ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
15 грудня 2016 р.
Справа № 814/1719/16
Категорія: 6.1
Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Кравченка К.В.,
при секретарі - Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС ПРО ПЛЮС" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС ПРО ПЛЮС" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування приписів та скасування постанов,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС ПРО ПЛЮС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування приписів та скасування постанов.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року залишено позовну заяву без руху. Встановлено позивачу строк до 23 вересня 2016 року для усунення недоліків позовної заяви, які викладені в описовій частині ухвали та роз'яснено, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
ТОВ "НАВІТАС ПРО ПЛЮС" не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність подання позивачем документу про сплату судового збору.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам процесуального права та є передчасним.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір не у повному обсязі.
Разом з тим, згідно частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначена норма визначає, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялося клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення через скрутний фінансово-господарський стан.
У вказаному клопотанні відповідач вказував на неможливість перерахування судового збору у зв'язку з арештом Державною виконавчою службою банківських рахунків, нерухомого та рухомого майна. На обґрунтування клопотання було надано копію постанови ДВС та довідка.
Отже, зазначені обставини можуть свідчити про неможливість сплати позивачем судового збору у повному обсязі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя необхідно вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до КАС України, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про залишення позову без руху, суд першої інстанції не врахував вищенаведене.
Таким чином, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС ПРО ПЛЮС" - задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя : К.В. Кравченко
