ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року
м. Полтава
Справа № 816/1728/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання – Скорика С.В.,
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
позивача
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача
Управління Держпраці у Полтавській області
про
скасування постанови
В С Т А Н О В И В:
03 жовтня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач, ФОП ОСОБА_1М.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі – відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 16.09.2016 № 16-20-203/739-128.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що продавець не має спеціальної професійної освіти та відповідної кваліфікації працівника торгівлі, тому тарифна система до заробітної плати такого найманого працівника не застосовується; відовідачем не враховано те, що позивачем під час перевірки видано наказ, яким продавцю ОСОБА_3 нараховано індексацію за лютий-квітень 2016 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач указав на те, що під час перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: за травень-липень 2016 року продавцю ОСОБА_3 виплачувалась заробітна плата на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів); частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України "Про оплату праці", а саме: не проведено індексацію заробітної плати ОСОБА_3 за лютий-березень 2016 року. За твердженням відповідача, керуючись частиною другою статті 265 КЗпП, спірною постановою правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 14500 грн.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
31.08.2016 головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш С.М. проведено перевірку додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 31.08.2016 № 16-20-203/739 /а.с. 31-42/.
Під час перевірки виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: за травень-липень 2016 року продавцю ОСОБА_3 виплачувалась заробітна плата на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів); частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України "Про оплату праці", а саме: не проведено індексацію заробітної плати продавця ОСОБА_3 за лютий-квітень 2016 року.
16.09.2016 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 видано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 16-20-203/739-128, якою на позивача на підставі статті 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 14500 грн /а.с. 7/.
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з актом перевірки ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: за травень-липень 2016 року продавцю ОСОБА_3 виплачувалась заробітна плата на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Відповідно до статті 94 КЗпП заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
При цьому, згідно з частиною першою статті 95 цього Кодексу мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Згідно із статтею 6 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Згідно з пунктом 2 трудового договору № 16530900110 від 01.03.2009, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останню прийнято на роботу продавцем непродовольчих товарів /а.с. 67/.
У додатку до вказаного трудового договору оплата праці працівника визначена на рівні не менше мінімальної заробітної плати /а.с. 68/.
Згідно з класифікатором професій ДК 003-2010 посада продавець непродовольчих товарів за класифікацією професій відноситься до розділу 5 (працівники сфери торгівлі та побутових послуг). До цього розділу належать професії, що потребують знань, необхідних для надання послуг у сфері торгівлі.
Отже, при встановленні розміру оплати праці продавця необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень.
Як вбачається із книги нарахування заробітної плати за 2016 рік, табелів обліку відпрацьованого робочого часу за травень-липень 2016 року, платіжних відомостей за травень-липень 2016 року /а.с. 69-100, 105-106/ заробітна плата продавця ОСОБА_3 виплачувалась на рівні та з розрахунку мінімальної заробітної плати без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
В обґрунтування заперечень відповідач наголошує на тому, що розмір оплати праці продавця ОСОБА_3 повинен бути вище за мінімальний.
Водночас відповідачем на вимогу суду не надано пояснень та обґрунтованого розрахунку розміру заробітної плати ОСОБА_3 з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Також розмір заробітної плати ОСОБА_3 з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) не розраховувався відповідачем і під час перевірки.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність порушення позивачем статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", з огляду на відсутність обґрунтованого розрахунку заробітної плати продавця ОСОБА_3 з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). При цьому, суд не уповноважений перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень щодо визначення вказаного розміру заробітної плати.
Стосовно порушення ФОП ОСОБА_1 частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України "Про оплату праці", а саме: не проведено індексацію заробітної плати ОСОБА_3 за лютий-березень 2016 року, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що з 01.09.2015 ФОП ОСОБА_1 здійснено підвищення посадового окладу продавцю ОСОБА_3М, відповідно, вересень 2015 року є базовим місяцем для нарахування індексації доходів працівників. За таких умов у лютому, березні та квітні 2016 року мала бути проведена індексація заробітної плати. При цьому, приріст індексу споживчих цін для індексації становить 1,4 % щомісячно.
Як свідчить книга нарахування заробітної плати за лютий-квітень 2016 року, індексація заробітної плати вказаному працівнику не проводилась.
Сторонами не заперечується, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 видано наказ № 4 від 31.08.2016, яким продавцю ОСОБА_3 нараховано індексацію за лютий-квітень 2016 року /а.с. 17/. Згідно з платіжною відомістю № 16 від 05.09.2016 за 2 половину серпня 2016 року здійснено виплату ОСОБА_3 суми донарахованої індексації /а.с. 19-20/.
Отже, матеріалами справи підтверджується нарахування ФОП ОСОБА_1 заробітної плати ОСОБА_3 за лютий-квітень 2016 року без проведення індексації, що є порушенням позивачем частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України "Про оплату праці".
Проте відповідно до частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно із частиною другою статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що постановою від 16.09.2016 № 16-20-203/739-128 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 14500 грн (у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення) за порушення як статті 96 КЗпП та частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", так і частини шостої статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України "Про оплату праці", суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови від 16.09.2016 № 16-20-203/739-128 у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вищевикладеного, д дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 16.09.2016 № 16-20-203/739-128.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрат зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19.12.2016.
Суддя Т.С. Канигіна
