ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2017 р.
м.Одеса
Справа № 520/10154/16-а
Категорія: 3.7.1
Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Ступакової І.Г.,
за участю секретаря Сємак О.В.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Одеса Департаменту патрульної поліції Рибакова Олександра Васильовича, треті особи ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій щодо складання протоколу та визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
26.08.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції у місті Одеса Департаменту патрульної поліції Рибакова О.В., треті особи ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій щодо складання протоколу та визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1№457024 від 11.01.2016р. складеного щодо нього.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року позов задоволений.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, треті особи подали апеляційні скарги, в яких посилаються на помилкове застосування судом першої інстанції, при вирішені справи, вимог законодавства, внаслідок чого просять постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що біля 20 годин 11 січня 2016 року на Люстдорфській дорозі в місті Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «Тойота» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автобусу «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
У зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою, 11 січня 2016 року інспектором Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції Рибаковим О.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №457024 стосовно ОСОБА_1
У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1, в 20 годин 00 хвилин керуючи автомобілем марки «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 по Люстдорфській дорозі, 36-Б, в місті Одесі при виїзді з другорядної дороги не надав переваги автомобілю «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження від зіткнення, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 03.08.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, погодився з доводами позивача, що оформлення ДТП не відповідало в повній мірі вимогам ст.256 КУпАП та визнав дії інспектора при складані протоколу та протокол протиправними.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, при вирішенні справи судом попередньої інстанції не було враховано, що питання притягнення особи до адміністративної відповідальності і оцінки доказів, на яких ґрунтується відповідне рішення щодо такої відповідальності, вирішуються в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами статті 254 цього Кодексу передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.124 КУпАП.
Частиною 1 статті 257 вищевказаного Кодексу передбачено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.п.21 та п.п.30 п.5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року №162), працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, на розгляд інших державних органів.
Таким чином, інспектор при виявленні порушень правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди повинен скласти протокол, та направити його до суду за місцем вчинення правопорушення чи за місцем обліку транспортного засобу, або за місцем проживання правопорушника, що передбачено частинами 1 та 2 статті 276 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Повноваження інспектора з дізнання відповідного підрозділу Державтоінспекції передбачені названою вище Інструкцією.
Розділом VI Інструкції регламентовано порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, і, зокрема, встановлено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів та засобів фото і відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення в справі. Складена на місці пригоди схема місця ДТП долучається до матеріалів справи. Зазначена схема підписується особами, які брали участь у ДТП, а також працівником Державтоінспекції МВС, який її склав.
Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, повноваження щодо встановлення правильності та обґрунтованості складання протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи за статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення відповідно до чинного законодавства покладено виключно на суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту розділу IV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що провадження в таких справах включає певні стадії, зокрема, складання протоколу про адміністративне правопорушення (глава 19 КУпАП) та власне розгляд справ про адміністративні правопорушення (глава 22 КУпАП).
Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення є початковою стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення, зокрема відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
При розгляді спору в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції по оформленню ДТП, суд не вправі давати відповідну оцінку доказам, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності, оскільки такі докази мають оцінюватися лише при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <�…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <�…>». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оскільки, як зазначалося вище, саме Кодексом України про адміністративні правопорушення регламентується порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності, в межах справи, що розглядається, не було підстав для оцінки доказів (в тому числі з точки зору їх повноти та об'єктивності) винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП, які в межах справи, яка розглядається, були фактично оцінені судом першої інстанції, є в даному випадку саме такими доказами.
Слід також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 03.08.2016р. у справі №522/1259/16п вже надано оцінку правомірності складання спірного протоколу про адміністративне правопорушення. Правомірність складання матеріалів про адміністративне правопорушення досліджувалась під час з'ясування обставин справи та апеляційним судом під час судового розгляду встановлена вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що свідчить про правомірність дій відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, оскарження протоколу про адміністративне правопорушення після встановлення в судовому порядку вини особи у скоєнні правопорушення на підставі цього протоколу є порушенням принципу на обов'язковість судового рішення.
За змістом ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в порядку ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції задовольнити, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Одеса Департаменту патрульної поліції Рибакова Олександра Васильовича, треті особи ОСОБА_3 Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій щодо складання протоколу та визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя : Н.В. Вербицька
Суддя : І.Г. Ступакова
