ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
01 березня 2017 року
м.Полтава
Справа № 816/228/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання – Кисличенко О.В.,
представника позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Квант Сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним акту, -
В С Т А Н О В И В:
08 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Квант Сервіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 10.10.2016 №1336 "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс" (код ЄДРПОУ 37667365)"; визнання недійсним акту від 28.10.2016 №490/16-31-14-04-14/37667365 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс" (код ЄДРПОУ 37667365) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по останній день проведення перевірки".
Дослідивши матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Податковим Кодексом України встановлено, що результати податкової перевірки оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються представниками контролюючого органу, реєструються в податкових органах та надаються для ознайомлення та підписання платника податку. Якщо при перевірці встановлено порушення податкового законодавства – складається акт перевірки. Якщо ж під час проведення перевірки не було виявлено порушення – складається довідка, що передбачено пунктом 86.1 статті 86.1 Податкового кодексу України.
Акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота яких перевірялася. Акт – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Таким чином, акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують відносин, які можуть бути предметом судового спору.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Квант Сервіс" оскаржує акт перевірки фіскального органу, який сам по собі, безпосередньо, не породжує настання юридичних наслідків та не впливає на права чи обов’язки позивача, а тому даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.09.2013 №21-255а13 (номер рішення в ЄДРСР 34180770) та від 10.09.2013 №21-237а13 (номер рішення в ЄДРСР 33770792), в яких зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
Оскарження акта (висновків), як зазначив Верховний Суд України, унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.
В контексті наведеного слід додати, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, визначеній в ухвалі від 10.02.2014 (К/800/18790/13; номер рішення в ЄДРСР 37163744), акт перевірки за своїм змістом не є рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак акт не підпадає під дію пункту першого частини другої статті 17 цього Кодексу, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі. У зв’язку з цим Вищий адміністративний суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про закриття провадження у даній справі на підставі пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана позиція відносно оскарження актів перевірки (обстеження) та дій по їх складанню висвітлена також у рішенні Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 № К/9991/41702/12, номер рішення в ЄДРСР 36969202.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням наведеного, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акта Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 28.10.2016 №490/16-31-14-04-14/37667365 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП "Квант Сервіс" (код ЄДРПОУ 37667365) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по останній день проведення перевірки" слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним акту Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 28.10.2016 № 490/16-31-14-04-14/37667365 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП “Квант Сервіс” код за ЄДРПОУ 37667365 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2013 по останній день проведення перевірки, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період із 27.04.2011 по останній день проведення перевірки”.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 03 березня 2017 року.
Суддя С.О. Удовіченко
