Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів : Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання Мельник С.Ю., за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1 та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду від 29 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, заборгованості по аліментам, пені за прострочення сплати аліментів,
В С Т А Н О В И Л А :
19 травня 2015 року ОСОБА_3 звернулася в Сарненський районний суд з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказувала, що відповідач не має постійної роботи, не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, ухиляється від сплати аліментів та виконання рішення суду.
Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 400 грн. щомісячно на кожну дитину до їх повноліття, а також прострочену суму заборгованості по аліментах в розмірі 72116,85 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 223278,18 грн.
Рішенням Сарненського районного суду від 29 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.
_____________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/787/1863/2016 Головуючий у 1 інстанції : Довгий І.І.
Доповідач : Григоренко М.П.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 72116,85 грн. заборгованості по сплаті аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 120000 грн. неустойки в зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2953,95 грн. судових витрат.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність в частині повторного стягнення аліментів та способу розрахунку та розміру пені, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що відкликання виконавчого листа про стягнення аліментів на суму 72116, 85 грн. не позбавляє права позивача повторно подати його для виконання, тому видання іншого є протиправним.
Згідно з ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
В рішенні не правильно застосовано механізм розрахунку пені по заборгованості за порушення сплати аліментів, що призвело до завищеного розміру платежів, що підлягають стягненню з відповідача.
Наданий позивачкою розрахунок суми заборгованості, з яким погодився місцевий суд, є помилковим.
Пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей за період з березня 2009 року по грудень 2014 року становить 17205,28 грн.
Частиною 2 ст. 196 СК України передбачено право суду зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Із цих підстав просить оскаржуване рішення суду змінити :
- у мотивувальній частині алгоритм розрахунку неустойки, що нараховується на заборгованість по сплаті аліментів;
- відмовити у повторному стягненні 72116,85 грн. заборгованості по сплаті аліментів;
- зменшити розмір неустойки, що нараховано в зв'язку із заборгованістю по аліментах до 5000 грн.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивача вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
В ході апеляційного розгляду справи відповідач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивач та її представник просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи на її користь із відповідача заборгованість по аліментах, в розмірі 72116,85 грн. та пені за прострочення сплати аліментів, в розмірі 120 000 грн., суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобов'язання по сплаті аліментів, у зв'язку із чим у нього має місце заборгованість по сплаті аліментів, а рішенням Сарненського районного суду від 05 січня 2015 року було відкликано раніше виданий виконавчий лист про стягнення із відповідача аліментів в розмірі 1\2 частини заробітку.
Визначаючи розмір пені за період з березня 2009 року по січень 2015 року, в розмірі 658990 грн. 86 коп. та зменшуючи її до 120000 грн., суд першої інстанції послався на правові висновки, які містяться в постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13 та від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14, відповідно до яких пеня у зв'язку із простроченням сплати аліментів мала обраховуватись з дня виникнення цієї заборгованості і до дня ухвалення судом рішення про її стягнення.
Проте, рішення Сарненського районного суду від 29 жовтня 2015 року в частині стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів підлягає скасуванню, з зв'язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення.
Згідно із ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішенням Сарненського районного суду від 05 січня 2015 року дійсно було відкликано раніше виданий виконавчий лист про стягнення із відповідача аліментів в розмірі 1\2 частини заробітку, але, як вбачається із змісту цього рішення, це було зроблено судом першої інстанції у зв'язку із зміною розміру аліментів, які підлягають стягненню із відповідача на утримання його неповнолітніх дітей, із 1\2 частки заробітку на тверду частку, з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Тобто, попереднє рішення Сарненського районного суду від 13 квітня 2009 року та визначена державним виконавцем заборгованість по сплаті аліментів за період 18 березня 2009 року по 26 лютого 2015 року, які мав сплачувати ОСОБА_2 по цьому судовому рішенню, залишилась в силі і тому потреби у її повторному стягненні на підставі нового судового рішення вже немає, а має стягуватись ця заборгованість в порядку здійснення виконавчого провадження, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягають, через їх безпідставність.
В той же час, позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення відповідачем сплати аліментів за період з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в розмірі 223278 грн. 18 коп., підлягають задоволенню частково, оскільки здійснений позивачем розрахунок цієї пені є невірним.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Висновки, щодо визначення розміру пені у зв'язку із несплатою аліментів саме у такій спосіб, містяться у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-94цс15, від 16 березня 2016 року № 6-300цс16, які були ухвалені пізніше, ніж ті, на які послався суд першої інстанції у своєму рішенні, а тому саме вони і підлягають застосуванню, оскільки вони в більшій мірі відповідають принципам розумності та справедливості.
З наявних у справі розрахунків заборгованості по аліментах державного виконавця відділу ДВС Сарненського райнного управління юстиції від 2 квітня 2014 року (а.с. 8) вбачається, що у відповідача в наявності заборгованість по сплаті аліментів на утримання своїх дітей з 18 березня 2009 року по 31 березня 2014 року , в розмірі 60948 грн. 30 коп.
З цього ж розрахунку також видно, яким саме чином відповідач здійснював сплату аліментів в кожному місяці вищевказаного періоду часу.
Наданий позивачем розрахунок неустойки (а.с.70), згідно якого розмір цієї неустойки за період з 18 березня 2009 року по 31 березня 2014 року становить 17205 грн. 28 коп., є правильним та таким, що складений у відповідності до вимог статті 196 СК України, оскільки в цьому розрахунку вірно зазначені всі суми простроченої заборгованості та кількість днів цієї простроченої заборгованості, а тому колегія суддів вважає за необхідне покласти в основу свого рішення і стягнути на користь позивача пеню за прострочення відповідачем сплати аліментів за вищевказаний період саме в такому розмірі.
Посилання сторони позивача на те, що здійснений відповідачем розрахунок пені є неправильним, оскільки в ньому не вірно зазначено суми заборгованості по місяцям, на увагу не заслуговують, оскільки при наявності боргу по сплаті аліментів всі платежі в першу чергу ідуть на погашення заборгованості за попередній місяць, а обрахування пені здійснюються починаючи із першого дня наступного місяця, після того в якому мали бути сплачені аліменти, у зв'язку із чим і має місце невідповідність розрахунку відповідача до даних, які містяться у довідці державного виконавця.
Розрахунок заборгованості відповідача по аліментах починаючи із 15 січня 2015 року, який мав бути здійснений державним виконавцем, позивачем взагалі не було надано до суду, тому законних підстав для стягнення пені із відповідача після вказаної дати немає, хоча ОСОБА_3 не позбавлена права заявити з даного приводу окремий позов, додавши необхідні докази з даного приводу.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає, оскільки цей розмір не перевищує розміру заборгованості по аліментах та відповідає принципам розумності та справедливості, з урахуванням ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов'язків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду від 29 жовтня 2015 року в частині стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково та стягнути із останнього на користь позивача пеню за простроченням сплати аліментів за період з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в розмірі 17205 грн. 28 коп.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості по аліментам за період з 18 березня 2009 року по 26 лютого 2015 року, в розмірі 72116 грн. 85 коп., а також щодо стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в розмірі 206072 грн. 90 коп. - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_3 із ОСОБА_2 - 243 грн. 60 коп., в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подання позову.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, в розмірі 267 грн. 96 коп., за подання апеляційної скарги, сплату якого останньому було відстрочено до ухвалення рішення у даній справі апеляційним судом.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий М.П. Григоренко
Судді : С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук
