ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2017
Справа №910/23398/16
За позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до
Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про
стягнення банківського вкладу 98 405, 72 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:
Мазуренко Т.С. - адвокат;
від відповідача:
Галдецька Ю.В. - представник за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про стягнення суми банківського вкладу за договором № 300131/166785/14-15 про банківський строковий вклад (депозит) в національній валюті в розмірі 30 000, 00 грн. та залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 за договором № 16/50815-08 в сумі 68 405, 72 грн., а всього 98 405, 72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч умовам та порядку укладеним з позивачем договору не виконав свого обов'язку по виплаті прийнятої від вкладника грошової суми (вкладу) на його вимогу, чим порушив майнові права позивача на належні йому кошти та передані банку за договором банківського вкладу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2017 р. порушено провадження у справі № 910/23398/16, розгляд справи призначено на 03.02.2017 р.
Представник позивача у судовому засіданні 03.02.2017 року наполягав на задоволенні позову, надав усні пояснення по справі та подав додаткові документи по справі.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечував посилаючись, зокрема, на обставини викладені у письмовому відзиві на позовну заяву.
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін у судовому засіданні згідно вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.02.2017 року.
У судовому засіданні 17.02.2017 року адвокат позивача продовжував наполягати на задоволенні заявленого позову та долучив до матеріалів справи додаткові документи, у свою чергу, представник відповідача безпосередньо під час судового процесу заперечував проти позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
Суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи фактичних даних достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 17.02.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши адвоката позивача та представника відповідача, які приймали участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.02.2015 року між ФОП ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - банк) було укладено договір 300131/166785/14-15 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К "Зручний" в національній валюті, відповідно до умов якого клієнт вносить, а банк приймає кошти в гривні на депозитний рахунок НОМЕР_1 у сумі 30 000, 00 грн. (далі - вклад).
Грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються з власного поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого у банку. За час користування коштами вкладу протягом строків визначених договором, банк нараховує і сплачує клієнту проценти.
Після закінчення будь-якого із строків, визначених п.п. 1.1.1.-1.1.11 договору, кошти з депозитного рахунку НОМЕР_1 повертаються клієнту за його письмовою вимогою шляхом перерахування на його власний поточний рахунок НОМЕР_2, відкритий у банку, а дія договору припиняється. Клієнт зобов'язаний надати банку зазначену письмову вимогу не пізніше дати закінчення того строку із числа визначених п.п. 1.1.1.-1.1.11 договору, після закінчення якого клієнт письмово вимагає повернення вкладу. Вказану письмову вимогу клієнт зобов'язаний надати банку у двох автентичних примірниках, один з яких приймається банком, а другий - повертається клієнту з відміткою банку про отримання письмової вимоги.
Сторони у договорі також погодили, що у випадку, коли клієнт не надав банку зазначену у п. 2.8. договору письмову вимогу про повернення вкладу після закінчення будь-якого із строків, визначених п. 1.1.1-1.1.11 договору, дія договору з наступного календарного дня є продовженою на кожний наступний строк із числа строків, визначених п.п. 1.1.1.-1.1.11.
Відповідно до п. 2.10. договору - після закінчення строку, визначеного п. 1.1.12. договору, кошти з депозитного рахунку НОМЕР_1 повертаються клієнту. Клієнт підписанням договору уповноважує банк після закінчення строку, визначеного п. 1.1.12 договору, перерахувати на власний поточний рахунок клієнта НОМЕР_2, відкритий у банку, кошти вкладу, після зазначеного перерахування коштів вкладу дія договору припиняється.
Згідно тверджень позивача, 30.12.2015 року він звернувся до банку із вимогою про отримання коштів, які знаходяться на його рахунку у розмірі 98 405, 72 грн.
Довідкою № 220/38 станом на 16.12.2015 року залишок коштів на депозитному рахунку по договору № 300131/166785/14-15 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К "Зручний" в національній валюті складає 30 000, 00 грн., та по договору № 16/50815-08 залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 складає 68 405, 72 грн.
Таким чином, спір у справі виник у зв'язку з тим, що банк не виплатив клієнту вклад та наявні на рахунку коти на загальну суму 98 405, 72 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст. 1068 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Ст. 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
За загальним правилом право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Судом враховано, що всупереч вказаним нормам, банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, відповідно до укладених договорів.
Із наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що 17.09.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 року за № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", згідно з яким з 18.09.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" призначено Чернявську Олену Степанівну та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора, передбачені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо повернення коштів.
Постановою НБУ № 898 від 17.12.2015 року, відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 18.12.2015 року № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку - заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську Олену Степанівну та делеговано всі повноваження ліквідатора визначені ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 01.09.2016 року № 1703 "Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відсторонено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявську О.С. з 04.09.2016 року, призначеною уповноваженою особою Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", визначенні статтями 37,38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюка Владислава Сергійовича з 05.09.2016 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ПАТ Банк "Фінанси та Кердит" із кредиторською вимогою про повернення коштів у розмірі 98 405, 72 грн. 30 грудня 2015 року, тобто після відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів").
Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Крім того, відповідно до пояснень, наданих відповідачам, 30.12.2015 року ФОП ОСОБА_1 скористався своїм правом на звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із кредиторською вимогою на суму 98 405, 72 грн. Вказану заяву було зареєстровано за вх. № 7856 та включено до Реєстру кредиторів банку (7 черга) у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення з відповідача коштів у розмірі 98 405, 72 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 22.02.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко
