ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2017
Справа №910/22875/16
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк»
до
Національного банку України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про
визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором, припинення іпотечного договору та усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:
Лазарчук К.В.
від відповідача:
Добролюбов В.О.
від третьої особи:
не з'явився
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (надалі - НБУ) про визнання припиненими правовідносин за іпотечним договором, припинення іпотечного договору та усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правовідносини за укладеним між сторонами іпотечним договором від 11.06.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №1878 є припиненими з 25.04.2015 р. з огляду на те, що відповідач не звернувся до позивача із заявою про визнання його кредитором згідно положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку з введенням в установі Банку процедури ліквідації.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.01.2017 р., залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - «Фонд») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
16.01.2017 р. представником третьої особи до канцелярії суду подані письмові пояснення, в яких Фонд позовні вимоги Банку підтримав та вказував на те, що вимоги НБУ до Банку в силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважаються погашеними.
18.01.2017 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що приписами чинного законодавства не передбачено такого випадку для припинення іпотеки як неподання письмової вимоги про визнання кредитором Банку у встановлений Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строк.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017 р. у зв'язку із неявкою представника третьої особи та неподанням витребуваних доказів.
В судовому засіданні 06.02.2017 р. судом оголошувалась перерва на 20.02.2017 р.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по справі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
Представник третьої особи, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
10.06.2014 р. між Банк (іпотекодавець) та НБУ (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., зареєстрований в реєстрі за №1878 (надалі - «Договір») відповідно до умов яких цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 04.06.2014 р. №12/09/6, що укладений між іпотекодержателем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (позичальник), та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод, до нього, додатків та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладення цього договору (у тому числі, щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо), з: повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені кредитним договором, сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому кредитним договором.
Пунктом 5 вказаного Договору передбачено, що в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно (предмет іпотеки):
- ціле вбудоване приміщення під відділення банку загальною площею 135,1 кв.м, що розташоване за адресою: Сумська обл., м. Конотоп, просп. Миру, будинок 10 / вул. Радченків Бр., будинок 52;
- нежиле приміщення №194 поз. 12-18, 20-24, загальною площею 90,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського Маршала, 6;
- нежиле приміщення, вбудоване в перший поверх 4-х поверхового житлового будинку загальною площею 211,2 кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 15, прим. 10;
- нежиле приміщення загальною площею 225,10 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Леніна, 11;
- нежитлову будівлю загальною площею 154,2 кв.м, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Дюміна, 37 - вул. Дзержинського, 32;
- нежитлові будівлі літ. Б-1, загальною площею 97,5 кв.м, літ. В-1 загальною площею 20,9 кв.м, що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, просп. Перемоги, 74-Д.
На підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 від 20.11.2014 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 128 від 24.11.2014 р. повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» передано Славкіній Марині Анатоліївні.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 188 від 19.03.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 63 від 20.03.2015 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік з 20.03.2015 р. по 19.03.2016 р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 213 від 22.02.2016 р. продовжений строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни строком на два роки до 19.03.2018 р. включно.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для припинення правовідносин іпотеки за Договором.
Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекодавецем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Стаття 3 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
26.03.2015 в газеті «Голос України» № 54 (6058) було опубліковано оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк».
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
За змістом ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Як вказує позивач, оскільки відповідач не звернувся до Фонду із заявою про визнання його кредитором Банку у встановлений законодавством строк, його вимоги, що випливають з іпотечного договору, є погашеними в порядку ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і, як наслідок, - правовідносини сторін за цим договором є припиненими з 25.04.2015 р.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється, з інших підстав, передбачених цим Законом.
Суд відзначає, що Закон України «Про іпотеку» не містить жодного припису, який би передбачав припинення іпотеки у разі відсутності письмової вимоги про визнання кредитором іпотекодавця, який знаходиться в процесі ліквідації.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За умовами п. 14.8.2 Договору іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадку ліквідації юридичної особи іпотекодавця та/або позичальника.
Як встановлено судом, у ст. 33 Закону України «Про іпотеку» також передбачено, що у разі ліквідації іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Пунктом 19 Договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 33 та розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із п. 23 цього договору.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з п. 23 Договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний за 30 календарних днів письмово повідомити іпотекодавця.
Закон України «Про іпотеку» також передбачає право іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому це не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.
У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доказів того, що основне зобов'язання (за кредитним договором) є погашеним чи припиненим, а тому й відсутні правові підстави для припинення правовідносин, які виникли у сторін з метою забезпечення виконання вказаного зобов'язання.
Отже, твердження позивача про те, що іпотечний договір не породжує зобов'язань останнього перед відповідачем, а правовідносини між сторонами за цим договором є припиненими, визнається судом таким, що суперечить приписам чинного законодавства України.
За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.02.2017 р.
Суддя В.П. Босий
