змісту ст.23 цього Закону вбачається ,що формою письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону є ваучер. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії на відповідний вид діяльності, юридична адреса; -прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера.
Як вказує ОСОБА_2, на підставі усного договору на туристичне обслуговування турагентом ФОП ОСОБА_3 було здійснено заявку компанії ТОВ «ТК «Анекс Тур» на тур у Туреччину з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року, а 08.07.2016 року перераховано кошти в сумі 36800 грн. турагенту – ФОП ОСОБА_3 за туристичну поїздку його сім’ї в складі його, дружини та малолітньої дитини на відпочинок в Туреччину з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи , через турагента - ФОП ОСОБА_3 позивачем укладено письмовий договір на туристичне обслуговування його сім’ї туроператором - ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» в ході туристичної поїздки на відпочинок в Туреччину з 22.07.2016 року по 29.07.2016 року, у вигляді видачі ваучера №2865041 від 08.07.2016 року та попередньо оплачені вказані послуги на рахунок турагента в розмірі 36 800 грн. ( т.1 ,а.с.4-6,30-31)
Незважаючи на те, що ваучер не містить всіх необхідних умов та даних , передбачених ст.23 ЗУ «Про туризм»,проте, враховуючи здійснення позивачем оплати туристичних послуг, останній є споживачем туристичних послуг.
16.07.2016 року ОСОБА_2 , через спробу державного перевороту в країні безпосереднього надання турпослуг, заявив турагенту про відмову від туру ,а 21.07.2016 року , з мотивів безпеки, в зв’язку з введенням президентом Туреччини на 3 місяці режиму надзвичайного стану на території всієї країни , подав офіційний лист про відмову від поїздки з проханням повернути кошти.
Відповідно до ч.1 ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Оскільки сторони окремих умов письмового договору на туристичні послуги ,крім зазначених у ваучері, в письмовому вигляді не обумовлювали, правовідносини сторін регулюються ЗУ «Про захист право споживачів в Україні», ЗУ «Про туризм», та відповідними загальними положеннями ЦК України про договір про надання послуг .
Згідно ст.14 ЗУ «Про туризм» держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон. У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.
Зі змісту ст.13 ЗУ цього Закону також вбачається, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих ,зокрема, на інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування; надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації.
З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів.
. Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно ч.ч.7,8 ст.20 ЗУ «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв'язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, зокрема , погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.
Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.
Як вбачається з матеріалів справи, орган державної влади - Міністерство закордонних справ України у зазначений період вчасно поінформувало громадян України щодо можливої небезпеки під час перебування у Турецькій Республіці в період введення на території країни надзвичайного стану . Разом з тим, дані про те, що відповідачі як суб’єкти туристичної діяльності, виконали ці вимоги закону щодо позивача - відсутні
Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінюючи обставини та причини відмови позивача від туру, вважає їх об’єктивними ,зважаючи на загальновідомий характер цих подій, широке висвітлення їх у засобах масової інформації , офіційні звернення державних органів до громадян України та такими, що погіршують умови подорожі (надання туристичних послуг) ,а тому вважає, що за таких обставин позивач мав право та обґрунтовані підстави відмовитись від подорожі.
Згідно ч.10 ст.20 Закону «Про туризм» турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов'язаних із відмовою.
Оскільки сторони окремих умов письмового договору на туристичні послуги ,крім зазначених у ваучері, в письмовому вигляді не обумовлювали, зокрема й відповідальності за односторонню відмову від договору , конкретні порядок і розміри застосування штрафу відповідачем у вигляді утримання з позивача 100% вартості сплаченої турпослуги ,на які він посилається , застосуванню не підлягають і доводи апеляційної скарги щодо вказаного безпідставні.
Також безпідставні доводи скарги апелянта про те,що ТОВ «ТК ОСОБА_4» не відшкодовує грошові витрати туриста(турагента),якщо той в період обслуговування за своїм розсудом чи у зв'язку із своїми інтересами не скористався всіма чи частиною запропонованих та сплачених послуг з посиланням на п.5.3.5. договору №612А/13, оскільки зазначений договір є агентським, що укладався між туроператором і турагентом, позивач його не укладав , а тому не несе за ним жодних прав та обов'язків.Вказане в повній мірі відноситься і до зобов'язань за контрактом 15/03 від 27.04.2015 року, укладеним між товариством « ТК ОСОБА_4» як комісіонером та компанією ANEX Tourism Worldwaide DMCC (Емірати),як комітентом.Зокрема,будь-які обов'язки комісіонера за останнім договором не підлягають автоматичному «переведенню» на туриста, який цей договір не укладав .
Крім того,відповідачі самі не виконали обов'язки покладені на них ч.8 ст.20 ЗУ «Про туризм» та не повідомили позивача не пізніш як через один день з дня, коли їм стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) .
Враховуючи викладене, турагент свою частину з отриманих від позивача коштів останньому повернув.
Також не заслуговують на увагу доводи скарги щодо невірного встановлення судом факту та оцінки обставин непонесення фактичних витрат ТОВ «ТК ОСОБА_4» в зв*язку з відмовою та щодо обов'язку особистого надання послуг.
Згідно ст.901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.Відповідно до ч.1 ст. 902 ч. ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Як вбачається зі змісту ст.1 ЗУ «Про туризм» туроператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Тобто, за законодавством України посередницька діяльність туроператора передбачена лише із надання характерних та супутніх послуг (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо),
а не з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізації та надання туристичних послуг,які мають здійснюватися особисто.
Туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо)
Отже, туроператор мав надати докази,що він особисто поніс фактичні витрати по розробленому ним комплексу туристичних послуг, який поєднує не менше ніж за дві такі послуги ( перевезення, розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням ), що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною.
Проте ,як вбачається з матеріалів справи , туроператор особисто організацію та забезпечення створення туристичного продукту не здійснював і не надав доказів перерахування ним під час цієї діяльності коштів (понесення фактичних витрат) за послуги з перевезення,за послуги з розміщення та інші туристичні послуги тим юридичним особам,які ці послуги йому надавали .
Посилання на те,що суд невірно оцінив акт,у якому фактичні витрати складають нуль,необгрунтовані,оскільки вказане підтверджено належними та допустимими доказами.(а.с.70-72) Крім того, як вбачається ,організація та забезпечення створення туристичного продукту безпосередньо здійснювалося іншою юридичною особою - компанією з Об'єднаних Арабських Еміратів « ANEX Tourism Worldwaide DMCC», з якою у позивача відсутні договірні відносини.
Посилання в апеляційній скарзі на те,що фактичні витрати являються збитками і включають в себе витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.,не відповідають закону. Фактичні витрати це лише реально сплачені відповідчем кошти ,допустимі докази понесення яких відповідачем за даним туром , не надані.
Тому висновок суду щодо вказаного є вірним ,а доводи скарги безпідставними.
Інші доводи скарги також правильні висновки суду не спростовують .
Рішення суду відповідає матеріалам справи, постановлено з додержанням матеріального і процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду від 01 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий : С.Г. Копаничук
Судді: /підписи/ ОСОБА_5
ОСОБА_6
Згідно з оригіналом:
