ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2016 р.
м. Херсон
Справа № 821/1185/16
13год. 20 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар Е.І.,
за участю: представника позивача - Алексєєвої Н.С.,
представника відповідача - Ремиги М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Котломонтажналадка-Інвест" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
встановив:
Приватне підприємство "Котломонтажналадка-Інвест" (далі-позивач, ПП "Котломонтажналадка-Інвест") звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, Управління), в якому просить визнати протиправними та скасувати припис від 27.07.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.08.2016 року № 1021-04-15-63.
У судовому засіданні представник позивача, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що 27.07.2016 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 та генеральним проектувальником ПП "Котломонтажналадка-Інвест" на об'єкті будівництва: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1. На думку позивача, позапланова перевірка проведена з порушеннями вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою № 553, а саме: ФОП ОСОБА_3 та ПП "Котломонтажналадка-Інвест" не повідомлені про проведення перевірки, а тому не були присутні при її проведенні, службове посвідчення та направлення на перевірку позивачу не пред'являлось, протокол та припис прийняті не на місці проведення перевірки. Крім того, відповідач може встановити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності лише під час виконання суб'єктом містобудування підготовчих та будівельних робіт. Оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва АГЗП повернута ФОП ОСОБА_3 без реєстрації, тому будівельні роботи не проводились, що зафіксовано в акті перевірки, а відтак, вказані обставини виключають притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності. Також позивач не згоден з твердженням про те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на наступне. Позапланова перевірка проведена відповідачем із дотриманням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою № 553 у присутності уповноваженої особи позивача. У ході перевірки встановлено, що проектна документація об'єкта будівництва АГЗП розроблена ПП "Котломонтажналадка-Інвест" з порушенням вимог законодавства, а саме: без отримання належних вихідних даних на проектування, некоректно визначено тип будівництва, цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам забудови, проектна документація розроблена головним інженером проекту ОСОБА_4 з порушенням законодавства у тому числі щодо розрахунку категорії складності об'єкта, чим порушено статтю 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також замовником будівництва перед затвердженням проектної документації необхідно провести експертизу об'єкта будівництва, чого позивачем зроблено не було. Посилаючись на вказані обставини, просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
27.07.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Херсонській області Ткачук С.Г. на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2016 року № 976, напралення на перевірку від 21.07.2016 року № 466 у присутності представника ФОП ОСОБА_3 та ПП "Котломонтажналадка-Інвест"-ОСОБА_6 (наказ від 15.06.2016 року № 10) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1.
Перевіркою встановлено, що замовником будівництва є ФОП ОСОБА_3 (подала до Управління декларацію про початок виконання будівельних робіт з розміщення АГЗП), генеральним проектувальником проектної документації на об'єкт будівництва є ПП "Котломонтажналадка-Інвест", головним інженером проекту є ОСОБА_4 (сертифікат серія НОМЕР_1). Під час виїзду на місцерозташування об'єкта - АДРЕСА_1 ознак виконання будівельних робіт не виявлено. Під час перевірки ОСОБА_6 пред'явив інспектору Управління проект "Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1", виготовлений ПП "Котломонтажналадка-Інвест" та договір здійснення технічного нагляду.
За результатами перевірки Управлінням ДАБІ у Херсонській області 27.07.2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт), яким зафіксовані наступні порушення:
1) цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам будівництва;
2) проектна документація на об'єкт будівництва розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
3) замовником будівництва перед затвердженням проектної документації не проведено експертизу об'єкта будівництва;
4) некоректно визначено тип об'єкта будівництва та розроблено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва (у проект вказано ІІІ категорія складності, а повинна бути V категорія).
На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2016 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ПП "Котломонтажналадка-Інвест" у термін до 27.08.2016 року усунути порушення вимог містобудівного законодавства та повідомити про це відповідача. Протокол та припис 27.07.2016 року отриманий та підписаний уповноваженою особою позивача ОСОБА_6
05.08.2016 року Управлінням ДАБІ у Херсонській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою ПП "Котломонтажналадка-Інвест" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме - передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил та накладено штраф у сумі 130500,00 грн.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про незаконність проведення перевірки та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"" від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), за приписами статті 7 якого управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.
Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п.п. 5, 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки ПП "Котломонтажналадка-Інвест" слугувала службова записка головного інспектора будівельного сектору по роботі з дозвільними документами Управління про необхідність перевірки достовірності даних наведених замовниками будівництва у поданих ними деклараціях, у тому числі з розміщення АГЗП за адресою АДРЕСА_1.
Перевірка проведена у присутності уповноваженої особи позивача ОСОБА_6, якого ознайомлено із направленням від 21.07.2016 року № 466 на проведення перевірки, про що свідчить підпис вказаної особи, розміщений у правому верхньому кутку направлення. Перевірка проводилась із виходом на місце розташування об'єкта будівництва, про що свідчить запис у акті перевірки про відсутність ознак проведення будівельних робіт на об'єкті АГЗП, розміщеному за адресою АДРЕСА_1.
Суд відмічає, що Порядок № 553 не містить приписів про обов'язок органу державного архітектурно-будівельного контролю заздалегідь повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю, проте покладає на останнього обов'язок допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.
Таким чином, суд вважає, що проводячи позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві АГЗП, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553.
Щодо виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства, що регулює питання розробки та затвердження проектної документаці, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Частиною 2 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закон № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 24.12.2012, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, зазначеного у поданій декларації, площа земельної ділянки 0,3471 га, цільове призначення: для обслуговування нежитлової будівлі, автозаправочної станції з навісом. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.07.2016року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 належить гомадянину ОСОБА_7, інша інформація щодо суб'єктів права власності на земельну ділянку відсутня (інформація про договір оренди не значиться). Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Згідно зі пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. За пунктом 3.21 даного ДБН реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
За висновками відповідача, на земельній ділянці площею 0,3471 га кадастровий номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, здійснюватиметься реконструкція існуючої АЗС шляхом збільшення кількості реалізовуваємої продукції (додається реалізація зрідженого газу).
Таким чином, відповідачем встановлені порушення статті 26 Закону № 3038-VI щодо відсутності у замовника права на забудову та невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва.
За приписами статті 29 Закону України "Про містобудівну діяльність" основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування (пункт 4.3).
Перевіркою встановлено, що проектна документація на об'єкт будівництва АГЗП розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме - містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Робочий проект 319-16-АС містив вказівку на V категорію складності. Проте, всупереч даних робочого проекту, головним інженером проекту ОСОБА_4 проведено розрахунок категорії складності об'єкта будівництва та визначено, що об'єкт "будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10м3 за адресою: АДРЕСА_1" відноситься до класу наслідків СС2 та до III категорії складності об'єкта будівництва. Згідно відповіді ДП "Укрдержбудекспертиза" від 25.07.2016 року № 1127, надісланої на запит Управління ДАБІ в Херсонській області, даний об'єкт будівництва відносить до V категорії складності та отримання містобудівних умов та обмежень для нього є обов'язковим.
Крім того, під час перевірки встановлено, що об'єкт будівництва АГЗП підлягає обов'язковій експертизі проекту.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ПП "Котломонтажналадка-Інвест" при розробці проектної документації на об'єкт - "будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10м3 за адресою: АДРЕСА_1" допущено порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також занижено категорію складності об'єкта будівництва.
Позивачем не надано суду належних доказів, які б спростовували доводи відповідача про розробку проектної документації з порушення вимог законодавства.
За приписами ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року № 687-XIV проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва - "АГЗП (автомобільного газозаправного пункту модульного типу із встановленням резервуару об'ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1" проектна документація затверджена замовником - ФОП ОСОБА_3 наказом № 1 від 14.07.2016 року. ФОП ОСОБА_3 ознайомлена із настанням відповідальності за недостовірність даних, наведених у декларації.
У свою чергу, позивачем не заперечувалися внесені до вказаної декларації дані.
Таким чином, проектна документація на дату подачі зазначеної декларації була передана позивачем замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_3 та затверджена нею.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону Україна "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (далі -Закон № 208/94-ВР) суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Із наведеної норми Закону № 208/94-ВР слідує, що настання відповідальності у суб'єкта містобудування, який здійснює проектування об'єктів, законодавець пов'язує саме із фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем (проектною організацією) передано замовнику проект, що розроблений з порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, а відтак, притягнення ПП "Котломонтажналадка-Інвест" до відповідальності за вказані порушення є правомірним.
Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у зв'язку із не реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва АГЗП та не проведення будівельних робіт, оскільки ч. 1 ст. 2 Закону № 208/94-ВР передбачає настання відповідальності у разі передачі замовнику проектної документації розробленої з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій та рішень зі свого боку.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовляє в задоволені позову ПП "Котломонтажналадка - Інвест".
Враховуючи положення статті 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, відшкодуванню йому не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити приватному підприємству "Котломонтажналадка - Інвест" у задоволенні позовних вимог до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 листопада 2016 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6.1
