Ухвала
іменем україни
17 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,суддів: при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014120140000008, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, що мешкає у АДРЕСА_1 , таку, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191 КК,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
виправданої ОСОБА_5 ,
в с т а н о в и л а:
Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 2 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців з покладення обов`язків передбачених пунктами 2, 3 ст. 76 КК.
Вироком вирішені питання щодо судових витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 скасовано, а провадження у справі закрито за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала постановлена на підставі невірного тлумачення закону України про кримінальну відповідальність, а також з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що ОСОБА_5 не являється найманим працівником очолюваного нею навчального закладу, а тому пред`явлене їй обвинувачення не відноситься до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення. Зазначає про вибіркове дослідження доказів судом внаслідок чого поза увагою залишилося те, що предметом посягання інкримінованих ОСОБА_5 злочинів є державні інтереси. Вказує, що у порушення вимог статей 284, 417, 477 КПК, суд апеляційної інстанції усупереч власним висновкам про відсутність потерпілої сторони кримінального провадження, закрив провадження з інших підстав.
На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від представника потерпілого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , в якому вони стверджують про безпідставність викладених у скарзі доводів, у зв`язку з чим просять залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду ? без зміни.
Згідно з вироком суду першої інстанції, на підставі укладених контрактів Піщанобрідського аграрного ліцею від 30 червня 2006 року та 18 січня 2012 року між ОСОБА_5 та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України визначено строкові трудові відносини за період з 01 липня 2006 року по 01 лютого 2017 року, відповідно до яких остання, обіймаючи посаду директора вказаного навчального закладу, будучи службовою особою та розпорядником коштів закладу в межах кошторису доходів і видатків, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, використовуючи надані їй організаційно-розпорядчі повноваження, діючи усупереч інтересів служби, в порушення законодавчих вимог про оплату праці працівників закладів окремих галузей бюджетної сфери, без видачі відповідного наказу управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації 16 листопада 2011 року та 20 грудня 2011 року видала від свого імені та підписала накази на підставі яких визначила нарахувати собі премію за реалізацію продукції сільського господарства в розмірі 31 813,13 грн та в листопаді місяці виплатити 40% від нарахованої суми 12 725,25 грн, а в грудні місяці виплатити 60% від нарахованої суми 19 087, 88 грн. В результаті чого, ОСОБА_5 було незаконно отримано премії у складі заробітної плати за листопад та грудень 2011 року у розмірі 10054,48 грн і 15081,84 грн, відповідно. Внаслідок вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення спеціальному фонду Піщанобрідського професійного аграрного ліцею було завдано майнової шкоди у розмірі 25 136,32 грн.
Крім того, 21 жовтня 2013 року ОСОБА_5 , діючи повторно, усупереч інтересів служби, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, без видачі відповідного наказу департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації, видала від свого імені та підписала наказ, яким визначила преміювати себе за підсумками діяльності за 9 місяців та надходжень на спеціальний рахунок в розмірі 11 221,39 грн, премію виплатити із спец рахунку. В результаті чого, ОСОБА_5 було незаконно отримано премії у складі заробітної плати у жовтні 2013 року в розмірі 9017,53 грн, чим спричинено Піщанобрідському професійному аграрному ліцею майнової шкоди на зазначену суму.
Також, внаслідок вчинених ОСОБА_5 дій, юридична особа Піщанобрідський професійний аграрний ліцей у листопаді, грудні 2011 року та жовтні 2013 року поніс майнову шкоду у вигляді утримань на загальнообов`язкове пенсійне страхування в розмірі 1 549,24 грн, профспілкових внесків в розмірі 430,34 грн, податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6 900,96 грн, та єдиного соціального внеску в розмірі 15 621,48 грн, загалом на суму 24 502,02 грн.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, думку захисника ОСОБА_7 та виправданої ОСОБА_5 , які заперечили проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з вимогами ст. 419 КПК у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов`язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим - рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 373 КПК, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції на підставі доказів досліджених під час судового розгляду, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у тому числі вчиненому повторно. При цьому суд зазначив, що кошти, якими ОСОБА_5 заволоділа зі спеціального фонду оплати праці належать до державного бюджету.
Цей висновок суду ґрунтувався на підставі положень 1.1., 1.15, 6.1., 6.6. Статуту Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, відповідно до яких ця установа є державним професійно-технічним навчальним закладом, управління яким здійснює Міністерство освіти і науки України, Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації; фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників ліцею, в межах обсягів державного замовлення, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету або місцевих бюджетів за рахунок видатків, що передбачаються при визначенні міжбюджетних трансферів державного бюджету; ліцей є неприбутковою організацією, а кошти, що надходять ліцею від здійснення діяльності, передбаченої Статутом, є коштами спеціального фонду Державного бюджету України. Крім того, згідно умов контрактів укладених Піщанобрідського аграрного ліцею від 30 червня 2006 року та 18 січня 2012 року між ОСОБА_5 та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, вона на посаді директора вищевказаного навчального закладу є підзвітною та підконтрольною Міністерству, управлінню освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації і відповідальна перед ними у межах встановлених Статутом, законодавством і контрактом. Також суд послався на дані висновків судово-економічних та комплексної судово-економічної експертиз, згідно яких нарахування та виплата премій у 2011 та в 2013 році директору Піщанобрідського професійного аграрного ліцею було проведено усупереч вимог законодавства, що регламентує оплату праці, тобто без рішення органу вищого рівня Управління освіти і науки Кіровоградської ОДА, а також на показання експерта відділу економічних досліджень ОСОБА_9 , яка підтвердила правильність згаданих вище висновків та зазначила, що згідно Бюджетного Кодексу України кошти спеціального та загального фонду цього навчального закладу є бюджетними коштами, головним розпорядником яких являється Управління освіти і науки Кіровоградської ОДА.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК,виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині рішення зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Разом із тим, незважаючи на наведені висновки суду першої інстанції та положення КПК, під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 з підстав відсутності потерпілої сторони кримінального провадження, що автоматично виключало наявність складу злочину у діях обвинуваченої, апеляційний суд в ухвалі вибірково навів частину доказів, у тому обсязі який вважав потрібним. При цьому, суд не навів належних доводів на спростовання тверджень суду першої інстанції щодо завдання інкримінованими ОСОБА_5 діями шкоди державним інтересам, а також не сформулював висновків про те, що наведенні у вироку докази є недопустимими або не стосуються предмету доказування у даній справі.
Як зазначено у пункті 3 частини 1 статті 477 КПК, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, у тому числі, статтею 191 КПК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
Тобто згадана норма кримінального процесуального закону становить виняток щодо її застосування у разі завдання шкоди державним інтересам.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції при перевірці обвинувального вироку суду щодо ОСОБА_5 залишив поза увагою висновок суду про встановлення факту заподіяння інкримінованими їй протиправними діями шкоди інтересам держави, то прийняте цим судом рішення про можливість закриття провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК, пунктами 2, 7 ч. 1 ст. 284 КПК, є передчасним.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний перегляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 усупереч вимогам ст. 2 КПК відбувся формально. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК і її не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою. Зазначене рішення постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Це перешкоджає суду касаційної інстанції дійти однозначного висновку щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність. Тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно провести процедуру апеляційного провадження з дотриманням положень глави 31 КПК та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 травня 2016 рокущодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
